Освітній процес у ЗВО 2026/2027: МОН рекомендує навчання по суботах і влітку 2027 року

Міністерство освіти і науки України рекомендує закладам вищої освіти завчасно підготуватися до осінньо-зимового періоду 2026/2027 навчального року та адаптувати організацію освітнього процесу до можливих енергетичних і безпекових викликів.

Відповідні рекомендації містить лист МОН № 1/17933-26 від 20 серпня 2026 року «Про організацію освітнього процесу в закладах вищої освіти під час осінньо-зимового періоду 2026/2027 років», адресований керівникам закладів вищої освіти.

Міністерство пропонує університетам розглянути можливість ущільнення графіка освітнього процесу із використанням суботніх днів восени 2026 року та навесні 2027 року. За необхідності освітній процес може бути продовжений влітку 2027 року, за винятком здобувачів освіти випускних курсів.

Основна мета рекомендацій МОН — мінімізувати освітні втрати, забезпечити безперервність навчання та створити безпечні умови для студентів і працівників закладів вищої освіти в умовах системних загроз енергетичній інфраструктурі.

МОН рекомендує ущільнити графік навчання у ЗВО

Міністерство освіти і науки зазначає, що досвід попередніх років продемонстрував необхідність переходу від ситуативного реагування на кризові ситуації до системного управління стійкістю закладів вищої освіти.

У зв’язку з цим університетам рекомендують розглянути можливість ущільнення графіка освітнього процесу. Зокрема, йдеться про використання суботніх днів восени 2026 року та навесні 2027 року.

Також МОН допускає можливість подовження освітнього процесу влітку 2027 року. Такий підхід не рекомендується застосовувати до здобувачів освіти випускних курсів.

Таким чином, заклади вищої освіти мають отримати можливість більш гнучко планувати навчальний рік з урахуванням ситуації з енергопостачанням, безпекових умов та можливих перебоїв у роботі критичної інфраструктури.

Навчання пропонують організовувати у дистанційному та змішаному форматах

МОН рекомендує університетам за необхідності переводити окремі складові освітнього процесу в дистанційний формат.

Йдеться про проведення навчальних занять, практичної підготовки, контрольних заходів та виконання індивідуальних завдань онлайн, якщо це дозволяє забезпечити їх належну якість.

Водночас очний формат пропонується зберігати насамперед для тих форм освітнього процесу, видів навчальних занять або окремих освітніх компонентів, які неможливо ефективно та якісно провести дистанційно.

Такий підхід має забезпечити баланс між безперервністю навчання, безпекою учасників освітнього процесу та необхідністю повноцінного виконання освітніх програм.

Університетам рекомендують максимально цифровізувати навчальний контент

Окрему увагу Міністерство освіти і науки приділяє цифровізації освітнього процесу.

Закладам вищої освіти рекомендують максимально цифровізувати навчальний контент та забезпечити можливість асинхронного навчання. Студенти мають отримувати доступ до завантажених лекцій, лабораторних практикумів та автономних засобів самоконтролю.

Такий формат особливо важливий у ситуаціях, коли через відключення електроенергії, повітряні тривоги або інші обставини неможливо забезпечити синхронне підключення всіх учасників освітнього процесу.

Фактично університетам пропонується формувати освітню інфраструктуру, яка дозволятиме студентам продовжувати навчання навіть за тимчасової відсутності стабільного доступу до аудиторій або електропостачання.

ЗВО мають провести зонування матеріально-технічної бази

Ще одним важливим напрямом підготовки до осінньо-зимового періоду є зонування матеріально-технічної бази закладів вищої освіти.

У разі критичного дефіциту енергоресурсів МОН рекомендує концентрувати освітній процес, роботу служб та проживання студентів у найбільш захищених і енергоефективних будівлях.

Особлива увага має приділятися забезпеченню належних умов перебування здобувачів освіти, зокрема дітей-сиріт, осіб із тимчасово окупованих територій та інших студентів, які потребують проживання у гуртожитках.

Водночас невикористовувані площі за необхідності можуть бути тимчасово законсервовані. Це має дозволити зменшити витрати енергоресурсів та зосередити доступні ресурси на функціонуванні ключових будівель.

МОН закликає переходити від окремих генераторів до системної енергонезалежності

У рекомендаціях МОН йдеться не лише про резервне електропостачання, а й про необхідність поступового формування системних рішень для енергонезалежності закладів вищої освіти.

Університетам рекомендують сприяти поетапному переходу від практики використання поодиноких генераторів до комплексних енергетичних систем.

Серед можливих рішень названо гібридні сонячні електростанції, промислові накопичувачі енергії та системи безперебійного живлення для серверного і комунікаційного обладнання.

Окремо рекомендується забезпечити заклади альтернативними джерелами енергії та незалежними джерелами живлення, відповідним обладнанням, резервними генераторами та запасами пального.

Також МОН згадує газотурбінні й газопоршневі установки, запаси вугілля та дров для пічного опалення, а також інші рішення, необхідні для стабільної роботи закладів вищої освіти.

Захисні споруди мають бути інтегровані в освітній процес

У разі організації освітнього процесу в аудиторному або змішаному форматі в приміщеннях закладу освіти МОН рекомендує орієнтуватися виключно на розрахункову місткість фонду захисних споруд цивільного захисту.

Для проведення окремих занять у захисних спорудах вони мають відповідати мінімальним вимогам, необхідним для належної організації освітнього процесу.

Міністерство також рекомендує продовжити модернізацію фонду захисних споруд цивільного захисту та перетворювати їх на повноцінні укриття подвійного призначення.

За умови належної вентиляції, автономного освітлення, зв’язку та опалення такі приміщення можуть використовуватися для безперервного проведення окремих видів занять.

Це дозволить поєднати вимоги цивільного захисту із завданням забезпечення безперервності освітнього процесу.

Університетам рекомендують посилити захист цифрової інфраструктури

Окремий напрям рекомендацій МОН стосується цифрової безпеки закладів вищої освіти.

Університетам пропонують оптимізувати захист цифрової інфраструктури, регулярно створювати резервні копії критично важливих даних та використовувати надійні й захищені хмарні сервіси для розміщення електронних освітніх ресурсів.

Це має зменшити ризики втрати навчального контенту, інформаційних ресурсів та інших критично важливих даних у разі технічних збоїв, кібератак або пошкодження обладнання.

Таким чином, цифрова стійкість розглядається як один із ключових елементів загальної стійкості сучасного університету.

ЗВО мають активніше співпрацювати з громадами та іншими організаціями

МОН рекомендує закладам вищої освіти підтримувати тісний контакт із місцевою владою та територіальними громадами.

Також пропонується розвивати співпрацю з бізнесом, закладами культури та спорту, організаціями, підприємствами й іншими закладами освіти.

За наявності відповідних домовленостей та договорів про співпрацю або договорів оренди такі приміщення можуть використовуватися для організації освітнього процесу.

Це дозволить університетам мати додаткові варіанти для організації навчання у випадку, якщо власні навчальні корпуси тимчасово неможливо використовувати через енергетичні або безпекові обмеження.

Психологічний супровід студентів і працівників має бути частиною підготовки

Міністерство освіти і науки також наголошує на необхідності психологічного супроводу здобувачів вищої освіти та працівників.

Закладам рекомендують інтегрувати відповідні заходи, спрямовані на запобігання професійному та навчальному вигоранню в умовах тривалого стресу й невизначеності.

Йдеться про необхідність враховувати не лише організаційні, енергетичні та безпекові аспекти підготовки до осінньо-зимового періоду, а й психологічний стан учасників освітнього процесу.

Необхідно забезпечити стабільну роботу комунальних мереж

У рекомендаціях МОН окремо наголошується на необхідності забезпечення сталого функціонування комунальних мереж.

Йдеться про опалення, освітлення, водопостачання та водовідведення, а також інші системи, від яких залежить можливість безпечного перебування студентів і працівників у закладах вищої освіти.

Університетам рекомендується заздалегідь подбати про резервні джерела живлення, необхідне обладнання та запаси ресурсів.

Окрему увагу потрібно приділити функціонуванню локальних систем оповіщення про надходження сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення в навчальних корпусах і гуртожитках.

Основні рекомендації МОН для закладів вищої освіти

Таким чином, підготовка ЗВО до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років передбачає комплекс заходів, серед яких:

1. ущільнення графіка освітнього процесу з можливим використанням суботніх днів восени 2026 року та навесні 2027 року;
2. можливе продовження освітнього процесу влітку 2027 року, крім випускних курсів;
3. розширення використання дистанційного та змішаного форматів навчання;
4. максимальна цифровізація навчального контенту;
5. забезпечення можливості асинхронного навчання;
6. зонування матеріально-технічної бази університетів;
7. концентрація освітнього процесу та проживання студентів у найбільш захищених і енергоефективних будівлях;
8. розвиток системної енергонезалежності;
9. модернізація захисних споруд цивільного захисту;
10. посилення захисту цифрової інфраструктури та резервного копіювання даних;
11. розширення співпраці з місцевою владою, громадами, бізнесом та іншими організаціями;
12. забезпечення психологічного супроводу студентів і працівників;
13. підготовка резервних джерел енергії та підтримання стабільної роботи комунальних мереж;
14. забезпечення належного функціонування локальних систем оповіщення.

МОН: безпека студентів і викладачів залишається пріоритетом

У Міністерстві освіти і науки наголошують, що організація освітнього процесу в умовах тривалих безпекових та енергетичних викликів потребує гнучкості, технологічності та чіткої алгоритмізації процесів.

Рекомендації передбачають не лише реагування на можливі перебої з електропостачанням, а й системну підготовку університетів до різних сценаріїв розвитку ситуації.

Керівникам закладів вищої освіти пропонується проявляти розумну гнучкість у прийнятті управлінських рішень, одночасно забезпечуючи якість освітнього процесу та безпеку його учасників.

У листі МОН зазначено, що безпека студентів і викладачів залишається спільним пріоритетом, а стійкість української освіти та науки значною мірою залежить від готовності закладів до роботи в умовах невизначеності.

Документ підписав заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко.

Отже, осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року може вимагати від закладів вищої освіти суттєвого перегляду організації навчального процесу. Ущільнення графіків, використання суботніх днів, можливе продовження навчання влітку 2027 року, цифровізація, дистанційне навчання, розвиток енергонезалежності та модернізація укриттів мають стати складовими комплексної підготовки університетів до роботи в умовах енергетичних і безпекових ризиків.