ГоловнеПерерва

Дорогою утисків української мови: Як працює проєкт «Лінгвоцид»

Сьогодні росія чинить в Україні справжній геноцид і екоцид, але не варто забувати і про лінгвоцид, що відбувається впродовж століть. Українську мову забороняли, цензурували, утискали, намагались знищити тощо. Впевнені, що історики вже проводили заняття на цю тему, використавши матеріали до уроку №34 «Освіта. Наука. Мистецькі спілки в 1920–1930-х рр.» (історія України, 10 клас). А тепер хочемо розповісти вам ще і про інтерактивний проєкт «Лінгвоцид», що запустився наприкінці 2022 р. Власне про неабияку актуальність проєкту зазначає і його авторка, Валентина Мержієвська: «…мова — це не лише інструмент комунікації, це культурне поле, система понять і цінностей, якими оперує суспільство […] Тож цей проєкт покликаний дати поживу для роздумів, познайомити з частиною історії мови, спровокувати замислитись про зв’язок колоніальної політики і мови».

Лінгвоцид-Шкільне життя

Отож, дізнаймось більше про проєкт та те, як до нього приєднатися.

Проєкт «Лінгвоцид» — це інтерактивний меморіал русифікації в Україні. Він реалізований серією з 38 графічних табличок із датами (хоча подій згадано більше), що розташовані в центральній частині Києва, та мобільного застосунку, який пов’язує таблички між собою та розповідає багатовікову історію утисків української мови. Таблички розташовані поблизу місць щоденного життя й ілюструють утиски української мови, пов’язані з ними: заборони українських шкіл, книжок, богослужінь тощо.

Зазначимо, що в основу проєкту «Лінгвоцид» покладено розробку Віктора Кубайчука «Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови», а власне сам проєкт охоплює події за останні 400 років: з 1627 по 2022 рр., тобто період, відколи українська мова вже остаточно відокремилась від російської лінгвістично, до нинішніх подій, коли Україна завершує відокремлення політично.

Так, команда проєкту «Лінгвоцид» пропонує під час прогулянки Києвом більше дізнаватися про історію утисків української мови. Як це зробити? Можете вибрати в мобільному застосунку один із п’яти маршрутів вулицями Києва, які тривають від 30 хвилин до півтори години (проте можна скласти і власний маршрут), знайомитись із локаціями та описом до них, але ще і слухати аудіосупровід. Усе це допоможе побачити русифікацію як свідому послідовну політику впродовж століть. І так само свідомо й послідовно позбуватись її.

Крім того, хотілося б відзначити формат проєкту, адже ідея залучати більше органів чуттів є дуже вдалою. Традиційно освіта спирається переважно на зір і слух, але, якщо додати ще тілесні, кінестетичні відчуття, це дає більше вражень, а, отже, краще запам’ятовується. Тож, коли до зображень і аудіосупроводу додаємо прогулянку, запахи міста, зміну просторів і освітлення, це створює глибше переживання, ніж просто лекція чи презентація. І, до речі, історія вже знає схожі успішні проєкти. Наприклад, у Берліні з 1993 р. за таким же принципом реалізований проєкт «Places of Remembrance», присвячений утискам євреїв у 1933-1945 рр.

👉 А більш детально познайомитись із проєктом «Лінгвоцид» та завантажити застосунок ви можете за покликанням.

Хтозна, можливо, скоро такі освітні інтерактивні проєкти з’являться і в інших містах України!  

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Back to top button