Позиція МОН – розширити застосування української мови в системі освіти України

18 жовтня Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зустрілась із громадськими активістами, які представили свої пропозиції поправок до мовних аспектів проекту Закону “Про освіту”, що готується до 2-го читання.

«Політика Міністерства – зміцнити позиції української мови та розширити її застосування в усіх освітніх процесах», – на цьому ще раз наголосила Лілія Гриневич на початку зустрічі. Також вона зазначила, що Міністерство готове до конструктивної співпраці з громадськістю у цьому питанні.

Громадські активісти презентували наступні пропозиції: зафіксувати гарантоване право громадян України на навчання державною мовою, а також додати, що у дошкільній освіті та середній школі нацменшини мають право на навчання рідною мовою поряд з українською, а здобуття вищої освіти представниками нацменшин повинно відбуватися виключно державною мовою. Таким чином, на їхній погляд, можна поставити певні запобіжники від русифікації та захистити українську мову від утиску.

“Це те, про що пані Лілія також до цього говорила. Ми знаємо, які зараз є проблеми в місті Берегово Закарпатської області, які проблеми є в частині так званих російськомовних регіонів, коли випускники шкіл не знають української мови, тому очевидно, що процес навчання треба робити паралельно і мовою нацменшин, і українською мовою”, – зазначив Тарас Шамайда, член координаційної ради з мовної політики при Міністерстві культури України, який представляв пропозиції громадськості.

У результаті обговорення сторони дійшли згоди, що більша частина пропозицій має бути внесена до законопроекту, але ще потрібно доопрацювати та “відточити” їх формулювання з юридичної точки зору.

Однак частина пропозицій громадських активістів викликала дискусію, зокрема, пропозиція вилучити п. 5 статті 7 законопроекту “Про освіту”.

“Цей пункт законопроекту дублює такий самий пункт Закону України “Про вищу освіту”.  Він звужує дію мовного Закону “Ківалова-Колесніченка”, за яким університетам давалося право за власним бажанням проводити викладання виключно мовами нацменшин. Якщо ми скасуємо цей пункт, навчальні заклади повинні будуть керуватися саме законом “Ківалова-Колесніченка”, – застерегла Лілія Гриневич.

Вона додала, що значна частина пропозицій, наданих активістами, збігається з позицією МОН, деякі з них – потребуватимуть технічного доопрацювання, інші – перехідних положень, оскільки “з об’єктивних причин не можуть бути запроваджені одразу”.

У рамках зустрічі учасники домовились продовжити роботу над доопрацюванням тексту поправок. Зокрема, вже сьогодні ввечері робоча група на чолі з першим заступником Міністра Володимиром Ковтунцем, до якої увійдуть представники громадськості та МОН, напрацьовуватиме спільні пропозиції до 7 статті законопроекту.

Завтра, 19 жовтня, о 17 годині відбудеться повторна зустріч активістів з Міністром освіти і науки України, яка буде транслюватися в прямому ефірі на порталі «Педагогічна преса».  На зустрічі планується узгодити позиції та отримати спільно напрацьовану редакцію поправок до проекту закону «Про освіту».

«Ми маємо діяти оперативно та зважено. Пропозиції до законопроекту можна подати до 20 жовтня. Головне – пам’ятати, що ми не можемо  поставити під загрозу прийняття Закону «Про освіту», бо він має чимало норм дуже важливих для розвитку освіти в Україні”, – наголосила Міністр Лілія Гриневич.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*