ГоловнеЗовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)

В УЦОЯО відповіли на критику одинарної перевірки відкритої форми тестів ЗНО-2021

В УЦОЯО відповіли на критику одинарної перевірки відкритої форми тестів ЗНО-2021.

Пряма мова:

Однією з особливостей ЗНО-2021 стало те, що перевірка відповідей учасників ЗНО на завдання відкритої форми з математики, української мови і літератури / української мови, а також іноземних мов здійснюється за моделлю так званої «одинарної» перевірки з контролем якості, на відміну від попередніх років, коли застосовувалася модель «подвійної» перевірки.

Означена зміна в процедурі перевірки, як свідчать дописи в мережі Інтернет, викликала певною мірою критичну реакцію, тому вважаємо за необхідне надати певні пояснення з приводу причин застосування цьогоріч такої моделі перевірки та особливостей її здійснення, покликаних забезпечити належний рівень об’єктивності оцінювання відповідей учасників ЗНО-2021.

Найперше маємо зауважити, що відповідно до статті 45 Закону України «Про вищу освіту», а також п. 2.3 «Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» ухвалення рішень про застосування тієї чи тієї моделі перевірки відповідей на завдання відкритої форми (спосіб, кількість і зміст етапів цього процесу) належить до компетенції винятково Українського центру, відповідно воно не потребувало погодження з Міністерством освіти і науки України. Зважаючи на це, цьогоріч було вирішено застосувати модель «одинарної» перевірки з огляду на об’єктивні причини: як відомо, на початку року відбулося деяке підвищення окладів педагогічних працівників.

Нагадаємо, що до проведення ЗНО залучається майже 100 тис. осіб, тож будь-яке підвищення заробітних плат залучених працівників призводить до суттєвого зростання вартості тестування. На жаль, можливості забезпечити всі процеси ЗНО без збільшення обсягів фінансування не було можливим. Також не варто залишати поза увагою гостру ситуацію з COVID-19 в Україні, що змушує докладати зусиль до максимальної економії коштів державного бюджету. Саме ця обставина змусила керівництво Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти ухвалити рішення про одинарну перевірку відповідей учасників ЗНО на завдання з відкритою формою.

Водночас маємо зауважити, що фахівці Українського центру цілком розуміли ризики, пов’язані з таким рішенням, тому напрацювали декілька унікальних рішень, які цьогоріч уможливлюють об’єктивне оцінювання робіт учасників ЗНО.

По-перше, ми посилили процедуру підготовки екзаменаторів, залучених до перевірки відповідей на тестові завдання відкритої форми, шляхом проведення онлайн-тренінгів. Під час цих тренінгів фахівці Українського центру пояснювали майбутнім екзаменаторам усі особливості процедури «одинарної» перевірки, детально витлумачували критерії оцінювання, пропонували оцінити реальні відповіді на завдання пробного ЗНО, аналізували розбіжності в оцінюванні й пропрацьовували проблемні аспекти.

По-друге, ми значно розширили коло регіональних фахівців, залучених до розроблення схем оцінювання цьогорічних завдань ЗНО з відкритою формою відповіді. Завдяки цьому схеми оцінювання стали більш деталізованими, чітко визначаючи алгоритм дій екзаменаторів щодо перевірки відповідей учасників ЗНО на конкретні завдання. При цьому в схемах оцінювання до окремих завдань було надано не лише «правила» оцінювання, але й фрагменти реальних робіт для ілюстрування оцінювання роботи за кожним критерієм. Варто зазначити, що такі деталізовані  схеми оцінювання є практикою, яку використовують в освітніх оцінюваннях у всьому світі, зокрема, наприклад, і під час оцінювання відповідей учасників PISA. Це дає змогу забезпечити уніфікованість і узгодженість оцінювання, а отже, сприяє досягненню об’єктивності.

По-третє, ми переформатували роботу старших екзаменаторів. Якщо за використання моделі «подвійної» перевірки вони лише консультували екзаменаторів щодо неоднозначних робіт і приймати рішення щодо робіт, оцінених екзаменаторами різною кількістю балів, то за «одинарної» перевірки вони зобов’язані були не тільки допомагати екзаменаторам перевіряти неоднозначні роботи, але й на системній основі перевіряти по декілька робіт за кожним екзаменатором у групі задля вчасного виявлення можливих недоліків та усунення їх. Зазначимо, що в одній групі в середньому працюють по 12 екзаменаторів, тобто покладені на старшого екзаменатора функції були цілком посильними.

По-четверте, ми створили при Українському центрі консультативну групу, до функцій якої входило оперативне надання в реальному часі консультацій та рекомендацій щодо оцінювання «проблемних» робіт. До її складу ввійшли досвідчені екзаменатори з різних регіонів, а також методисти Українського центру. Тож у разі виникнення найменших сумнівів щодо оцінювання тієї чи тієї роботи екзаменатори з різних куточків держави мали змогу звернутися до консультативної групи. Колеги оперативно аналізували такі роботи, ухвалювали рішення щодо їх оцінювання, а також повідомляли всім старшим екзаменаторам про те, як потрібно оцінювати подібні роботи. Це уможливило уніфікацію підходів до оцінювання навіть найбільш креативних робіт.

Окремо маємо наголосити на тому, що якості та об’єктивності «одинарної» перевірки сприяє надання екзаменаторам достатньої кількості часу для роботи з однією роботою учасника ЗНО: у середньому це 15-20 хвилин (3-4 роботи за годину (залежно від навчального предмета). До прикладу: над оцінюванням власного висловлювання учасника ЗНО з української мови і літератури / української мови екзаменатор працює 20 хвилин, що, безумовно, уможливлює вдумливий аналіз роботи відповідно до критеріїв оцінювання і навіть, за потреби, консультування з колегами.

Підсумовуючи, зазначимо, що екзаменатори, яких регіональні центри оцінювання якості освіти запрошують для перевірки відповідей на завдання відкритої форми, здебільшого мають багаторічний досвід у цій галузі. Це професіонали, які здатні якісно й об’єктивно оцінювати роботи учасників ЗНО згідно із чіткими критеріями перевірки. Крім того, це ще й відповідальні професіонали, які готові звернутися до колег за допомогою в разі виникнення якогось питання чи сумніву, адже, як ніхто інший, вони розуміють, що виставлені ними бали – це чиясь доля.

Насамкінець нагадаємо, у будь-якого учасника / у будь-якої учасниці ЗНО є право подати апеляційну заяву щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання. У разі подання такої заяви роботу учасника перевіряють повторно два незалежні фахівці, а потім розглядає апеляційна комісія в складі десяти осіб. Учасник / учасниця може навіть узяти участь в обговоренні своєї роботи під час засідання комісії, щоб переконатися в об’єктивності отриманого ним / нею результату.

Нагадаємо, що поріг тесту «склав/не склав» для тесту зовнішнього незалежного оцінювання з хімії в 2021 році дорівнюватиме 14 тестовим балам.

Back to top button