СБУ виявила 857 масових поховань жертв Голодомору

Хоч на сьогодні Служба безпеки України встановила чималу кількість масових поховань жертв Голодомору 1932-1933 років, але величезна їх кількість ще не відома і, відповідно, не впорядкована.

На цьому наголосила Людмила Гриневич –  директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) – під час прес-конференції в Укрінформі, присвяченої старту міжнародної програми “Голодомор 1932-1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття”.

“За умов незалежної України завдяки зусиллям органів місцевої влади та ентузіастів в Україні вже встановлено більше 7 тисяч пам’ятників, пам’ятних знаків жертвам Голодомору. А під час проведення слідчої справи Службою безпеки України було виявлено 857 масових поховань жертв голоду. Та величезна кількість таких масових поховань залишається не лише нам не відомими, а й не впорядкованими. Деякі з них мають вигляд звалищ. І сьогодні наш громадянський обов’язок – виправити цю ситуацію”, – сказала Гриневич.

За її словами, на початку 1930-х років була масова смертність, жертвами якої стали близько 4 млн людей – в абсолютній більшості це були українці, але це також були німці, євреї, поляки, представники інших національностей.

“Вся Україна фактично вкрилася братськими могилами, і радянська влада протягом десятиліть, намагаючись приховати цей злочин, робила все для того, щоб витіснити з пам’яті ці події. І ці могили руйнувалися, плюндрувалися. На місці багатьох масових поховань були облаштовані парки для відпочинку, розваг. А в 60-ті роки, після того, як ХХ з’їзд КПРС засудив культ особи Сталіна, відбулась ще одна наруга над українською пам’яттю, тому що вся Україна вкрилася пам’ятниками діячів – Чубаря, Петровського, Постишева та інших, – котрі несли пряму відповідальність за організацію Голодомору в Україні”, – зазначила історик.

Вона підкреслила: ідея анонсованої сьогодні Міжнародної гуманітарно-просвітницької програми “Голодомор 1932-1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття” полягає в системній реалізації важливих наукових, просвітницьких і соціальних проектів, спрямованих на збереження пам’яті про Голодомор і формування на цій основі в української молоді поваги до людської гідності і головного людського права – права на життя.

“Перший проект цієї масштабної програми буде націлений на виявлення та упорядкування ще не відомих місць масових поховань жертв Голодомору”, – наголосила Гриневич.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*