Вербалізм, або діти-балакуни

Вербалізм, або діти-балакуни

Вербалізм, або діти-балакуни

Всім нам хоч раз у житті доводилося зустрічати дітей, які майже безперервно го­ворять – розповідають історії, читають на­пам’ять вірші, пояснюють те, що відбувається навколо.

Діти з легкістю використовують складні граматичні конструкції, добре запам’ятовують розумні слова, активно ними користуються, але не завжди розуміють зміст сказаного.

Коли дітям-балакунам ставлять діагноз “вербалізм”, батьки дивуються: у чому проблема, адже дитина виглядає такою ерудованою.

Вербалізм (з латинського “словесність”) – це пе­ревага мовного розвитку над іншими психічними процесами. Він небезпечний саме своєю однобічністю. В майбутньому може заважати на­вчанню в школі.

Адже там потрібно не тільки швидко і чітко говори­ти, але й організовувати свої дії, логічно мислити.

Такий перекіс у розвитку частково створюють самі батьки, які з самого раннього дитинства посилено розвивають вербальну сферу: читають малюку ба­гато віршів, рано навчають писати і читати.

Розвиток логічного, абстрактного мислення при цьому залишається на задньому плані. Перерахо­вуючи місяці, читаючи вірші і поеми, діти не мо­жуть відповісти на просте запитання, наприклад: в який час року дозріває урожай?

Ліпіть і малюйте!

Діти-балакуни дуже ерудовані, у них гарна пам’ять, але недостатньо розвинені сприйняття і мислення. Для малюків звичніше спілкуватися з до­рослими, а ось з однолітками спілкування дається важче.

Ще хлопцям нудно працювати за зразком, викону­вати одноманітні дії.

Самооцінка балакуна досить висока, як високі й завищені оцінки дорослих його здібностей. Діти прагнуть заслужити похвалу дорослих: бойко гово­рять і швидко відповідають на будь-яке питання, читають вірші. Але вербаліст не стільки діє, скільки демонструє свої здібності дорослим.

У першому класі діти-балакуни, як правило, бува­ють успішні завдяки накопиченому багажу знань. Однак у міру ускладнення завдань починаються труднощі:

• неорганізованість;
• несподівано низька успішність;
• проблеми у спілкуванні з однолітками і вчителем;
• порушення правил поведінки в школі через невміння організувати свої дії.

Потрібно допомогти дітям вчасно подолати вербалізм. Починати корекцію треба з того момен­ту, коли корисні “дитячі” знання вже не приваблю­ють дитину і утворилися “порожнечі” у розвитку.

Звертайте увагу на розвиток образного мислення – дизайн, малюйте, ліпить із пластиліну. Корисно гра­ти в логічні ігри і головоломки, в сюжетні ігри. М’яко притримуйте мовний потік дитини і стимулюй­те його продуктивні дії: “Потім розповіси, як зай­чик гризтиме морквину, спочатку її треба зліпити”.

Не можна лаяти за балакучість, навпаки, хваліть за те, що малюк красиво говорить, відзначайте успіхи в інших областях – кожен малюнок і само­робку.

Для школярів методи корекції повинні бути більш “дорослими”, до того ж малюк змушений посилено займатися навчанням. Корисно звернутися до пси­холога за консультацією.

Джерело: dytyna.info

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*