ГоловнеОсвіта і IT

Урок онлайн. Етикет дистанційного навчання

Онлайн навчання-Шкільне життя

Відеоконференції та зустріч з вчителем через екран комп’ютера стали звичною справою для більшості школярів. Проте не всі ще звикли, що школа тимчасово переїхала додому. В процесі онлайн уроків діти можуть їсти, ходити по кімнаті чи просто бути неуважними. Як батьки можуть допомогти дітям, щоб навчальний процес в умовах карантину сприймався серйозно? 

Підготовка до уроку

Важливим елементом успішного онлайн уроку є підготовка до нього. Дітям треба більше часу адаптуватись до нових умов. Психологиня Ольга Скаржевська рекомендує дотримуватись докарантинного розпорядку дня. Плануйте день дитини так, ніби вона відвідує школу насправді. Обов’язково озвучуйте плани заздалегідь, наприклад, увечері. 

«Важливо, щоб дорослі пояснювали дітям, що склалась така ситуація, що краще і безпечніше перебувати вдома. Щоб діти розуміли, що коли вони не ходять до школи – це не канікули. А новий спосіб життя, до якого треба звикнути і який потрібно організувати», – пояснює психологиня. 

Однак, як і у дорослих, ритм життя дітей теж сповільнився. Вони не можуть на перервах чи після школи пограти з друзями, виплеснути свою енергію. Тому під час занять вони так легко втрачають увагу і відволікаються на іграшки чи домашніх тварин.

«У такому віці діти потребують великої фізичної активності. Щоб під час уроку дитина не встала зі стільця і не почала бігати, потрібно, щоб протягом дня була ця фізична активність. Наскільки можливо її організувати у квартирі. Дуже добре працюють активні ігри з батьками. Наприклад, бій на подушках, поскакати чи потанцювати разом», – радить Ольга Скаржевська. 

Важливо підготувати робоче місце. На столі не повинно бути зайвих предметів чи їжі. Наприклад, вчитель може створити для всіх покрокову інструкцію «Правила онлайн уроку». Туди можна прописати досить прості речі: застелити постіль, одягнутись, причесатись, підготувати зошит, підручник, не їсти під час занять, не кричати, не бігати по кімнаті тощо. На перший погляд, ці пункти здаються очевидними. Проте коли увесь на робочому столі учня буде така пам’ятка, йому легше буде самоорганізуватись. 

Налаштуватись на навчання допоможе і приклад рідних. 

«Дітям дуже важливо, щоб біля них був стабільний дорослий. Якщо він вміє організовувати свій час, то дитина буде спостерігати й наслідувати. Діти не зрозуміють, як себе поводити, якщо мама ходить в піжамі увесь день, непричесана, не заправила постіль. Вони не будуть розуміти вимог до себе, чому вони мають організовуватись», – пояснює психологиня.

Правила онлайн уроку

Основне правило – діти мають поводитись так, ніби вони на реальному уроці. Тобто якщо в житті на уроці не викрикують з місця, не жують жуйки чи цукерки, не беруть кота на руки, приходять вчасно, значить це ж саме діє під час онлайн занять. Про це також потрібно їм нагадувати. 

Однак, на заваді можуть стати й технічні проблеми – з інтернетом чи звуком. Тому в інструкцію можна додати правила поведінки безпосередньо на уроці.

Рекомендуйте дітям вимкнути мікрофон, щоб уникнути фонового шуму та моменту, коли почнуть говорити всі одночасно.

Якщо ви користуєтесь програмою Zoom, поясніть дітям як користуватись функцією «підняти руку». Оскільки підняту реальну руку вчитель може не побачити. Також питання діти можуть задавати за допомогою функції «Чат».

Якщо у дитини поганий зв’язок, нехай спробує вимкнути своє відео. Це зменшить навантаження на інтернет, але так дитина продовжить бути на уроці. 

Також варто закрити всі програми на комп’ютері, що відволікають учня і впливають на швидкість інтернету. 

Домовтесь про фразу, якою учні будуть завершувати відповідь. Наприклад, «це все», «дякую, завершив». 

Нагадуйте, щоб учні не забували «покинути зустріч», коли онлайн урок завершиться. 

Попіклуйтесь разом з учнями про фон. Не варто, щоб всі учасники сиділи близько до вікна. Так їх може бути не видно. Також проговоріть, що для уроків не варто використовувати веселий фон, який доступний у Zoom. 

Олександра Карабань, журналістка проєкту “Дружня школа” 

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

Back to top button