ГоловнеЗовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)

PISA-2025: майже 9 000 українських учнів пройшли міжнародне тестування

Україна втретє долучилася до міжнародного дослідження якості освіти PISA (Programme for International Student Assessment), яке організовує Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Основний етап оцінювання PISA-2025 охопив майже 9 000 п’ятнадцятирічних учнів і студентів із 298 шкіл, розташованих у 17 регіонах України. Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) у відповідь на запит щодо проміжних результатів поточного циклу.

Наразі попередні та проміжні результати дослідження залишаються під ембарго до моменту їх офіційного оприлюднення у 2026 році. Згідно з міжнародними правилами ОЕСР, публікація будь-якої інформації щодо результатів — як основних, так і інноваційних компонентів — до встановленої дати заборонена. Триває технічна обробка даних: верифікація, очищення та підготовка до аналітичного аналізу.

Інноваційні напрями PISA-2025: цифрове навчання та англійська мова

Особливістю PISA-2025 стало розширення дослідження за двома інноваційними напрямами:

  • Learning in the Digital World (LDW) — оцінювання здатності учнів навчатися в цифровому середовищі.
  • Foreign Language Assessment (FLA) — тестування з англійської мови.

Україна стала однією з 22 країн, які взяли участь у компоненті FLA. У межах напряму LDW вивчаються дві ключові компетентності:

  • Саморегульоване навчання (Self-regulated learning): здатність учнів контролювати та управляти своїми когнітивними, метакогнітивними, емоційними й мотиваційними процесами.
  • Практики обчислювального та наукового дослідження (Computational and scientific inquiry practices): використання цифрових інструментів для розв’язання проблем, досліджень та представлення ідей.

Ці напрямки відповідають на глобальний запит оцінки якості освіти в умовах стрімких цифрових трансформацій і формування в учнів навичок ХХІ століття.

Особливості вибірки та умови проведення дослідження

У порівнянні з попередніми циклами, вибірка PISA-2025 була скоригована з урахуванням безпекової ситуації. Участь у тестуванні взяли лише ті заклади освіти, які могли гарантовано провести оцінювання. До вибірки не включалися школи з регіонів, що перебувають під окупацією або під постійною загрозою бойових дій: Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська області, АР Крим та місто Севастополь.

Історія участі України в дослідженні PISA

  • PISA-2018: Україна взяла участь уперше. Було протестовано 6 334 учні зі 250 шкіл по всій країні (без окупованих територій).
  • PISA-2022: Проведено в умовах повномасштабної війни. До вибірки потрапили 3 876 учнів зі 164 закладів освіти. Формування вибірки відбулося до 24 лютого 2022 року, тому до неї були включені й школи з регіонів, які на момент тестування вже опинилися на лінії фронту або були окупованими. У деяких випадках заклади були частково або повністю зруйновані.

Результати PISA-2022: українські учні — нижче середніх показників ОЕСР

Аналіз результатів PISA-2022 засвідчив, що значна частина українських 15-річних школярів не досягли базового рівня сформованості ключових освітніх компетентностей (рівень 2 на шкалах PISA). Цей рівень вважається мінімально необхідним для самостійного мислення та ефективного застосування знань.

  • Математична грамотність: 58% українських учнів досягли базового рівня (проти 69% у середньому по ОЕСР).
  • Читацька грамотність: 59% (проти 74% у країнах ОЕСР).
  • Природничо-наукова грамотність: 66% (проти 76% у середньому).

Очікування та перспективи

Результати PISA-2025 будуть оприлюднені у 2026 році після завершення всіх етапів перевірки, аналітики та погодження із міжнародними партнерами. Участь України в дослідженні дозволяє не лише порівняти освітні досягнення українських школярів із міжнародними стандартами, а й визначити вектори для реформування освіти, формування сучасних компетентностей та адаптації до викликів цифрової епохи й воєнного часу.

УЦОЯО наголошує, що заборона на оприлюднення попередніх результатів гарантує неупередженість, надійність і коректність висновків міжнародного дослідження.

Back to top button