STEM-освіта 2025/2026: інновації, робототехніка та конкурентоспроможність

У 2025/2026 навчальному році STEM-освіта, що охоплює науку, технології, інженерію та математику, продовжує залишатися одним із ключових напрямів розвитку української освіти. Ці методичні рекомендації, розроблені Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» (ДНУ «ІМЗО»), окреслюють всебічний підхід до впровадження та розвитку STEM-освіти у закладах загальної середньої та позашкільної освіти, підкреслюючи її роль у підготовці молоді до викликів сучасного світу.

Мета та значення STEM-освіти

STEM-освіта визначається як інтеграція зазначених галузей знань, яка акцентує увагу на їх практичному застосуванні, виконанні прикладних досліджень та розв’язанні актуальних соціально-економічних проблем. Її головна мета – це формування STEM-компетентностей здобувачів освіти, стимулювання їхньої дослідницької та винахідницької діяльності, а також підвищення мотивації до вибору професій у науково-технічних галузях.

Впровадження STEM-підходу спрямоване на підвищення якості освітнього процесу, його відповідність європейським стандартам та оновлення змісту навчання з урахуванням новітніх наукових досягнень, технологічних інновацій та запитів сучасної економіки. Розвиток STEM-освіти сприяє формуванню критичного мислення, екологічної свідомості, технологічної грамотності та відповідального громадянства, забезпечуючи молодь навичками, необхідними для успішної професійної реалізації відповідно до вимог сучасного ринку праці. Це також створює умови для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та розширення кар’єрних можливостей, підвищуючи конкурентоспроможність у світі технологій та інновацій.

Нормативно-правова база

Розвиток STEM-освіти у 2025/2026 навчальному році базується на широкому спектрі нормативно-правових документів, зокрема:

• Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність».
• Державні стандарти початкової та базової середньої освіти.
• Концепції: «Нова українська школа», розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) та її план заходів до 2027 року, розвитку цифрових компетентностей.
• План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року.
• Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності та низка наказів Міністерства освіти і науки України, що стосуються спеціалізованої освіти, оснащення STEM-лабораторій та реалізації інноваційних проєктів зі створення STEM-центрів.

Важливо враховувати оновлення нормативно-правової бази та нові документи, що видаватимуться протягом 2025/2026 навчального року.

Організація та навчально-методична робота

Впровадження STEM-освіти відбувається згідно з Планом заходів щодо реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) до 2027 року. В умовах воєнного стану безпека учасників освітнього процесу є пріоритетом, тому організація STEM-навчання може відбуватися у різних формах: очній, дистанційній або змішаній, з урахуванням безпекової ситуації.

Для забезпечення якості STEM-освіти необхідне впровадження інтегрованих навчальних програм, що включають спеціальні та елективні курси, факультативи, а також організацію роботи науково-технічних гуртків, гуртків з робототехніки, інженерії та природничих дисциплін на всіх рівнях освіти. Заклади освіти можуть ознайомитися з рекомендованими навчальними модельними програмами, зокрема тими, що отримали гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», та типовими освітніми програмами, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням.

STEM-освіта може бути забезпечена різними шляхами:

• Вивчення окремого міжгалузевого інтегрованого курсу STEM.
• Інтеграція модулів STEM у навчальні предмети / інтегровані курси.
• Гурткова робота.

Заклад освіти може комбінувати ці способи, самостійно визначаючи кількість годин та розподіл навчального навантаження. Науково-методичну підтримку надають авторські колективи модельних програм, а також онлайн-ресурси, такі як «STEMCONNECT: Розширюємо можливості разом», «STEM на Дніпрі» та консультаційний кабінет для STEM-вчителів.

Інноваційні педагогічні технології

Освітні програми не обмежують творчу ініціативу педагогів у відборі змісту та виборі методичних підходів. Рекомендовані технології, що забезпечують ефективне впровадження компетентнісного, практико-орієнтованого та особистісно орієнтованого підходів, включають:

• Дослідницьке навчання (Inquiry-Based Learning): розвиває наукове мислення, дозволяючи формулювати гіпотези, проводити експерименти та аналізувати результати.
• Проєктно-орієнтоване STEM-навчання (Project-Based STEM Learning): формує вміння застосовувати знання для розв’язання соціально значущих проблем через створення продукту або реалізацію проєкту.
• Проблемно-орієнтоване навчання (Problem-Based Learning): розвиває аналітичне, критичне, системне мислення.
• Технологія розвитку критичного мислення: допомагає аналізувати інформацію, перевіряти гіпотези та ухвалювати обґрунтовані рішення.
• Технологія розвитку інженерного мислення: спрямована на розв’язання проблем через технічні рішення та створення прототипів.
• Практико-орієнтоване навчання: передбачає роботу в STEM-лабораторіях з використанням сучасного обладнання (3D-принтери, робототехніка, Arduino тощо).
• Цифрові освітні технології: онлайн-платформи, VR/AR, симуляції (наприклад, PhET, Tinkercad) для підвищення доступності та візуалізації навчання.
• Гейміфікація та освітні ігри: стимулюють інтерес та сприяють кращому закріпленню знань.
• Технологія «перевернутий клас»: підвищує ефективність самостійної роботи та активність учнівства.
• Колаборативне навчання: робота в командах над спільними STEM-проєктами для формування soft skills.
• STEAM-підхід: включення творчих аспектів (Art) для стимулювання креативності та естетичного мислення.

Ефективність навчання значно підвищується завдяки комбінації кількох технологій. Особливий потенціал у підвищенні ефективності STEM-навчання мають технології штучного інтелекту (ШІ) для удосконалення навчальних матеріалів та завдань. Рекомендації щодо впровадження та застосування ШІ в закладах освіти доступні на сайті МОН.

Проєктно-орієнтована діяльність та оцінювання

Проєктно-орієнтоване навчання є ключовим у STEM-освіті, оскільки воно пов’язане з реальним життям або соціальними проблемами. STEM-проєктна діяльність стимулює учнів активно шукати, аналізувати та тестувати рішення, планувати, досліджувати й презентувати результати, отримуючи зворотний зв’язок від фахівців. Для її ефективної організації педагоги спільно з учнями обирають актуальну проблему, формують команди, розробляють плани реалізації проєкту та презентують результати на шкільних та позашкільних заходах, таких як STEM-змагання та фестивалі.

Оцінювання STEM-проєктної діяльності є невід’ємною складовою сучасного освітнього процесу, воно має бути комплексним, поетапним і носити формувальний характер. Приклад оцінювання STEM-проєкту (Таблиця 1) враховує такі критерії:

• Актуальність і практична значущість (0–3 бали).
• Інтеграція STEM-компонентів (0–4 бали).
• Наукова обґрунтованість (0–3 бали).
• Інноваційність рішення (0–3 бали).
• Якість виготовленого продукту (0–4 бали).
• Командна робота (у разі групового проєкту) (0–2 бали).
• Етапи дослідження / виконання (0–3 бали).
• Використання цифрових технологій (0–3 бали).
• Оформлення результатів проєкту (0–2 бали).
• Презентація проєкту (0–3 бали).

Максимальна кількість балів – 30. Рівні оцінювання: високий (26-30), достатній (20-25), середній (15-19), потребує доопрацювання (до 14 балів).

Приклад оцінювання STEM-проєкту за рівнями (Таблиця 2) додатково розглядає:

• Креативність та оригінальність: від стандартних ідей до новаторських та дизайнерської виразності.
• Концепція та планування: від нечіткої мети до чітко визначеної концепції, логічної послідовності дій та ефективного планування.
• Майстерність та виконання: від помилок та недбалості до якісної, охайної роботи з дотриманням всіх вимог.
• Співпраця та комунікація: від уникнення відповідальності до активної співпраці та конструктивного спілкування.
• Презентація та демонстрація: від неструктурованого виступу до логічної, переконливої презентації.

Інноваційний розвиток закладів освіти

Успішна реалізація цілей STEM-освіти безпосередньо залежить від спроможності закладів освіти забезпечувати та підтримувати інноваційні процеси. Ключову роль відіграє управлінська команда закладу, яка має ініціювати інновації та створювати умови для міжпредметної інтеграції та проєктно-дослідницької діяльності. Педагогічні працівники, своєю чергою, повинні трансформувати власну професійну роль – від передавача знань до фасилітатора навчання, наставника й організатора сучасного освітнього середовища.

Ефективне впровадження STEM-освіти потребує створення цілісної, інклюзивної та ресурсно забезпеченої інноваційної екосистеми. Визначальними напрямами освітньої політики є:

• Розроблення загальної стратегії та перспективного плану розвитку STEM-освіти.
• Дослідження проблем та динаміки розвитку новацій.
• Формування безпечного інноваційного, технологічного та цифрового середовища.
• Системне підвищення рівня професійної майстерності педагогічних працівників.

Складники управління освітнім процесом, що потребують аналізу та змін, включають:

• Управління персоналом: розвиток фахової компетентності педагогів через курси підвищення кваліфікації, розширення академічної свободи та оцінка роботи.
• Управління ресурсами та фінансуванням: ефективне використання наявних ресурсів, створення STEM-центрів/лабораторій, розподіл фінансових ресурсів та розширення автономії закладу.
• Управління партнерською взаємодією: створення механізмів комунікації та співпраці.
• Оцінка та моніторинг: збір, аналіз та оцінка даних щодо навчальних досягнень, роботи педагогів та якості освітнього процесу.
• Підвищення якості освіти: впровадження новітніх практик, удосконалення програм та проведення заходів для професійного самовизначення здобувачів освіти (конкурси, олімпіади, інженерні та STEM-тижні, наукові пікніки тощо).

З метою поширення ефективних підходів до розвитку STEM-освіти, ДНУ «ІМЗО» організовує Всеукраїнський захід «Ми розвиваємо STEM» (2024-2027 роки), який сприяє розвитку моделі STEM-освіти, мотивує педагогів та підвищує імідж закладів.

Участь здобувачів освіти у STEM-заходах

Активізація участі учнівства у STEM-освіті посилюється через організацію та проведення інтерактивних та практико-орієнтованих позакласних і позашкільних заходів. Рекомендовано залучати здобувачів освіти до заходів, що проводяться відділом STEM-освіти ДНУ «ІМЗО» у партнерстві з іншими установами.

На 2025/2026 навчальний рік заплановано низку подій:

• Всеукраїнський STEM-конкурс «Innovative Generation: KMDШ Challenge» (iGEN.KMDШ 2025) (вересень – листопад 2025 року), спрямований на стимулювання інтересу до технічної творчості та підготовку до міжнародних конкурсів.
• Всеукраїнське змагання «STEAM HOUSE – 2025» (осінь 2025 року) для виявлення творчого та винахідницького потенціалу молоді.
• VІІ Всеукраїнський STEАM-фестиваль освітніх інновацій «STEAM-HUMAN FOR PEACE: сила розуму й добра заради людства» (жовтень – листопад 2025 року).
• Челендж «Професії майбутнього» (жовтень – листопад 2025 року).
• Міжрегіональний захід «Запроси фізику до себе …» (грудень 2025 – лютий 2026 року) для учнів 9 класів.
• Інженерний тиждень (січень – лютий 2026 року) для розвитку інженерного потенціалу.
• Всеукраїнський «STEAM-турнір – 2026 в КМДШ» (березень – квітень 2026 року) для популяризації STEAM та формування навичок роботи в команді.
• VІІ Міжнародний STEAM-конкурс «Врятуємо планету разом» (квітень 2026 року) для пошуку та підтримки креативних ідей юних винахідників.
• Всеукраїнський «STEM-тиждень – 2026» та «STEM-день» (20-24 квітня 2026 року) для популяризації STEM-освіти.

Робототехніка є невід’ємною складовою STEM-освіти, з численними ініціативами, такими як Всеукраїнська олімпіада з робототехніки «ROBOROBO OLYMPIAD», World Robot Olympiad (WRO Україна), Фестиваль FIRST LEGO League (FLL), Robo Challenge, Scratch Fest, STEM-освітні батли та фестиваль ROBOTICA. Також здобувачі освіти можуть брати участь у міжнародних та всеукраїнських конкурсах, олімпіадах, змаганнях технічної творчості за підтримки Національного центру «Мала академія наук України».

Профорієнтаційні STEM-ініціативи проводяться протягом року для залучення учнівської молоді, зокрема дівчат, до науки та STEM-професій.

Професійний розвиток педагогічних працівників

Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників є невід’ємною складовою їхньої кар’єрної траєкторії. Доступні різноманітні форми підвищення кваліфікації: інституційні програми, дуальне навчання, стажування, сертифіковані програми, тренінги, семінари, вебінари та майстер-класи. Останніми роками зростає популярність дистанційних і гібридних форматів, а тематика освітніх заходів адаптується до викликів цифрової трансформації, інклюзивної освіти та впровадження інноваційних методів, зокрема використання штучного інтелекту.

Відділом STEM-освіти ДНУ «ІМЗО» систематично організовуються науково-практичні заходи, серед яких:

• STEM-школа: безоплатний освітній ресурс з персоналізованим підходом (двічі на рік).
• STEM-майстерня: заходи для мотивування педагогів та удосконалення їхніх знань (щоквартально).
• Всеукраїнський фестиваль «STEM-весна»: об’єднує педагогів, науковців, учнів, бізнес та громадські організації (щорічно з 1 березня по 31 травня).
• Міжнародна науково-практична конференція «STEM-освіта: стан впровадження та перспективи розвитку» (листопад 2025 року).
• Всеукраїнська науково-практична конференція «STEM – світ інноваційних можливостей» (квітень 2026 року).
• IV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Актуальні аспекти розвитку STEAM-освіти в умовах євроінтеграції» (квітень 2026 року).

Заклади післядипломної педагогічної освіти також пропонують широкий спектр заходів, наприклад:

• Донецький обласний інститут організує методичну панораму «STEM та міжпредметна інтеграція» (серпень 2025).
• Київський обласний інститут проводить «Управління STEАM-проєктами», STEАM-воркшоп «PRO харчування» та STEАM-хакатон (серпень, жовтень 2025, березень 2026).
• Запорізький обласний інститут проведе вебінар «Роберт Гук – «Титан науки» (вересень 2025).
• Миколаївський обласний інститут – обласний фестиваль «Моя STEM-ідея – 2025» та «STEM-тиждень МОІППО» (жовтень-листопад 2025, квітень 2026).
• Вінницька академія безперервної освіти проведе конференцію «STEM-підходи в інклюзивній освіті» (квітень 2026).
• Дніпровська академія неперервної освіти – конференції «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти» та «Освітня робототехніка та штучний інтелект» (жовтень 2025, квітень 2026).

STEM-центри та STEM-лабораторії на базі закладів післядипломної педагогічної освіти функціонують як відкриті навчально-методичні платформи для обміну досвідом та підвищення кваліфікації педагогів. Детальну інформацію про ці заходи можна знайти на сайтах організаторів та на сайті ДНУ «ІМЗО».

Підсумовуючи, розвиток STEM-освіти в Україні у 2025/2026 навчальному році є всеосяжним процесом, що охоплює оновлення нормативно-правової бази, гнучкі організаційні форми, інноваційні педагогічні технології, активне залучення учнів до проєктної діяльності та постійний професійний розвиток педагогів. Все це спрямовано на формування конкурентоспроможного покоління, здатного до наукового мислення, критичного аналізу та технічної творчості, що є запорукою майбутнього інноваційного та економічного розвитку України.