Політика радянізації («совєтізації») та репресії західних областей УРСР (11 клас. Історія України)

Конспект уроку + Презентація + Відео: Політика радянізації («совєтізації») та репресії західних областей УРСР

Навчальна мета: Охарактеризувати й визначити особливості політики радянізації в західних областях України в повоєнні роки.

I. Організаційний етап (5 хв)

• Привітання, перевірка готовності класу.

II. Актуалізація опорних знань (10 хв)

Завдання: Використовуючи запитання рубрики «Пригадайте», повторити ключові факти з історії регіону.

1. Які зміни адміністративно-територіального устрою УРСР відбулися в перший період Другої світової війни та повоєнний період?
2. Дайте визначення поняття «радянізація». Якими методами вона здійснювалась у 1939–1941 рр.?
3. Коли та за яких умов було створено УПА?

III. Мотивація та оголошення теми (5 хв)

Вчитель: Звертає увагу на те, що в період 1939–1941 рр. тоталітарний режим не встиг зміцнитися в західних областях України. Тому після війни партійно-державному керівництву довелося по-новому поширювати порядки СРСР.

• Оголошення теми: Політика радянізації («совєтізації») та репресії західних областей УРСР
• Визначення терміну: Радянізація — процес поширення порядків, що діяли на інших територіях СРСР. Її складовими були колективізація, індустріалізація, так звана «культурна революція» та масові репресії.
• Проблемне питання: Визначте та опишіть методи відновлення тоталітарного імперського режиму СРСР в Україні.

IV. Основний етап: Робота з матеріалом презентації

1. Насадження радянської влади та масові депортації

• Теоретичний блок: Населення чинило опір радянізації, пам’ятаючи про попередній досвід, тому до регіону спрямували значні воєнні сили та фахівців (86 тис. до середини 1946 р.), які переважно були російськомовними.
• Депортації 1944–1946 рр.: З семи західних областей УРСР депортували 17 729 сімей (36 609 осіб). Мета — унеможливити опір запроваджуваним порядкам.
• Операція «Захід» (21 жовтня 1947 р.): Це була депортація населення, здійснена з метою послаблення українського визвольного руху. Протягом доби було насильно виселено 76 192 особи (серед яких 22 174 дитини). Переселенців відправляли в непристосованих товарних вагонах на примусові роботи до Сибіру.
• Ключове поняття: Спецпоселення — місце примусового утримання політично небезпечних або ворожих категорій населення, з обмеженням у громадянських правах та забороною залишати місце поселення.

2. Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

• Теоретичний блок: УГКЦ, яка об’єднувала понад 5 млн вірян, була духовною опорою національно-визвольної боротьби.
• Початок репресій: Смерть митрополита Андрея Шептицького (1944 р.) стала сигналом для початку кампанії. У квітні 1945 р. каральні органи заарештували єпископат УГКЦ на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим.
• Метод: Арештованим пропонували «добровільно» возз’єднатися з Російською православною церквою (РПЦ). Було закрито освітні установи та заарештовано близько 2 тис. священників, ченців і черниць.
• Ключова подія: У 1946 р. у Львові скликали неканонічний собор, який заявив про скасування Берестейської унії 1596 р., розрив із Римом і підпорядкування греко-католиків РПЦ.
• Наслідок: Для УГКЦ розпочався катакомбний період її існування (1946–1989 рр.).

Завдання: Обговорення (відповідно до плану презентації):

• Яку роль у ліквідації УГКЦ відіграв собор, що заявив про скасування Берестейської унії 1596 р.?

3. Економічні та культурні перетворення

• Колективізація: Чинила найбільший опір населення.
  • Цілі: Установити тотальний контроль над селянством, зламати приватновласницький спосіб мислення, позбавити підтримки збройний опір.
  • Методи: Шантаж, залякування, провокації, заслання. Проти заможних господарств застосовували збільшення норм обов’язкових поставок на 50 % та скасування пільг.
  • Наслідки: До 1950 р. кількість колгоспів зросла до 7200 (93 % селянських господарств). На спецпоселення відправили понад 200 тис. осіб.
• Індустріалізація: Процес відбувався складніше, ніж на сході, через одночасність процесів та несприйняття населенням.
  • Методи: Запровадження командно-адміністративних методів управління, суцільне примусове одержавлення.
  • Результат: Виникло 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств. Процес успадкував традиційні ознаки тоталітарної імперської системи (домінування важкої промисловості).
• «Культурна революція»: Запроваджено загальносоюзну систему освіти.
  • Методи: Направлення близько 44 тис. учителів (переважно російськомовних), надсилання мільйонів підручників, насичених пропагандою. Мета — знищити українську національну самосвідомість.
  • Наслідки: Значних масштабів набули репресії проти інтелігенції. Для створення позитивного образу влади запровадили безплатне медичне обслуговування.

4. Український національно-визвольний рух (ОУН–УПА)

• Опір: Боротьбу розпочали ОУН та УПА. Політичною структурою УПА була Українська головна визвольна рада (УГВР).
• «Велика блокада» (1945 — весна 1946 рр.): Каральна акція влади СРСР, під час якої війська блокували райони дій УПА, щоб не допустити зриву перших повоєнних виборів. Усіх пов’язаних із рухом знищували або відправляли до Сибіру.
• «Жіноча мережа»: Діяла як відносно самостійна, допоміжна структура в ОУН та УПА, виконуючи функції лікарок, медсестер, друкарок, зв’язкових та розвідниць.
• Придушення руху: У березні 1950 р. загинув командир УПА Роман Шухевич. Його наступник Василь Кук був заарештований у 1954 р..
• Наслідки: Український національно-визвольний рух був повністю придушений. Щонайменше 100 тис. членів ОУН та УПА загинули, а понад 170 тис. було засуджено. Загалом із 6 млн населення репресовано майже 500 тис. осіб.
• Опір у ГУЛАГу: Кількість політичних в’язнів-українців зросла до 20 % від загальної кількості. У 1946–1956 рр. відбулося 47 повстань за активної участі українців. Повстанці висували політичні вимоги: перегляд справ, звільнення невинно засуджених і ліквідація системи концтаборів. Ці повстання сприяли занепаду системи ГУЛАГу.

V. Закріплення вивченого матеріалу (10 хв)

1. Колективна робота: Метод «Фішбоун»

Завдання: За допомогою методу «Фішбоун» у складі робочих пар або малих груп проаналізувати відновлення радянського тоталітарного режиму в західних областях УРСР та долю УГКЦ в цей період.

• Голова (Проблема): Насадження радянської влади.
• Кістки (Причини/Методи): Масові репресії, ліквідація УГКЦ, колективізація, «культурна революція», «Велика блокада» тощо.
• Хвіст (Наслідок): Придушення національно-визвольного руху та встановлення тотального контролю.

2. Контрольні запитання (Усно)

• Коли та з якою метою радянська влада провела операцію «Захід»?
• Чому радянська влада ліквідувала УГКЦ? Якою була доля її очільника?
• Які методи використовувала влада для здійснення радянізації західних областей УРСР?

VI. Підсумок уроку та домашнє завдання (5 хв)

• Рефлексія: Сформулюйте судження про характер політики, яку здійснювала влада СРСР у західних областях УРСР у цей період. (Політика була насильницькою, репресивною та імперською).

Домашнє завдання (записати):

1. Опрацювати § 4. Політика радянізації («совєтізації») та репресії західних областей УРСР.
2. Проглянути відеоролики та виконати завдання до них:
   1. «Чому у Львові не говорять російською» «Феномен УПА»
   1. «Що зробили з родичами УПА»
3. Виконати завдання: Скласти порівняльну таблицю впровадження сталінської моделі соціалізму в західних областях України в другій половині 1940-х рр. та Наддніпрянщині в 1930-х рр. (за пунктами Індустріалізація, Колективізація, «Культурна революція»).