Повітря: чим ми дихаємо?

Повітря: чим ми дихаємо?

Повітря: чим ми дихаємо?

Кожен день ми здійснюємо близько 20 тисяч вдихів. Досить на 7-8 хвилин зупинити надходження кисню в кров, щоб в корі головного мозку відбулися незворотні зміни. Повітря підтримує безліч біохімічних реакцій у нашому організмі. І від його якості багато в чому залежить наше здоров’я.

Атмосферне повітря біля поверхні Землі в нормі складається з азоту (78,09%), кисню (20,95%), вуглекислоти (0,03-0,04%). Решта гази разом займають за об’ємом менше 1%, до них відносяться аргон, ксенон, неон, гелій, водень, радон та інші. Однак викиди промислових підприємств і транспорту порушують це співвідношення компонентів. Варто замислитися, чим ми дихаємо, і що може допомогти нам протистояти цій «газовій атаці».

Легені людини мають поверхню до 100 м.кв., що в 50 разів перевищує площу шкірних покривів. У них повітря безпосередньо контактує з кров’ю, в якій розчиняються майже на всі вхідні в нього речовини. З легких, минаючи детоксикаційний орган – печінку, вони діють на організм в 80-100 разів сильніше, ніж через шлунково-кишковий тракт при проковтуванні.

Повітря, яким ми дихаємо, забруднюють близько 280 токсичних сполук. Це солі важких металів (Cu, Cd, Pb, Mn, Ni, Zn), оксиди азоту та вуглецю, аміак, сірчистий газ та ін. У безвітряну погоду всі ці шкідливі сполуки осідають і створюють у землі щільний шар – смог. Під впливом ультрафіолетових променів в жаркий період шкідливі газові суміші перетворюються в більш шкідливі речовини – фотооксиданти. Щодня людина вдихає до 20 тис. л повітря. І за місяць у великому місті може набрати токсичну дозу. В результаті знижується імунітет, виникають респіраторні та неврологічні захворювання. Особливо страждають від цього діти.

Жителі мегаполісу постійно відчувають брак кисню через промислові викиди і забруднень. Так, при спалюванні 1 кг вугілля або дров витрачається більше 2 кг кисню. Один автомобіль за 2 години роботи поглинає стільки кисню, скільки дерево виділяє за 2 роки.

Концентрація кисню в повітрі становить найчастіше всього 15-18%, тоді як норма – 20%. На перший погляд, це невелика різниця – всього-3-5%, але для нашого організму вона досить відчутна. Рівень кисню в повітрі 10% і нижче смертельний для людини. На жаль, достатня кількість кисню в природних умовах є лише в міських парках (20,8%), заміських лісах (21,6%) і на берегах морів і океанів (21,9%). Ситуація посилюється тим, що кожні 10 років площа легенів зменшується на 5%.

Кисень підвищує розумову здатність, стійкість організму до стресів, стимулює узгоджену роботу внутрішніх органів, підвищує імунітет, сприяє зниженню ваги, нормалізується сон. Учені підрахували, що якби в атмосфері Землі було в 2 рази більше кисню, то ми могли б бігти сотні кілометрів, не втомлюючись.

Кисень становить 90% маси молекули води. Організм же містить 65-75% води. Головний мозок складає 2% від загальної маси тіла і споживає 20% кисню, що надходить в організм. Без кисню клітини не ростуть і вмирають.

За оцінками експертів ВООЗ, міський житель проводить в приміщенні близько 80% свого часу. Вчені виявили, що повітря в кімнатах в 4-6 разів брудніше зовнішнього і в 8-10 разів більш токсичне. Це формальдегід та фенол з меблів, деяких видів синтетичних тканин, килимових покриттів, шкідливі речовини з будівельних матеріалів (наприклад, карбомід з цементу може виділяти аміак), пил, шерсть домашніх тварин і т. д. У той же час в міських приміщеннях кисню значно менше, що призводить до виникнення у людей кисневої недостатності (гіпоксії).

Газова плита також може негативно вплинути на атмосферу в домі. Повітря газифікованих будинків у порівнянні із зовнішнім повітрям містить в 2,5 рази більше шкідливих оксидів азоту, в 50 разів більше сірковмісних речовин, фенолу – на 30-40%, оксидів вуглецю – на 50-60%.

Але головний бич приміщень – вуглекислий газ, основним джерелом якого є людина. Ми видихаємо від 18 до 25 л цього газу на годину. Останні дослідження зарубіжних учених показали, що вуглекислий газу негативно впливає на організм людини навіть у низьких концентраціях. У житлових приміщеннях вуглекислого газу не повинно бути більше 0,1%. У кімнаті при концентрації вуглекислого газу 3-4% людина задихається, з’являються головний біль, шум у вухах, сповільнюється пульс. Тим не менше в невеликій кількості (0,03-0,04%) вуглекислий газ необхідний для підтримки фізіологічних процесів.

Автотранспорт поставляє левову частку забруднюючих повітря речовин. За місяць середній легковий автомобіль спалює стільки кисню, скільки за рік виділяє 1 га лісу, при цьому викидає щорічно приблизно 800 кг окису вуглецю, близько 40 кг оксидів азоту і близько 200 кг різних вуглеводнів.

Найсерйознішу небезпеку для тих, хто часто користується автомобілями, являє чадний газ. Він в 200 разів швидше зв’язується з гемоглобіном крові, ніж кисень. Експерименти, проведені в США, показали, що через вплив чадного газу у людей, які проводять велику кількість часу за кермом, порушується реакція. При концентрації чадного газу 6 мг/м3 протягом 20 хвилин знижується колірна і світлова чутливість очей. Під впливом великої кількості чадного газу може статися непритомність, статися кома і навіть наступити смерть.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*