Вища освіта за кордоном

Система освіти Фінляндії

Загальна інформація

Освітня політика у Фінляндії спрямована на забезпечення справедливості та рівності можливостей отримання освіти. Освіта вважається одним з основних прав усіх громадян.

Населення країни становить 5,5 млн. ВВП на душу населення – 42 тисяч дол. США, темпи зростання ВВП у 2016 році – 1%.

Фінляндія – член Європейського Союзу з 1995 року.

Фінляндія займала перше місце у світі за індексом людського капіталу станом на травень 2015 року. Середня тривалість життя – 81,1 рік.

Рівень безробіття в Фінляндії в січні 2016 року дещо зріс – з 9,1% до 9,4%.  Рівень безробіття серед молоді до 25 років становить 21,1% (дані за 2014 рік). У 2013 році 45,1% населення Фінляндії віком від 30 до 34 років мало вищу освіту.

Рівень державних витрат на освіту в 2012 році становив 5,7% від ВВП або 11,2% від загальних державних витрат.

У 2012 році на оплату праці вчителів і викладачів припадало менше половини витрат на освіту в Фінляндії.

 

Результати за програмою PISA

Програма міжнародної оцінки успішності учнів (PISA) – це тест, який опирається на міжнародні стандарти та дозволяє оцінити результати шкільного навчання учнів віком 15 років з математики, природничо-наукової грамотності та читання. Результати останнього тестування, що проводилося в 2012 році, були опубліковані 3 грудня 2013 року.

Показники успішності фінських учнів при тестуванні в 2000, 2003 і 2006 роках були винятково високими у всіх трьох сферах грамотності, що викликало у міжнародного співтовариства значний інтерес до фінської системи освіти. У 2006 році Фінляндія зайняла перше місце в світі за кількістю набраних балів.

Згідно з доповіддю міністерства освіти Фінляндії щодо фінської системи освіти та програми PISA, успіх діючої системи освіти багато в чому пояснюються:

  1. Національною системою освіти (однакова базова освіта для всієї вікової групи)
  2. Високою компетентністю вчителів
  3. Самостійністю шкіл

 

Загальна західна модель Фінська модель
Стандартизація

Жорсткі стандарти для шкіл, вчителів та учнів як гарантія якості результатів

Гнучкість і різноманіття

Розробка навчальної програми на рівні шкіл, управління за допомогою інформації та підтримки

Акцент на грамотності і математичних навичках

Базові навички в читанні, письмі, математиці та природничих науках як основні цілі реформи освіти

Акцент на широких знаннях

 

Рівноцінність усіх аспектів індивідуального зростання і навчання: особистість, мораль, творчість, знання і навички

Відповідальність за результати

Оцінка за допомогою інспектування

Довіра через професіоналізм

Культура довіри професіоналізму вчителів і директорів у визначенні того, що є найкращим для учнів, і в складанні звітів про досягнутий прогрес.

Однак, останні результати тестування PISA за 2013 рік показують істотне зниження рейтингу Фінляндії: вона зайняла лише 12 місце серед країн, які отримали найвищі бали. Є різні думки щодо причин цього зниження

Управління освітою

Управління освітою базується на принципі децентралізації. Дошкільне виховання здійснюється в муніципальних або приватних дитячих садочках, чи в сім’ях. Підготовка до школи дітей віком шести років пропонується або в дитячих садочках, або в загальноосвітніх школах. Початкова та середня освіта мають єдине законодавство, яке стосується цілей, змісту, оцінки та рівня освіти, прав і обов’язків учнів. Більшість середніх шкіл утримується муніципалітетами або об’єднаннями муніципалітетів. Політехнічні учбові заклади є муніципальними або приватними установами, ліцензованими урядом. Ліцензія визначає їхню освітню місію, напрямки освіти, кількість студентів і місце розташуванню. Політехнічні навчальні заклади користуються автономією у вирішення внутрішніх питань.

Фінські університети є незалежними корпораціями в рамках публічного права або фундаціями за приватним правом.

 

Рівні освіти

Базова освіта, обов’язкова для дітей від 6/7 до 15/16 років, майже виключно забезпечується загальноосвітніми школами (peruskoulu). Базова освіта інтегрує в рамках єдиної структури початкову і неповну середню освіту. Базова освіта триває дев’ять років, їй передує один рік підготовки до школи.

Після її завершення 15-16-річні випускники шкіл вибирають між продовженням здобуття повної загальної середньої освіти в гімназіях (lukio) або навчанням в професійно-технічних закладах (ammattikoulutus). Обидві форми як правило передбачають трирічне навчання і дають право на подальше отримання вищої освіти.

Близько 50 відсотків випускників загальноосвітніх шкіл обирають перший шлях, 42 відсотки – професійно-технічне навчання. Ще близько 2 відсотків добровільно продовжують навчання в загальноосвітніх школах протягом десятого року. Інші не відразу після закінчення школи продовжують навчання.

Навчання безкоштовне, але навчальні матеріали, наприклад підручники і зошити, потрібно купувати за власний рахунок.

Випускні екзамени на атестат зрілості також є платними. Їх метою є визначити, чи отримали учні знання і навички, передбачені в навчальній програмі середньої школи. Складання іспитів на атестат зрілості дає право студентам продовжити навчання в університетах, політехнічних і професійних навчальних закладів.

У Фінляндії система вищої освіти складається з двох секторів, що доповнюють один одного: університетів і політехнічних вузів. В університетах наголос робиться на наукових дослідженнях і освіті на основі наукових досліджень. Вони надають ступені бакалавра і магістра, а в аспірантурі – ліцензіата і доктора наук. Політехнічні вузи є багатопрофільними регіональними інститутами з сильним зв’язком з ринком праці та регіональним розвитком. Акцент в них робиться на прикладних дослідженнях і напрацюваннях.

Вищі навчальні заклади є автономними в організації навчального процесу та навчального року. Як правило, навчальний рік ділиться на два семестри. В університетах навчальний рік зазвичай триває з середини вересня до середини травня, в політехнічних вузах – зазвичай починається в серпні або вересні і закінчується в травні.

 

Фінансування освіти у Фінляндії

Шкільна освіта, включаючи підготовку до школи, у Фінляндії повністю фінансується державою. Проте за дошкільне виховання і догляд за маленькими дітьми у віці від 0 до 7 років, батьки вносять плату.

Витрати на дошкільне виховання фінансуються за рахунок державних трансфертів, муніципалітетів і коштів, сплачених батьками. Тарифи визначаються в залежності від доходу і розміру сім’ї. Максимальна плата у муніципальних садочках в 2015 році становила 283 євро в місяць, включаючи харчування дитини. Сім’ї з низьким рівнем доходів звільняються від оплати. Загалом кошти батьків покривають близько 14% усіх витрат, решту фінансує держава та муніципалітет. При визначенні розміру фінансування з боку уряду враховується кількість дітей віком від 0 до 6 років.

Фінансування початкової та неповної середньої освіти (діти 7-16 років) здійснюється шляхом трансфертів центрального уряду до місцевих органів влади, які здійснює Міністерство фінансів. Розмір урядового трансферту визначається відповідно до кількості жителів муніципалітету у віці від 6 до 15 років.

Фінансування загальної повної середньої освіти (16-19 років) базується на кількості учнів, про які навчальні заклади повідомили під час збору статистичних даних. Уряд затверджує середній розмір фінансування на олдного учня старших класів середньої школи раз на чотири роки.

Професійно-технічна освіта (ПТО) в основному спільно фінансується центральними та місцевими органами влади. Розмір фінансування розраховується на одного студента і залежить від конкретного напрямку навчання та рівня кваліфікації. Навчальні заклади самостійно приймають рішення про використання та розподіл отриманих коштів.

Загальне фінансування університетів включає асигнування, що виділяються з державного бюджету, і додаткові джерела фінансування (платні послуги, пожертвування, спонсорські внески). На пряме державне фінансування університетів припадає близько 64% від загального обсягу фінансування. Важливим додатковим джерелом фінансування, яке відіграє особливо важливу роль в підвищенні якості та результативності навчання, є фінансування фундаментальних досліджень, яке на конкурсній основі здійснює Академія Фінляндії.

 

Фінська система професійно-технічної освіти

Професійну кваліфікацію у Фінляндії можна отримати, пройшовши навчання в професійно-технічному училищі або технікумі, пройшовши програму учнівства або як кваліфікацію, що базується на вміннях. У 2011 році близько 70% фінських учнів навчалися в закладах профтехосвіти і тільки 30% – у старших класах загальноосвітніх середніх шкіл.

Неповна середня освіта (середня школа першого ступеня) здобувається до 16 років. Потім учні можуть обрати 3 роки навчання для здобуття повної загальної середньої освіти або 3 роки навчання в закладі профтехосвіти для отримання середньої спеціальної освіти.

Є два типи трирічної професійно-технічної освіти та навчання:

– тип 1: навчання в основному на базі навчального закладу, навчання на підприємстві становить менше 20% учбового часу

– тип 2: навчання на підприємстві становить 60-70% навчання, решту часу учні проводять у навчальному закладі.

З кінця 1990-х років середня спеціальна освіта відкриває доступ до політехнічних ВНЗ та університетів. Після проведення цієї реформи повна середня спеціальна освіта зрівнялася з повною загальною середньою освітою в якості сходинки до вищої освіти.

Це означає, що учні старших класів середньої школи або училищ і технікумів/коледжів можуть продовжити своє навчання за програмами бакалаврату в університетах (3 роки) або за програмами бакалаврату в політехнічних ВНЗ (3-4 роки). Така освіта дає можливість студентам вступити до магістратури в університетах (2 роки) або магістратури в політехнічних ВНЗ (3,5-4 роки) і отримати ступінь доктора філософії.

В якості альтернативи особам з неповною середньою освітою пропонується навчання на підприємстві (без відриву від виробництва).

Більше 40% учнів відповідної вікової групи починають курс середньої спеціальної освіти відразу ж після отримання неповної середньої загальної освіти. Найбільш привабливими сферами для учнів є технології, зв’язок і транспорт, соціальні послуги, охорона здоров’я і спорт. Половину учнів складають особи жіночої статі; проте їх частка в різних сферах сильно варіюється. У сфері технологій і природничих наук, як і раніше, домінують представники чоловічої статі, тоді як в охороні здоров’я та сфері соціальних послуг, а також в туризмі переважають жінки.

Частка осіб, які не завершили навчання в середніх спеціальних закладах, є хоча й невеликою, але істотно вищою, ніж в установах повної середньої загальної освіти: в 2010/11 навчальному році вона склала 9%.

Управління системою профтехосвіти Фінляндії

Згідно доповіді Європейського центру розвитку професійного навчання, за стратегічне і нормативне управління ПТО відповідає Міністерство освіти і культури Фінляндії, яке також відіграє провідну роль у визначенні шляхів загальнонаціонального розвитку цього сектору освіти.

Національні цілі для ПТО, структура кваліфікацій і включені в них профільні дисципліни визначаються урядом. Кваліфікаційні вимоги для ПТО формулюються Фінською національною радою з питань освіти у співпраці з організаціями роботодавців, профспілками, національною профспілкою працівників освіти і профспілками студентів. Національні кваліфікаційні вимоги забезпечують загальнонаціональну однорідність професійних компетенцій.

Початкова і подальша безперервна професійна підготовка викладачів і майстрів профтехосвіти

Кар’єра викладача у системі професійно-технічної освіти та навчання в цілому вважається привабливою. Це відображається у кількості студентів, які подають заяви до навчальних закладів, що готують викладачів ПТО; вона незмінно перевищує кількість вакантних місць. Останнім часом кількість прийнятих студентів становить приблизно 30% від загальної кількості бажаючих.

Згідно з публікацією інформаційної мережі EURYDICE «Оклади і виплати вчителям і директорам шкіл в Європі, 2014/15 рр.», у Фінляндії базова заробітна плата визначається в ході переговорів між органом державної влади у сфері освіти і профспілками, як наслідок, встановлених законом окладів немає.

У Фінляндії оклади викладачів встановлюються на національному рівні в рамках колективних угод для державних і муніципальних службовців, зайнятих в сфері освіти. Переговори проходять з інтервалом від одного до трьох років і ведуться між профспілкою працівників освіти і роботодавцями в особі місцевих органів самоврядування.

Річні оклади до вирахування податків у вчителів державних шкіл, що мають належну кваліфікацію і зайняті повний робочий день, 2014 рік

Середній стаж, необхідний середньостатистичному вчителю для отримання максимального базового встановленого окладу – 20 років.

Максимальний річний встановлений оклад обрахований як мінімальний оклад плюс надбавки за вислугу років, оскільки в угодах не визначається максимальний розмір окладу. Наведені оклади не включають додаткові години викладання.

Дані про середні фактичні оклади взяті з офіційної статистики. Річний оклад розраховується як 12,5 місячних окладів (включаючи відпускні).

  Базовий встановлений оклад, євро

 

Середній фактичний оклад, євро
Мінімум Максимум
Дошкільна 27 674 29 887 32 446
Початкова 31 978 41 590 43 977
Неповна середня 34 536 44 917 48 460
Повна середня 36 623 48 487 54 275

 

Надбавки до окладу вчителів Рівень прийняття рішень
Додаткові офіційно присвоєні кваліфікації

–                     Згідно з місцевими домовленостями

Місцевий
Підвищення кваліфікації в рамках безперервного професійного розвитку

Згідно з місцевими домовленостями

Місцевий
Позитивна оцінка ефективності викладання або успішність учнів

Згідно з місцевими домовленостями

Місцевий
Додаткові обов’язки

Зниження викладацького навантаження або оплата праці на основі розрахованих сум. Формули для їх розрахунку варіюються в залежності від обов’язків.

Місцевий
Географічне розташування (висока вартість життя, віддалений район або район з важкими умовами проживання)

2,37% від базового окладу

Центральний
Навчання учнів/студентів з особливими потребами в навчанні або у важких умовах

Згідно з місцевими домовленостями

Місцевий
Участь у позакласних заходах

Згідно з місцевими домовленостями

Місцевий
Понаднормова робота

Формули для розрахунку варіюються в залежності від обов’язків

Місцевий

 Приклад підготовки викладачів профтехосвіти

В університеті прикладних наук Haaga-Helia в Гельсінкі навчаються приблизно 10,5 тисяч студентів. Штат університету становить 700 осіб. Університет є частиною фінської державної системи освіти. Адміністративне управління передано в приватні руки, але загальне керівництво і співфінансування здійснюється фінським міністерством освіти і культури.

Університет готує фахівців в сфері інформаційних технологій, журналістики, управління міжнародним бізнесом, управління готельним, ресторанним і туристичним бізнесом, управління спортивним бізнесом, готує помічників керівника і викладачів для системи професійно-технічної освіти та навчання.

Програма підготовки викладача ПТО складає 60 кредитів. Програму можна пройти в гнучкому режимі в рамках стандартної півторарічної програми. Програма підготовки викладача ПТО призначена для викладачів або претендентів на посаду викладача, які планують працювати в університетах прикладних наук або в інститутах/коледжах системи ПТО.

Навчальну програму на 2015-16 роки англійською мовою можна знайти за посиланням: http://goo.gl/0PdTCa

Відповідно до навчального плану програма включає:

  1. Педагогічну підготовку викладача. Це навчання базується на обраній професії і пов’язаних з роботою компетенціях, які студент набув у результаті навчання і практичного досвіду. Педагогічна освіта для викладачів ПТО регулюється цільовими компетенціями та кваліфікаційними вимогами, які встановлюються інститутами ПТО або університетами прикладних наук.

Ця програма включає: етику викладання, досвід холістичного навчання, навчання, орієнтоване на учня, коллаборативне навчання, відповідальне ставлення до ентузіазму, прийняттю і несенню ризиків.

  1. Сфери компетентності для викладачів ПТО, наприклад:
    • Компетентність в сфері профорієнтації, консультування та оцінки потреб у навчанні: формування прагнення до навчання серед населення
    • Компетентність в сфері трудового життя і мережевої взаємодії: цілеспрямована співпраця з учнями, колегами, різними професійними групами і представниками підприємств
    • Підхід до роботи, орієнтований на дослідження і нові розробки.
Back to top button