Цой Віктор Робертович

Ві́ктор Ро́бертович Цой (рос. Виктор Робертович Цой; * 21 червня 1962, Ленінград — † 15 серпня 1990, шосе, що неподалік від Тукумса, Латвія) — культовий радянський рок-виконавець 1980-х років, засновник і лідер гурту «Кино», в якому співав, грав на гітарі, писав музику та тексти. Вважається одним з першопрохідників радянського та російського року. Є автором музичних і художніх творів, у тому числі десяти альбомів у складі «Кино». Знімався в декількох фільмах. Трагічно загинув у автомобільній катастрофі 15 серпня 1990 року, у віці 28 років, проте й досі має безліч відданих шанувальників у країнах колишнього Радянського Союзу. 24 червня 1990 року на головному стадіоні радянського союзу «Лужники» із 70 000 глядачів відбувся останній вихід на сцену гурту «Кино», який був наймасштабнішим в кар’єрі Цоя.
Цой - Шкільне життя
Віктор Цой народився в Ленінграді 21 червня 1962 року у родині викладача фізкультури Валентини Василівни Цой (8 січня 1937 — 28 жовтня 2009) та інженера корейського походження Роберта Максимовича Цоя (народ. 5 травня 1938). Був єдиною дитиною в сім’ї. Мати Віктора була росіянкою, корінною ленінградкою, а батько — корейцем, родом з Казахстану, російською володів погано, сам же Віктор був росіянином наполовину.

Змалечку Віктор ріс і розвивався як і всі діти, особливими талантами не вирізнявся. Навчався у школі, де працювала його мама. За весь час навчання до восьмого класу він змінив разом із матір’ю три школи. Водночас відвідував художню школу (1974–1977 роки), де виник гурт «Палата № 6» на чолі з Максимом Пашковим. Після 8-го класу вступив на навчання до художнього училища ім. В.Сєрова, з якого був відрахований через неуспішність. Далі навчався в СГПТУ-61 за фахом «різьблення по дереву».

На межі 1970-х — 80-х Цой грав у панк-гурті «Автоматические удовлетворители», саме тоді на нього звернув увагу Борис Гребенщиков, який допоміг йому в подальшому. У 1981 році Віктор разом з Олексієм Рибіним та Олегом Валінським організував гурт «Гарин и Гиперболоиды», що пізніше отримав назву «Кіно». У 1983 році гурт розпався, проте Цой зібрав новий колектив, який виступив під тією ж самою назвою — «Кино».

Наступні 7 років Віктор Цой був незмінним лідером гурту. «Кино» мав велику популярність серед ленінградського андеґраунду, а пізніше став відомим на всьому радянському просторі. Відомими «Кино» стали після виходу в 1987 році фільму Сергія Соловйова «Асса», де у фінальній сцені Віктор Цой заспівав пісню «Жадаю змін!» (рос. Хочу перемен!). Зі своїм гуртом В.Цой гастролював Росією, Україною та Білорусією. 1989 року — у Нью-Йорці відбувся прем’єрний показ фільму «Голка» (рос. «Игла») і відбувся невеликий концерт.

За сім місяців 1990 року Віктор Цой разом з гуртом дає більше 70 концертів по всьому Радянському Союзу.1990-го року після гастролів гурту країною менеджер Юрій Айзеншпіс робить Віктору Цою подарунок — автомобіль Москвич-2141.

У червні 1990 року відбувся, як пізніше стало зрозуміло, останній концерт «Кино» у Москві на Великій спортивній арені Лужників. Після концерту Віктор ні з ким не розмовляв, — він мовчки зібрав речі і попрощався. Наступного дня він їхав до Латвії.Це була запланована відпустка. З собою він взяв портативну студію. На дачі під Юрмалою Цой з Каспаряном під акустичну гітару розпочали запис матеріалів для нового альбому. Віктор винаймав будинок у рибацькому селищі Пліенціемс (Plienciems).Селище також відоме тим, що в ньому немає вулиць, а будинки не мають номерів. Натомість, кожен будинок має свою назву. Віктор винаймав будинок під назвою «Geltini», до якого приїжджав майже кожного літа.

15 серпня 1990 року біля третьої години ночі Віктор Цой сам-один поїхав на риболовлю. Назад повертався після полудня. Від озера до селища – 15 хвилин машиною. Дорога весь час звивиста, і лише біля мосту через маленьку річку Тейтопе вона була прямою. Назустріч Вікторові, в протилежному напрямку рухався автобус Ікарус, що проїзджаючи останній поворот перед річкою, виїхав на пряму ділянку дороги і в той самий момент й відбулось зіткнення.15 серпня 1990 року о 12 годині 28 хвилин Віктор Цой загинув у автокатастрофі.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*