Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)

Відповідь УЦОЯО щодо завдання №58 тесту з історії України

В Українському центрі оцінювання якості освіти розглянули численні звернення щодо завдання № 58 сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

За результатами розгляду повідомляємо таке.

Перш за все, звертаємо увагу, що завдання № 58, як і інші завдання такого типу, скеровані не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Варто наголосити, що всі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:
подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання; події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейма, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Отже, у завданні 58 події треба розташувати в такій послідовності:

1) ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні;

2) об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України;

3) укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою;

4) зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина.

Як бачимо, завдання має однозначно правильну об’єктивну послідовність подій.

  
Теґи
Back to top button
Close