Конспекти уроків всесвітньої історії 9 класУсі уроки історії

Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії (9 клас. Всесвітня історія)

Презентація та конспект уроку на тему: Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії.

Обладнання: Підручник, карти «Роз’єднана Європа» та «Італія до 1829».

І. Мета та очікувані результати

Мета уроку: З’ясувати передумови, провідні сили та наслідки процесів національного об’єднання Німеччини та Італії у середині ХІХ століття.

Очікувані результати (учні зможуть):

  1. Пояснювати передумови та причини об’єднання Німеччини та Італії.
  2. Порівнювати шляхи об’єднання: “згори” (Німеччина) та комбінований шлях “згори і знизу” (Італія).
  3. Характеризувати діяльність “архітекторів націй”: Отто фон Бісмарка, Камілло Кавура та Джузеппе Гарібальді.
  4. Аналізувати наслідки створення нових потужних держав у центрі Європи.
  5. Визначати ключові етапи та роки завершення об’єднання обох країн (1871 р. для Німеччини та 1870 р. для Італії).

ІІ. Ключові компетентності НУШ

Урок сприяє формуванню таких ключових компетентностей:

  • Вільне володіння державною мовою:
    • Приклад: Використання та пояснення історичних термінів, як-от «Весна народів», «Рісорджименто» (пробудження свідомості в Італії) та концепції «Залізом і кров’ю».
  • Інформаційно-комунікаційна компетентність:
    • Приклад: Робота з історичною картою «Роз’єднана Європа» та картою Італії до 1829 року для візуалізації роздробленості та визначення територій, що підлягали об’єднанню (наприклад, Ломбардія, яка звільняється від Австрії).
  • Громадянські та соціальні компетентності:
    • Приклад: Обговорення проблемного питання: “Що змушує розрізнені народи об’єднуватися в єдину державу? І яка ціна такої єдності?”. Аналіз наслідків об’єднання, які змінили баланс сил і заклали підґрунтя для майбутніх конфліктів.
  • Навчання впродовж життя:
    • Приклад: Рефлексія наприкінці уроку через запитання: «Що нового я дізнався/дізналася сьогодні?» та «Про що я хотів/хотіла би дізнатися більше?».
  • Підприємливість і фінансова грамотність:
    • Приклад: Аналіз ролі Митного союзу (Zollverein) як економічного двигуна об’єднання Німеччини, який створив єдиний економічний простір для вільного пересування капіталів, товарів і робочої сили.
Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії-Історія в школі

Структура уроку

Етап 1. Організаційний момент (1–3 хвилини)

  • Привітання, перевірка готовності учнів та створення робочої атмосфери.

Етап 2. Актуалізація опорних знань та мотивація (8–10 хвилин)

1. Перевірка та корекція знань учнів:

  • Виконання тестових завдань на повторення матеріалу про революції 1848–1849 рр.
    • Яку назву отримали революції у Європі 1848—1849 рр.? (Правильна відповідь: “Весна народів”).
    • Яким було основне завдання революції 1848–1849 рр. в Італії? (Правильна відповідь: Об’єднання Італії).
    • З якою державою німці пов’язували свої надії на об’єднання? (Правильна відповідь: Пруссія).

2. Мотивація учнів до навчальної діяльності:

  • Демонстрація карти «Роз’єднана Європа».
  • Озвучення ситуації: Щоб проїхати 100 кілометрів, потрібно перетнути три кордони, змінити валюту і підкорятися різним законам, що було реальністю для німців та італійців середини ХІХ століття.
  • Постановка Проблемного питання: Що змушує розрізнені народи об’єднуватися в єдину державу? І яка ціна такої єдності?.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Етап 3. Вивчення нового матеріалу (20–25 хвилин)

3.1. Фундамент для націй: Спільні передумови об’єднання

  • Німецькі землі: Об’єднання було зумовлене економічним двигуном (Митний союз/Zollverein), який створив єдиний економічний простір. Підприємці та робітники були зацікавлені в національному об’єднанні для вільного пересування капіталів, товарів і робочої сили. Також існувала національна ідея, що включала вибір між великонімецькою (навколо Австрії) та малонімецькою (навколо Пруссії) концепціями.
  • Італійські землі: Передумовою стало «Рісорджименто» (Розквіт національно-визвольного руху), а також прагнення позбутися австрійського панування, яке було головною перешкодою.

3.2. Об’єднання Німеччини: «Залізом і кров’ю»

  • Держава-лідер: Пруссія.
  • Ключові постаті: Отто фон Бісмарк, Вільгельм I.
  • Основний метод: Військовий шлях, об’єднання «згори», або «Залізом і кров’ю».
  • Етапи (“Три війни до єдності”):
    1. 1864: Війна з Данією. Пруссія у союзі з Австрією перемагає.
    2. 1866: Війна з Австрією. Австрію усунуто як конкурента. Створено Північнонімецький союз під верховенством Пруссії.
    3. 1870–1871: Війна з Францією. Бісмарк провокує Францію на оголошення війни, що об’єднує південнонімецькі держави з Пруссією.
  • Результат: 18 січня 1871 р. у Версалі проголошено створення Німецької імперії.

3.3. Об’єднання Італії: Комбінований шлях

  • Держава-лідер: П’ємонт (Сардинське королівство).
  • Ключові постаті: Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавур, Віктор Еммануїл II.
  • Основний метод: Поєднання дипломатії та війни («зверху») з революційним народним рухом («знизу»).
  • Етапи (“Мозаїка єдності”):
    • 1859: П’ємонт за допомогою Франції звільняє Ломбардію від Австрії.
    • 1860: Похід “Тисячі” Гарібальді звільняє Сицилію та Неаполь (Королівство Обох Сицилій).
    • 1861: Проголошення створення Італійського королівства на чолі з королем Віктором Еммануїлом II.
    • 1866: Завдяки союзу з Пруссією приєднано Венецію.
    • 1870: Після поразки Франції гарнізон залишає Рим. Місто стає столицею об’єднаної Італії.

Етап 4. Закріплення та застосування знань (8–10 хвилин)

4.1. Порівняльний аналіз (Виконання завдання “Два проєкти, одна мета”):

  • Шляхом усного опитування порівняти процеси об’єднання Німеччини та Італії, використовуючи надані джерелами критерії:
    • Держава-лідер: Німеччина – Пруссія; Італія – П’ємонт.
    • Ключові постаті: Німеччина – Отто фон Бісмарк, Вільгельм I; Італія – Гарібальді, Кавур, Віктор Еммануїл II.
    • Основний метод: Німеччина – військовий шлях «згори»; Італія – поєднання дипломатії/війни «згори» з революційним рухом «знизу».
    • Головний супротивник: Для обох країн головним конкурентом була Австрійська імперія.
    • Рік завершення: Німеччина – 1871; Італія – 1870.

4.2. Робота з твердженнями «Вірю / Не вірю»:

  • Перевірка усвідомлення ключових фактів.
    • Об’єднання Німеччини завершилося мирним шляхом через рішення парламенту. (Не вірю).
    • Бісмарк навмисно спровокував війну з Францією, щоб завершити об’єднання Німеччини. (Вірю).
    • Рим став столицею об’єднаної Італії у 1861 році. (Не вірю).

Етап 5. Підбиття підсумків уроку (3–5 хвилин)

1. Формування висновків (Нова карта Європи: Підсумки):

  • Два великі європейські народи отримали власну державність, подолавши багатовікову роздробленість.
  • Об’єднання Німеччини відбулося «згори» завдяки військовій та політичній могутності Пруссії, тоді як Італія поєднала дипломатію «згори» з революційним рухом «знизу».
  • У центрі Європи постали дві нові потужні держави, що назавжди змінило баланс сил на континенті та заклало підґрунтя для майбутніх конфліктів.

2. Рефлексія («Три хвилини для себе»):

  • Учні обирають одне із запитань і формулюють коротку відповідь (усно або в зошиті).
    • Що мене найбільше здивувало? (Наприклад, швидкість прусських перемог, використання війни як політичного інструменту).

Етап 6. Домашнє завдання (2 хвилини)

  • Опрацювати відповідний параграф підручника.
  • Виконати одне із завдань із блоку «Про що я хотів/хотіла би дізнатися більше?» (наприклад, про подальшу долю Бісмарка або про культурні наслідки об’єднання).
Back to top button