Головне

Презентовано програму Уряду: українські школи та педагоги матимуть реальну автономію та справедливе фінансування

Кабінет Міністрів презентував проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Документ містить набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою уряд, зокрема, і в освітній та науковій сферах.

Ціль 1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

Показники ефективності

●        Зростання щорічного показника охоплення дітей 3-5 років дошкільною освітою у міській та сільській місцевості

●        Зростання частки 5-6 (7)-річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладах дошкільної освіти

●        Оцінка якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale)

На сьогодні якість дошкільної освіти та мережа закладів неспроможна охопити всіх дітей дошкільного віку якісними послугами та не відповідають сучасним потребам розвитку дитини. Значна кількість дітей в Україні не має доступу до якісної дошкільної освіти, що призводить до погіршення шансів на цілісний розвиток, майбутню успішність у школі та у довгостроковій перспективі, в окремих випадках, поглиблює соціальну нерівність.

Ми переконані, що кожна українська дитина повинна мати доступ до якісної дошкільної освіти, що сприятиме цілісному розвитку дитини, формуванню її особистості, розвитку творчих здібностей, набуттю нею соціального досвіду. Ми прагнемо досягти цілі, співмірної із ціллю ЄС, що передбачає охоплення 95% дітей від 4 до 6 років дошкільною освітою. Для цього ми будемо стимулювати розвиток мережі дошкільних закладів, у тому числі приватних. Розширимо форми здобуття дошкільної освіти.

Створимо умови для постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників у дошкіллі, спільно з університетами модернізуємо програми підготовки. Педагогічні працівники закладів дошкільної освіти повинні мати високі фахові знання та компетентності, володіти сучасними педагогічними методиками. Щороку починаючи з 2021 року щонайменше 10% педагогічних працівників закладів дошкільної освіти підвищуватимуть професійну кваліфікацію за новими програмами. При цьому ми будемо підвищувати соціальний статус педагогів у дошкільних закладах, досягаючи рівня заробітної плати не менше 4 прожиткових мінімумів.

Ми оновимо зміст освіти, методики та освітні технології у закладах дошкільної освіти. Надамо можливість для професійної підготовки асистентам та вихователям, що працюють у дошкільних закладах з дітьми з особливими освітніми потребами. Охоплення дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти зростатиме щороку щонайменше на 5%.

Все це в сукупності дозволить дітям отримати належний ранній розвиток та бути більш готовими до отримання шкільної освіти, що вплине на їх успішність в майбутньому.

Ціль 1.2. Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі

Показники ефективності

●        Місце України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Покращення результатів з читацької, математичної, природничо-наукової грамотності

●        Зменшення різниці у навчальних досягненнях випускників шкіл у сільській та міській місцевості за рахунок підвищення якості навчання у сільській місцевості

●        Рівень вмотивованості учнів у навчанні

Сьогодні українська шкільна освіта не надає учням ті знання, вміння та компетентності, що є необхідними для подальшого успішного професійного та особистого розвитку. Крім того, існує велика диспропорція в якості освіти між міськими та сільськими школами, що призводить до нерівності можливостей учнів.

Ми продовжимо втілювати програму “Нова українська школа” на засадах дитиноцентризму, педагогіки партнерства, компетентнісно орієнтованого навчання, що базується на цінностях. Щоб її випускники були самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі.

В кожній школі будемо створювати безпечне, комфортне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище. Це стимулюватиме учнів до навчання.

Будуть розроблені нові сучасні державні стандарти та освітні програми базової та старшої школи, відповідні методики оцінювання, підготовлені на основі нового змісту підручники та навчальні матеріали, у тому числі електронні. Система професійної орієнтації у школі допоможе кожному учню та учениці зробити правильний вибір подальшої освітньої чи професійної траєкторії.

Українські школи та педагоги матимуть реальну автономію та справедливе фінансування. Це стимулюватиме їх до підвищення власної кваліфікації. Для цього ми будемо надавати їм підтримку. Також ми стимулюватимемо найкращих вчителів – агентів змін, зокрема розширенням сертифікації. Створимо умови для підвищення соціального статусу педагога.

Задля рівного доступу до якісної шкільної освіти створимо умови для такої мережі шкіл, що буде спроможна надавати якісну шкільну освіту усім дітям незалежно від місця їхнього проживання. Кожна об’єднана територіальна громада матиме опорну школу із забезпеченим підвезенням учнів до неї. Опорні школи отримають додаткову підтримку на розвиток освітнього простору, кабінетів природнично-математичних та інших предметів.

Все це в сукупності підготує випускників шкіл до успішного дорослого життя та позитивно вплине на їхні подальші освітні, професійні та кар’єрні перспективи.

Ціль 1.3. Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням

Показники ефективності

●        Зростання відсотку випускників шкіл, що обирають професійну (професійно-технічну та фахову передвищу) освіту після школи, щонайменше до 45%

●        Зростання відсотку випускників закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, працевлаштованих в Україні через 6 місяців та 1 рік після закінчення навчання, у тому числі за професією (спеціальністю)

Існує хибний стереотип, що у професійну освіту йдуть лише ті, хто не здатний потрапити до вищої освіти, хто має гірші знання чи здібності. Випускники шкіл, часто під впливом цього стереотипу, не розглядають професійну освіту як набагато перспективніший для себе освітній та подальший професійний шлях, незважаючи на те, що заробітна плата працівників робітничих професій є подекуди значно вищою, ніж середня на ринку праці. Професійна освіта часто не є привабливою також внаслідок застарілості та тривалості програм підготовки, зношеності матеріально-технічної бази закладів, низької кваліфікації викладацького складу, слабкого зв’язку між закладом освіти та роботодавцем. Тому ми працюватимемо над відновленням позитивного іміджу професійної освіти.

Для цього ми створимо умови для розвитку ефективної мережі закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, підтримуючи об’єктивно найкращі з них. Також ми створимо не менше 250 навчально-практичних центрів у закладах професійно-технічної освіти та сформуємо мережу центрів професійного вдосконалення. Завершимо передачу закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, їх управління і фінансування на регіональний рівень.

Забезпечимо відповідність змісту і тривалості програм професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти потребам ринку праці.

Упорядкуємо систему здобуття професійних кваліфікацій з урахуванням потреб регіональних ринків праці та створимо умови для максимального залучення бізнесу до процесу підготовки фахівців у закладах професійної освіти та її популяризації.

У результаті учні витрачатимуть свій час на навчання, що дасть їм можливість швидко працевлаштуватися за професією та позитивно вплине на продуктивність праці.

Ціль 1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

Показники ефективності

●        Відсоток випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти

●        Величина різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти

●        За результатами національних опитувань роботодавців щонайменше 25% респондентів повністю або переважно позитивно оцінюють якість вищої освіти в Україні

Якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства в цілому. Понад 70% українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою. Система фінансування та управління не дає заслуженої винагороди найкращим викладачам та найбільш ефективним закладам вищої освіти. Здобувачами вищої освіти часто стають молоді люди, які не повною мірою володіють необхідними для здобуття вищої освіти знаннями, навичками та мотивацією.

Наші дії будуть спрямовані на створення умов, за яких студенти отримують високу якість вищої освіти, що дає їм достатні сучасні знання та навички для подальшої успішної професійної кар’єри висококваліфікованого фахівця.

Для цього ми змінимо систему фінансування. Публічні кошти отримають ті провайдери вищої освіти, які мають кращі результати освітньої та наукової діяльності та створюють кращі життєві перспективи для майбутніх випускників.

Заклади вищої освіти отримають реальну фінансову автономію. За 5 років не менш як 70% державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи. При цьому усі ректори матимуть в контрактах ключові показники ефективності та оцінюватимуться за результатами їх досягнення. Частка державного фінансування закладів приватної форми власності становитиме не менш як 5%.

Зміна системи фінансування вищої освіти забезпечить конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти. Наше завдання – досягти рівня середньої заробітної плати науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів вищої освіти на рівні удвічі більшому за середню заробітну плату в країні.

Ми створимо дієву систему забезпечення якості вищої освіти, яка ґрунтується на широкій прихильності принципам академічної доброчесності, та спрямуємо зусилля на забезпечення довіри українського бізнесу до системи вищої освіти в Україні. Більшість учасників акредитації вважатимуть зовнішні процедури забезпечення якості чіткими та прозорими. За результатами національних опитувань щонайменше 80% студентів не будуть стикатися з проявами академічної недоброчесності та/або наданням неправомірної вигоди у закладах вищої освіти.

Забезпечимо задоволення різноманітних освітніх потреб населення щодо особистого та професійного розвитку в системі освіти дорослих, зокрема соціально вразливих категорій громадян. Створимо умови для визнання в системі формальної освіти результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті.

Ціль 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Показники ефективності

●        Кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних

●        Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок

●        Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні зменшилася у 5 разів. Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75% бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, які самостійно визначають пріоритетні напрями діяльності. Неефективність бюджетного фінансування науки не компенсується стимулами залучення інвестицій у наукову сферу від приватного бізнесу. Відсутні стимули для інвестицій у дослідження і розробки. Це змушує вчених шукати можливості самореалізації та належної оплати своєї праці за кордоном. Водночас суспільство очікує від наукової сфери результатів, здатних стати драйверами соціального та економічного зростання країни.

Для цього наша команда забезпечить надання доступу вченим та науковим колективам до прозорого багатоканального фінансування на наукові дослідження та до дослідницьких інфраструктур. Усі наукові установи та університети будуть фінансуватися виключно за результатами наукової прозорої та об’єктивної атестації. Державна атестація та наукові конкурси будуть спиратися на процедуру експертизи, що проводиться за міжнародними стандартами, із залученням іноземних вчених. Частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок бюджетних коштів становитиме не менш як 25%, при цьому частка грантового фінансування Національного фонду досліджень у бюджетному фінансуванні науки становитиме не менш як 15%. Буде створено не менше 100 центрів колективного користування обладнанням, доступ до яких матимуть науковці незалежно від того, в якій організації працюють. Скасуємо фінансові та митні обмеження, що призводять до неефективного витрачання коштів (дозвіл на прямі закупівлі за кордоном та безмитне ввезення наукового обладнання та матеріалів тощо).

Створимо умови для інтеграції вчених до європейського та світового дослідницького просторів – вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.

Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

Ми підтримаємо молодих вчених шляхом надання стимулів для старту та здійснення наукової кар’єри та створимо умови для широкого доступу громадян, бізнесу, державних структур до результатів наукових досліджень та розробок, для можливості оцінити їх якість. Питома вага видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становитиме не менш як 5%.

Back to top button