Конспекти уроків історії України 7 класУсі уроки історії
Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (7 клас. Історія України)
Презентація та конспект уроку на тему: Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів.
Формат: Урок засвоєння нових знань та формування компетентностей
Мета та очікувані результати
Мета уроку: Сформувати в учнів розуміння причин і наслідків політичної роздробленості Русі-України; охарактеризувати особливості правління Ярославичів, проаналізувавши спроби зберегти єдність та подолати зовнішні загрози; визначити історичне значення Любецького з’їзду 1097 року.
Очікувані результати (Після цього уроку учень/учениця зможе):
- Аналізувати причини та наслідки політичної роздробленості Русі-України.
- Характеризувати правління Ярославичів та їхні спроби зберегти єдність.
- Пояснювати історичне значення Любецького з’їзду князів 1097 року.
- Оцінювати зовнішні загрози, зокрема напади половців.
- Робити власні висновки на основі історичних джерел (зокрема, щодо “Правди Ярославичів” та Любецького з’їзду).
Ключові компетентності НУШ
У процесі уроку будуть реалізовані такі ключові компетентності:
- Вільне володіння державною мовою:
- Приклад: Складання коротких промов під час рольової гри “Швидкий сценарій: Рада в Любечі” (“Виступ Яструба” та “Виступ Голуба”), формулювання аргументів і висновків у рефлексії.
- Інформаційно-комунікаційна компетентність:
- Приклад: Робота з історичною картою для визначення п’яти уділів, на які Ярослав поділив Русь. Використання схем (порівняння “Звичай” vs “Правда Ярославичів”; “Плюси/Мінуси” Любецького з’їзду) для структурування інформації.
- Навчання впродовж життя:
- Приклад: Самооцінка та підведення підсумків у форматі рефлексії “3 факти, 2 питання, 1 ідея”. Здатність шукати відповіді на питання, що залишилися.
- Громадянські та соціальні компетентності:
- Приклад: Обговорення наслідків внутрішніх конфліктів (роздробленості) для держави, яка стає вразливою до зовнішніх ворогів (половців). Оцінка компромісу, досягнутого на Любецькому з’їзді, як політичного рішення.
- Культурна компетентність:
- Приклад: Аналіз еволюції права на Русі-Україні: перехід від кровної помсти до системи штрафів (вири) згідно з “Правдою Ярославичів” (1072 р.).
- Підприємливість і фінансова грамотність:
- Приклад: Аналіз фінансової системи покарань, закріплених “Правдою Ярославичів”, включаючи розміри штрафів (80 гривень за вбивство тіуна, 5 гривень за рядовича) та куди стягуються ці кошти (до державної скарбниці).

Хід уроку
І. Організаційний момент (1-3 хвилини)
- Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
- Створення робочої атмосфери.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (8-10 хвилин)
- Перевірка та корекція знань:
- Фронтальне опитування: Пригадайте останні роки правління Ярослава Мудрого. Які загрози існували для Русі на той час?
- Мотивація учнів до навчальної діяльності:
- Вступне слово вчителя: Ми завершили період єдності і піднесення, і сьогодні починаємо вивчати епоху, позначену словами “Єдність та розбрат: Уроки Ярославичів“. Чи може сім’я, в якій постійні сварки, ефективно захищатися від зовнішніх ворогів?
- Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
- Оголошення теми: “Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів”.
- Ознайомлення з очікуваними результатами (щодо аналізу причин, характеристики правління, пояснення Любецького з’їзду та оцінки загроз).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20-25 хвилин)
1. Спадщина Ярослава: одна держава, п’ять уділів.
- Пояснення матеріалу: Ярослав Мудрий розділив землі між своїми синами, сподіваючись уникнути боротьби за владу.
- Робота з картою: Визначення п’яти уділів та їхніх власників (Ізяслав – Київ, Новгород, Туров; Святослав – Чернігів; Всеволод – Переяслав; Ігор – Володимир; В’ячеслав – Смоленськ).
- Визначення терміна: Що таке Уділ? (Окреме князівство, спадкове володіння члена князівського роду).
2. Еволюція закону: “Правда Ярославичів” (1072 р.).
- Аналіз історичного документа: “Правда Ярославичів” – нові статті, що відображали розвиток суспільства та посилення ролі держави.
- Порівняння: Обговорення заміни кровної помсти на систему штрафів (вира).
- Дискусія: Обговорення питання: Чому заміна кровної помсти штрафами є кроком уперед для розвитку держави?.
- Конкретні факти: Захист княжих слуг: штраф за вбивство тіуна – 80 гривень, за рядовича – 5 гривень. Посилення ролі держави: штрафи стягуються до державної скарбниці.
3. Фатальний удар: Половці та битва на річці Альта (1068 р.).
- Зовнішня загроза: Поява нового ворога – кочових племен половців.
- Катастрофа: Спроба тріумвірату (Ярославичів) зупинити їхній наступ закінчилася поразкою на річці Альта.
- Наслідки поразки: Підрив авторитету Ярославичів, Народне повстання в Києві, Поглиблення суперечностей між братами.
4. Шлях до компромісу: Любецький з’їзд (1097 р.).
- Мета: Об’єднання для спільної боротьби проти половців.
- Аналіз наслідків: Застосування методу “Терези історії”.
- Плюси (+) / Короткостроковий ефект: Тимчасове припинення усобиць, можливість об’єднати сили проти половців (успішний похід 1103 р.).
- Мінуси (-) / Довгостроковий ефект: Юридичне закріплення політичної роздробленості, Русь-Україна перетворюється на конфедерацію князівств.
- Головний принцип: Закріплення принципу “Кожен хай держить отчину свою” (спадкові землі).
- Міні-дискусія: Зваж і виріши: Чи було рішення Любецького з’їзду єдиним можливим виходом із ситуації? Аргументуй свою думку.
IV. Закріплення та застосування знань (10-12 хвилин)
- Практикум: Причина та наслідок (встановлення логічних зв’язків).
- Учні з’єднують події з їхніми прямими наслідками:
- Розподіл Русі на уділи → Створення передумов для майбутніх міжусобних воєн.
- Поразка на річці Альта → Повстання в Києві та підрив авторитету князів.
- Рішення Любецького з’їзду → Закріплення принципу “кожен хай держить отчину свою”.
- Учні з’єднують події з їхніми прямими наслідками:
- Рольова гра “Рада в Любечі”.
- Ситуація: Учні – учасники з’їзду 1097 року. Володимир Мономах висловив промову про необхідність миру.
- Завдання: Учні діляться на дві групи та готують короткі промови (2-3 речення):
- Виступ “Яструба”: Необхідно відновити єдину владу Києва, оскільки ділення послаблює державу.
- Виступ “Голуба”: Підтримка принципу “отчини” як єдиного реального шляху до миру та спільної боротьби з половцями.
V. Підбиття підсумків уроку (5-7 хвилин)
- Швидкий тест (Фронтальна перевірка): Виконання завдань на перевірку засвоєння ключових фактів (“Правда Ярославичів”, Любецький з’їзд, Битва на Альті) та тест “Вірю / Не вірю”.
- Наприклад: Твердження: Любецький з’їзд остаточно припинив усі міжусобні війни на Русі. (Відповідь: Не вірю, лише тимчасово і змінив їх характер).
- Формування висновків:
- Узагальнення ключових ідей: Розбрат послаблює державу, роблячи її вразливою до зовнішніх ворогів. Компроміс (Любецький з’їзд) мав подвійні наслідки: тимчасовий мир ціною закріплення роздробленості. Політична роздробленість стала початком нового етапу існування князівств-держав.
- Рефлексія “Моя рефлексія: 3-2-1”:
- 3 факти, які я сьогодні дізнався/дізналася…
- 2 питання, які в мене залишилися…
- 1 ідея, яка мене найбільше вразила…
VІ. Домашнє завдання (1-2 хвилини)
- Опрацювати відповідний параграф підручника.
- Творче завдання (на вибір): Використовуючи знання про систему штрафів (вир), напишіть коротке есе “Ціна людського життя в ‘Правді Ярославичів'”.