Головне

Про час утворення УПА (висновки Урядової комісії)

Про час утворення УПА (висновки Урядової комісії)
Про час утворення УПА (висновки Урядової комісії)
Підпільники і партизани в роки війни датували утворення Української повстанської армії весною 1943 р. В українській емігрантській літературі утвердилася інша дата — осінь 1942 р. Піврічна різниця вимагає пояснень.

Тим, хто боровся, було видніше, коли вони повчали боротьбу. Врешті решт, початок її фіксується багатьма конкретними фактами. Отже, тезу про виникнення УПА навесні 1943 р. слід приймати як аксіому. Пояснень вимагає тільки пересунення цієї дати на півроку, здійснене у повоєнні роки.

М. Прокоп і Є. Штендера відсунули дату утворення УПА без фальшивих доказів, тільки за допомогою гри назвами. У статті в “Енциклопедії українознавства” вони вказували, що перші загони УПА — “Поліська січ” створив на Поліссі улітку 1941 р. отаман Т. Боровець-Бульба. Виконуючи наказ цивільної німецької адміністрації, отаман розпустив в грудні 1941 р. основну частину загонів, а сам перейшов у підпілля. Потім він створив нову повстанську формацію — спочатку під цією самою назвою, а згодом як Українську національно-революційну армію (УНРА). Паралельно восени 1942 р. на Поліссі й Волині почали творитися збройні загони ОУН(Б), які також прийняли назву УПА .

У монографії “Україна і Німеччина у Другій світовій війні” В. Косик присвячує виникненню УПА цілий підрозділ. Він стверджує, і це теж відповідає істині, що восени 1942 р. з’явилися перші значні формування українських бійців-націоналістів під проводом С. Качинського, І. Перегійняка та ін. Саме ці загони прийняли для себе назву Українська повстанська армія . Отже, В. Косик доповнює гру назвами певним критерієм: переходом від дрібних збройних відділів до великих формувань. Проте перехід тоді тільки розпочався, великі формування, як зазначають М. Прокоп і С. Штендера, “почали творитися”. Процес завершився навесні 1943 р.

Сказане вище слід доповнити аналізом дискусії, що розгорілася на військовій конференції проводу ОУН(Б) у Львові на початку грудня 1942 р. Конференція висловила суперечливі думки щодо тактики і стратегії повстанського руху в умовах окупації. Зокрема, “урядуючий” провідник М. Лебедь був противником негайного повстання проти окупаційної адміністрації, але визнав необхідність приступити до створення власних збройних сил. Він ще не мав ясної відповіді на головні питання: коли і з ким воювати, за яких умов?

У постанові конференції відзначалося, що німецько-радянську війну “треба використати для широкої роботи по створенню збройних сил ОУН”. Підкреслювалося, що “члени ОУН мають обійняти командні посади в майбутніх військових з’єднаннях”.

На створення збройних сил провід ОУН(Б) йшов під тиском власних низових структур. Все частіше оунівці вимагали від своїх керівників перейти до збройного опору окупантам. Німецькі власті на окупованій території провадили винищувальну політику щодо українського населення. Не рахуватися з цим керівники націоналістів не могли. Незабаром після військової конференції проводу ОУН(Б), в грудні 1942 р. “урядуючий” провідник М. Лебедь розпорядився реорганізувати малочисельні загони. Було взято курс на створення повстанської армії партизанського типу.

У післявоєнні часи провід ОУН(Б) вирішив, що днем народження УПА слід вважати 14 жовтня 1942 р. Обґрунтування цієї дати не виглядає переконливим в світлі наведених фактів. Мотив для ревізії ювілеїв, що відзначалися в УПА під час Другої світової війни, цілком очевидний: 19 листопада 1942 р. Червона армія перейшла у контрнаступ під Сталінградом. Доводячи, що українські націоналісти почали боротьбу з німецькими окупантами раніше, ніж переконалися в їх приреченості і в кінцевій перемозі Об’єднаних Націй, історики ОУН рятували її репутацію в очах західних демократій.

Насправді повстанський рух впродовж 1942 p., хоч набув яскравої антинімецької спрямованості, не виявлявся в активних формах. Антинімецька діяльність проявлялася переважно в пропаганді. Лейтмотивом поведінки провідників ОУН(Б) була теза: “Коли на Сході ще стоять мільйонні більшовицькі армії, всяка наша збройна акція проти німців була б поміччю Сталіну”.

Джерело: Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА / НАН України; Інститут історії України. – К.: Наук. думка, 2005. – 53 с.

Back to top button