Конспекти уроків всесвітньої історії 7 класУсі уроки історії

Володарі Великого Степу. Етнічна мозаїка: від Хозарського каганату до Монгольської імперії (7 клас. Всесвітня історія)

Презентація та конспект уроку на тему: Володарі Великого Степу. Етнічна мозаїка: від Хозарського каганату до Монгольської імперії

Мета уроку:

  • Сформувати в учнів розуміння особливостей кочового способу життя та його впливу на світову історію.
  • Охарактеризувати Хозарський каганат як унікальну торговельну імперію, відому релігійною толерантністю та багатокультурністю.
  • Проаналізувати причини військових успіхів монголів та їхній вплив на історію Азії та Європи.
  • Визначити нерозривний зв’язок історії степових імперій з історією українських земель.

Очікувані результати (Після цього уроку учень зможе):

  • Пояснювати, хто такі кочовики та як було влаштоване їхнє життя.
  • Розповідати про унікальні риси Хозарського каганату (VI–X ст.).
  • Аналізувати причини неймовірних успіхів завоювань монголів (з 1206 р.).
  • Показувати на карті держави, що виникли у Великому Степу, та їхній зв’язок з історією України.

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ) та приклади їх реалізації:

  • Вільне володіння державною мовою:
    • Приклад: Використання історичних термінів (каганат, бек, кочовики, хаган, Тенгріанство) та пояснення їхнього значення під час відповідей та обговорення.
  • Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами:
    • Приклад: З’ясування походження терміна “сарай” (від перського saraī, що означає “палац”).
  • Математична компетентність:
    • Приклад: Робота з хронологією (VI–X ст., 1206 р., 1237–1240 рр., 1240–1502 рр.) та просторовим орієнтуванням (визначення протяжності Великого шовкового шляху — понад 7000 км).
  • Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:
    • Приклад: Аналіз пристосування кочовиків до суворих умов степу та пустель (мобільні житла, скотарство як основа господарства). Вивчення запозичення монголами військових технологій (облогових машин) у підкорених народів.
  • Інноваційність:
    • Приклад: Запропонування учнями можливих альтернативних сценаріїв розвитку подій у Хозарському каганаті, якби було усунуто двовладдя (каган і бек).
  • Екологічна компетентність:
    • Приклад: Обговорення взаємозв’язку кочового способу життя та природи, а також їхньої віри в Тенгрі — бога неба, та анімізм (поклоніння силам природи).
  • Інформаційно-комунікаційна компетентність:
    • Приклад: Використання інфографіки (“Життя кочовика”, “Монгольська військова машина”) та карт (Хозарський каганат, Улус Джучі) для отримання та аналізу інформації.
  • Навчання впродовж життя:
    • Приклад: Рефлексія наприкінці уроку, коли учні визначають, про що вони хотіли б дізнатися більше (наприклад, про життя у столиці Золотої Орди — місті Сарай).
  • Громадянські та соціальні компетентності:
    • Приклад: Обговорення релігійної мозаїки та толерантності в Хозарському каганаті (мирне співіснування язичництва, християнства, ісламу та юдаїзму), як прикладу взаємодії різних культур. Аналіз сильних та слабких сторін держави (зокрема, двовладдя та внутрішні конфлікти).
  • Культурна компетентність:
    • Приклад: Дослідження вірувань кочовиків (Тенгріанство, концепція Світового Дерева Життя з Небесним, Середнім і Підземним світами). Згадка про елементи культури, пов’язані з попередньою темою (наприклад, японське мистецтво — ікебана).
  • Підприємливість і фінансова грамотність:
    • Приклад: Аналіз господарства кочовиків, де торгівля та обмін з осілими народами, а також контроль над торговельними шляхами (Великий шовковий шлях) були критично важливими для багатства та могутності. Мотивація монгольських воїнів отриманням частини здобичі.
Володарі Великого Степу-Історія в школі

Хід уроку

І. Організаційний момент (1-3 хвилини):

Створення робочої атмосфери, взаємне привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (приблизно 8-10 хвилин):

  1. Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках:
    • Проведення короткого інтерактивного опитування у формі тестів з попередніх тем:
      • Як називали всіх чиновників у Китаї? (Мандарини).
      • Як називалася система караванних доріг, що існувала з кінця II ст. до н. е. до XVI ст., охоплюючи понад 7000 км від Китаю до Північної Африки та Іспанії? (Великий шовковий шлях).
      • Хто підкорив Китай у 1279 році? (Монголи).
      • Хто був представником військового стану в Японії, що виник у VІІІ ст.? (Самурай).
  2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
    • Оголошення теми: “Володарі Великого Степу. Етнічна мозаїка: від Хозарського каганату до Монгольської імперії”.
    • Ознайомлення з очікуваними результатами (тими знаннями та навичками, які учні здобудуть до кінця заняття).
  3. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
    • Постановка проблемного питання: “Чи могли народи, що не мали постійних домівок і міст, збудувати одні з наймогутніших імперій в історії людства?”.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (розширено, приблизно 20 хвилин):

  1. Введення в тему. Життя кочовика.
    • Засвоєння нового навчального матеріалу: Аналіз інфографіки “Життя кочовика”.
      • Спосіб життя: Постійний рух у пошуках пасовиськ; мобільні житла (юрти); пристосування до суворих умов степу.
      • Господарство: Худоба — головне багатство (їжа, одяг, житло, паливо); торгівля; контроль над торговельними шляхами.
      • Суспільство: Об’єднання в орди (племена); виховання воїнів; війни з метою наживи.
      • Релігія: Тенгріанство (віра в бога неба — Тенгрі); шаманізм та анімізм; поклоніння силам природи.
    • Пояснення світогляду кочовиків через “Дерево Життя” (Небесний, Середній, Підземний світи).
    • Визначення ключового поняття: Тенгріанство.
  2. Кейс 1. Хозарський каганат: імперія на перехресті світів (VI-X ст.).
    • Аналіз карти Хозарського каганату та його стратегічного розташування (контроль над західною частиною Великого шовкового шляху).
    • Обговорення Багатоетнічності (тюркські, слов’янські, угро-фінські та іранські народи).
    • Розгляд Торгівлі (посередництво між Китаєм, Близьким Сходом, Руссю та Візантією, торгівля рабами).
    • Визначення ключового поняття: Каганат (імперія кочовиків Євразії) та Хаган (правитель/великий хан).
    • Структура влади та релігія: Двовладдя (Каган – духовна/військова влада, ізольований; Бек – реальна влада, керував державою і військом). Релігійна мозаїка (співіснування язичництва, християнства, ісламу, юдаїзму).
    • Зв’язок з історією України (титул “каган” у перших київських князів).
  3. Монгольська імперія та Улус Джучі (Золота Орда).
    • Аналіз “Монгольської військової машини”:
      • Швидкість та мобільність (завдяки коням).
      • Тактика та дисципліна (жорстка дисципліна, запозичення військових технологій).
      • Організація та мотивація (талановиті воєначальники, отримання воїнами здобичі).
    • Характеристика Золотої Орди (1240–1502 рр.): Влада Чингізидів, столиця Сарай (торговельний і культурний центр).
    • Залежні території: Руські князівства (включаючи Київське, Чернігівське, Галицько-Волинське) платили данину.
    • Причина розпаду: Внутрішні конфлікти та боротьба за владу.

ІV. Закріплення та застосування знань (приблизно 12-15 хвилин):

  1. Виконання вправ для первинного закріплення вивченого (Аналіз сильних і слабких сторін):
    • Учні розподіляють характеристики Хозарського каганату на сильні та слабкі сторони.
      • Сильні сторони: Контроль над торговими шляхами, релігійна толерантність, багатоетнічний склад населення.
      • Слабкі сторони: Двовладдя (каган і бек), внутрішні конфлікти, напади сусідніх народів (Русь).
  2. Застосування здобутих знань та навичок на практиці (Інтерактив: Гра “Вірю / Не вірю”):
    • Обговорення тверджень та аргументація їхньої правдивості/хибності, що допомагає уточнити ключові факти:
      • Твердження: Головним божеством кочовиків-тенгріанців був бог Сонця. (Ні, це бог Неба — Тенгрі).
      • Твердження: У Хозарському каганаті реальною владою володів каган, а бек був лише духовним лідером. (Ні, навпаки: бек мав реальну владу, а каган — духовну).
      • Твердження: Похід монголів на Русь у 1237–1240 рр. очолював онук Чингісхана Батий. (Так).
      • Твердження: Слово “сарай” в українській мові походить від назви столиці Золотої Орди і завжди означало “господарську будівлю”. (Ні, походить від назви столиці Сарай, але перською saraī означало “палац”).

V. Підбиття підсумків уроку (приблизно 5 хвилин):

  1. Оцінка результатів уроку (Головні висновки нашої подорожі):
    • Кочові народи Великого Степу були творцями складних суспільств та могутніх імперій, що впливали на світову історію.
    • Хозарський каганат був унікальною торговельною імперією, відомою своєю релігійною толерантністю та багатокультурністю.
    • Монгольська імперія, створена Чингісханом, завдяки військовій організації та тактиці змінила історію Азії та Європи.
    • Історія цих степових імперій нерозривно пов’язана з історією українських земель, які сплачували їм данину та зазнавали їхнього впливу.
  2. Формування висновків (Рефлексія “Твої враження”):
    • Пропозиція учням поділитися думками, відповівши на питання (усно або письмово):
      • Що нового я сьогодні дізнався/дізналася? (Наприклад: Я не знав, що правителі Хозарії прийняли юдаїзм).
      • Що мене найбільше здивувало? (Наприклад: Мене здивувало, що в Хозарії було два правителі одночасно).
      • Про що я хотів/хотіла б дізнатися більше? (Наприклад: Я хотів би більше дізнатися про життя у столиці Золотої Орди, місті Сарай).

VI. Домашнє завдання (приблизно 2 хвилини):

  1. Повідомлення та пояснення домашнього завдання:
    • Опрацювати відповідний параграф підручника.
    • На контурній карті позначити території Хозарського каганату та Улусу Джучі (Золотої Орди).
    • Творче завдання (за бажанням): Підготувати невелике повідомлення на тему, що здивувала найбільше (наприклад, про життя в столиці Золотої Орди Сарай).
Back to top button