Тема: Які бувають музичні темпи? (Музичне мистецтво. 1 клас)

Мета:

  • навчальна: поглиблювати уявлення учнів про виражальність музики, її здатність створювати та передавати різні музичні образи та відчуття руху; засвоїти з ними по­няття «темп»; продовжувати формувати виконавчі (вокально-хорові) та слухацькі навички учнів;
  • розвивальна: розвивати творчі здібності, емоційність, спостережливість;
  • виховна: виховувати художньо-естетичний смак.

Музичний матеріал: Р. Шуман «Сміливий вершник»; Л. ван Бетховен «Весела. Сум­на»; О. Янушкевич «Пісня про зарядку»; О. Гребенюк «Осінь»; поспівка «Гой-да-да»; поспівка-скоромовка «Вибіг Гришка на доріжку»; гра «Дощ у лісі».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів Р. Шумана, Л. ван Бетхо вена; ілюстрації до музичних творів; «Музичний віночок. Робочий зошит із музично­го мистецтва. 1 клас»; вірш «Ми зі спортом дружимо» Т. Коломієць.
Обладнання: комп’ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку
Учні заходять до класу під музичний супровід («Сміливий вершник»

Р. Шумана).

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Перевірка готовності класу до уроку

 Музичне вітання

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  • Як називають людину, яка створює музику? виконує музику? сприймає (слухає) музику?
  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи бачили ви коли-небудь, як злітає літак? А як рухається ма­шина, потяг? А як пересувається равлик, черепаха? Як ви гадаєте, якщо музи­ка може зобразити різні картини, то чи може вона передати і рух? Ось про це ми дізнаємося на уроці.

  1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1.        Вокально-хорова робота
Розучування поспівки «Гой-да-да», визначення її характеру та темпу. Виконання поспівки з проплескуванням пульсу
Розучування поспівки-скоромовки «Вибіг Гришка на доріжку», визначення темпу, робота над дикцією, унісоном,
виконання поспівки з проплескуванням пульсу, порівняння цих двохпоспівок

4.2.  Засвоєння нових знань Засвоєння понять
Темп — швидкість виконання твору.

4.3.        Слухання музики
Учитель. Музика може передавати різні настрої людини, а темп допома­гає зрозуміти ці настрої.

Прислухайтесь, а хто це рухається нам назустріч? Як він наближається: йде повільно, як на прогулянці, чи чітко крокує, як солдатики, чи, можливо, якось інакше?

Слухання твору «Сміливий вершник» Р. Шумана
♦   Яка музика за характером?
♦   Якби ви були б композиторами, то яку назву мав би цей твір?
Цей твір написав німецький композитор Р. Шуман, назвав його «Сміливий вершник».
♦   Який темп допоміг нам упізнати вершника — швидкий чи повільний? Музика була швидкою, уривчастою, гучною, звучала не плавно, а нібито стрибками і дуже впевнено, сміливо. У середині п’єси мелодію вели низькі зву­ки, характер музики змінився, начебто вершник був чимось стурбований. Послухайте п’єсу німецького композитора Людвіга ван Бетховена.
♦   Які настрої ви відчуваєте у цьому творі?
Слухання п’єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена
♦   Як би ви назвали цю п’єсу?
♦   Як чергуються настрої у музиці цієї п’єси?
♦   Як завершився твір — веселою чи сумною музикою? (Робота у зошитах, с. 12.)

Повторне слухання п’єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена з елементами пластичного інтонування: веселий характер — відбиттям пульсу мелодії по парті пальцями, сумний характер—плавним рухом рук

♦   Який темп підказав нам, що мелодія сумна, а який — що весела?

Отже, хоча назва цього твору «Весела. Сумна», композитор не хотів, щоб п’єса мала сумну кінцівку, тому обрав радісніше, веселіше завершення.

4.4.  Вокально-хорова робота

Учитель. У мене є маленький приятель Микита, який також навчається у першому класі. Він дуже рухливий, сильний та спритний хлопчик. Знаєте чо­му? Тому що вранці він обов’язково робить зарядку. Ви також уранці її робите?

МИ ЗІ СПОРТОМ ДРУЖИМО

Щоб зростати дужими,
Ми зі спортом дружимо.
Будуть з нас і альпіністи,
І завзяті футболісти,
І жокеї, і плавці,
Й фехтувальники, й гребці —
Не прості собі спортсмени,
А відомі рекордсмени.
Ми зі спортом дружимо,
Виростаєм дужими.

Т. Коломієць

Слухання «Пісні про зарядку» О. Янушкевич
♦   Яким є настрій цієї пісні?
Розучування «Пісні про зарядку» О. Янушкевич з використанням музично-ритмічних рухів

Продовження роботи над піснею О. Гребенюка «Осінь»

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ви переконалися у тому, що музика може розповісти про все. Вона розповідає і про почуття, і про пригоди, вона може пе­редати навіть рух.

♦   Яку назву має п’єса, у якій ідеться про вершника?
♦   Чим відрізняється музика у п’єсі «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена?
♦   Яку назву мала пісня, що допомагала нам виконувати зарядку?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Сміливий вершник» Р. Шумана).

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Які бувають музичні темпи? (Музичне мистецтво. 1 клас) (Розмір: 13.9 KB, Завантажень: 274)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*