Біблія. Твори Нового Заповіту. Основні мотиви «Притчі про блудного сина» (9 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Біблія. Твори Нового Заповіту. Основні мотиви «Притчі про блудного сина»
Мета: ознайомити учнів із відмінністю Нового Заповіту від Старого Заповіту, будовою Нового заповіту; провести словникову роботу; познайомити зі змістом євангельської притчі про блудного сина, її образами та проблематикою; нагадати, який жанр літератури називають притчею, які її особливості; зробити висновок про сенс використання в Біблії жанру притчі; розвивати увагу, логічне мислення; виховувати повагу до християнського вчення, прагнення до високих моральних ідеалів.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Перевірка домашнього завдання
- Актуалізація опорних знань
На минулому уроці ми з вами познайомилися з Біблією, як найціннішою пам’яткою духовної культури людства, давайте пригадаємо, що нам відомо про «Книгу книг»:
- Коли писалася Біблія?
- Скількома мовами?
- На які частини вона поділяється?
- Що стало основою поділу Біблії на Старий та Новий Заповіти?
- Скільки книг входить до Старого Заповіту?
- На які групи їх поділяють?
- Які книги Біблії є законодавчими?
- Які історичними?
- А які входять до поетичних?
- Що таке псалом як жанр літератури?
- Кого вважають автором більшості псалмів у Біблії?
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо роботу з біблійними текстами. Зокрема розглянемо книги Нового Заповіту, дізнаємось на які групи вони поділяються, а також опрацюємо один із біблійних текстів, а саме – «Притчу про блудного сина».
- Слово вчителя
У сучасній українській мові терміни «завіт» і «заповіт» часто вживаються паралельно, їх застосування є предметом фахових дискусій.
Первинна етимологія з давньоєврейської мови цього терміну буквально означає «союз», «угоду», «договір», передбачає взаємні зобов’язання сторін. Давньоєврейський текст свідчить про розуміння угоди радше як юридичного поняття. Угода могла укладатися між Богом і людиною, державою і народом, царем і його підданими, воєначальником і солдатами, чоловіком і жінкою тощо.
Значення слова «заповіт» саме як союзу, угоди між Богом і його народом у текстах Святого Письма є домінуючим і зустрічається близько 300 разів. То чому ж Біблія поділяється на Старий та Новий Заповіти?
Справа у тому, що у книгах Нового Заповіту розповідається про союз Бога з людством через Ісуса Христа, який полягав у тому, щоб людина прийняла в своє серце Христа, як свого власного Рятівника, і дістала помилування від Бога.
Поняття «Новий Заповіт» у такому розумінні вперше було використано апостолом Павлом у першому та другому посланнях до коринфян. У Новий Заповіт, що сформувався з 45-го до 140-го років н. е., богослови відібрали 27 книг, тексти яких є єдиними для усіх християн.
Новий Заповіт складається з:
- Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Івана, в яких розповідається про прихід Ісуса Христа, його життя, смерть і воскресіння.
- Історичного твору «Діяння апостолів»
- Послань апостолів
- Книги Апокаліпсиса (Одкровення Івана Богослова) – книги, у якій даються пророцтва про страшний суд та кінець світу.
Особливу цінність для християн становлять книги «Євангелій». У своєму первинному значенні це слово означає «добру новину», тобто новину, пов’язану зі спасінням людства через розп’яття та воскресіння Ісуса Христа, котрий відкупив людей від рабства гріха та вічної смерті. Кожне з Євангелій по-своєму розповідає про одні й ті самі події: народження Христа, його життя, проповідування та мученицьку смерть заради інших людей. Христос навчав людей притчами: «Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу» (Матвія 13:35).
- Теорія літератури
Пригадайте, який жанр літератури називають притчею. Які її особливості?
Притча – оповідний літературний твір із повчальним змістом.
Ознаки притчі:
- прозова мова
- невеликий обсяг
- відсутність описовості
- сюжет позачасовий, має вселюдський характер
- персонажі притчі, зазвичай, позбавлені зовнішніх прикмет
- алегоричність та символізм
- повчальний зміст
- Як ви вважаєте, чому для своїх проповідей Ісус Христос найчастіше використовував саме притчі?
Пропоную і вам познайомитись із однією із притч Ісуса Христа, а саме – «Притчею про блудного сина», яка міститься у Євангелії від Луки
- Робота над змістом твору «Притча про блудного сина»
7.1. Виразне читання тексту учнями
7.2. Бесіда за питаннями
- Яке враження справив на вас цей твір?
- Про що в ньому розповідається?
- Чи правильно вчинив батько, відпустивши сина?
- А які дії вчинив син?
7.3. .Робота з ситуативними фрейм- структурами
- Чи можна сюжет притчі передати лише дієслова?
Давайте з’ясуємо, які були мотиви цих дій на наслідки
Дія | Мотив | Результат дії
|
Наслідки |
Забирає спадок у батька
|
хотів незалежності та самостійності | Покидає оселю батька, починає самостійне життя | марнотратство
|
Веде
розгульний спосіб життя
|
прагнув відпочити,
побачити світ, скуштувати «солодкого» життя |
Став господарем долі, побачив світ, розтратив майно | голод, скрута
|
Працює свинопасом | Відчув голод, приниження.
невдоволення собою |
Розчарування, відчай,
туга |
каяття |
Розкаявся | Не бачив виходу із ситуації | Усвідомив провину перед батьком, відчув себе негідним сином | Повернення до батька |
Повернувся до батька | Відчуття безпеки, намір не робити подібних помилок | Полегшення | вихід зі скрутного становища |
7.4. Бесіда за питаннями
- Чого можна навчитися з дій сина?
- Як його повернення сприйняв батько?
- Чому він простив його?
- А як його повернення сприйняв старший син?
- Як ви розумієте слова «Був мертвий і ожив»?
- Як ви вважаєте, чого мала навчити ця притча?
- Які проблеми у ній порушено?
- Яка з них, на вашу думку, є основною?
- Чи є у притчі алегоричні образи?
- Які саме?
- Кого, на вашу думку, уособлює молодший син, а кого – батько?
Особливiсть притч Iсуса Христа в тому, що в них наскрiзна iдея про належну поведiнку людей розкривається крiзь призму стосункiв людини з Богом. Так, батько в притчi про блудного сина є уособленням Небесного Отця, а молодший син, що колись покинув свiй дiм i пiшов шукати легкого життя, уособленням людини, що жила безбожно, але згодом покаялась i повернулась до Бога. В iнших притчах Бог постає в образах Суддi, Царя, Володаря, Власника виноградника, Доброго Пастиря тощо, а образи притч символiзують iдеï Божого Царства.
7.5. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про блукання меншого сина світом, в результаті якого він зазнав багато поневірянь і бідності й вирішив повернутися додому.
Ідея: засудження марнотратства, хвалькуватості, невміння раціонально користуватися власним майном; возвеличення прощення, любові, вміння визнавати свої помилки.
Рід: епос
Жанр: притча
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
- Прочитати «Притчу про сіяча»;
- № 9 ст. 36 (письмово)