Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії (9 клас. Всесвітня історія)
Презентація та конспект уроку на тему: Об’єднання Німеччини. Об’єднання Італії.
Обладнання: Підручник, карти «Роз’єднана Європа» та «Італія до 1829».
І. Мета та очікувані результати
Мета уроку: З’ясувати передумови, провідні сили та наслідки процесів національного об’єднання Німеччини та Італії у середині ХІХ століття.
Очікувані результати (учні зможуть):
- Пояснювати передумови та причини об’єднання Німеччини та Італії.
- Порівнювати шляхи об’єднання: “згори” (Німеччина) та комбінований шлях “згори і знизу” (Італія).
- Характеризувати діяльність “архітекторів націй”: Отто фон Бісмарка, Камілло Кавура та Джузеппе Гарібальді.
- Аналізувати наслідки створення нових потужних держав у центрі Європи.
- Визначати ключові етапи та роки завершення об’єднання обох країн (1871 р. для Німеччини та 1870 р. для Італії).
ІІ. Ключові компетентності НУШ
Урок сприяє формуванню таких ключових компетентностей:
- Вільне володіння державною мовою:
- Приклад: Використання та пояснення історичних термінів, як-от «Весна народів», «Рісорджименто» (пробудження свідомості в Італії) та концепції «Залізом і кров’ю».
- Інформаційно-комунікаційна компетентність:
- Приклад: Робота з історичною картою «Роз’єднана Європа» та картою Італії до 1829 року для візуалізації роздробленості та визначення територій, що підлягали об’єднанню (наприклад, Ломбардія, яка звільняється від Австрії).
- Громадянські та соціальні компетентності:
- Приклад: Обговорення проблемного питання: “Що змушує розрізнені народи об’єднуватися в єдину державу? І яка ціна такої єдності?”. Аналіз наслідків об’єднання, які змінили баланс сил і заклали підґрунтя для майбутніх конфліктів.
- Навчання впродовж життя:
- Приклад: Рефлексія наприкінці уроку через запитання: «Що нового я дізнався/дізналася сьогодні?» та «Про що я хотів/хотіла би дізнатися більше?».
- Підприємливість і фінансова грамотність:
- Приклад: Аналіз ролі Митного союзу (Zollverein) як економічного двигуна об’єднання Німеччини, який створив єдиний економічний простір для вільного пересування капіталів, товарів і робочої сили.

Структура уроку
Етап 1. Організаційний момент (1–3 хвилини)
- Привітання, перевірка готовності учнів та створення робочої атмосфери.
Етап 2. Актуалізація опорних знань та мотивація (8–10 хвилин)
1. Перевірка та корекція знань учнів:
- Виконання тестових завдань на повторення матеріалу про революції 1848–1849 рр.
- Яку назву отримали революції у Європі 1848—1849 рр.? (Правильна відповідь: “Весна народів”).
- Яким було основне завдання революції 1848–1849 рр. в Італії? (Правильна відповідь: Об’єднання Італії).
- З якою державою німці пов’язували свої надії на об’єднання? (Правильна відповідь: Пруссія).
2. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
- Демонстрація карти «Роз’єднана Європа».
- Озвучення ситуації: Щоб проїхати 100 кілометрів, потрібно перетнути три кордони, змінити валюту і підкорятися різним законам, що було реальністю для німців та італійців середини ХІХ століття.
- Постановка Проблемного питання: Що змушує розрізнені народи об’єднуватися в єдину державу? І яка ціна такої єдності?.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
Етап 3. Вивчення нового матеріалу (20–25 хвилин)
3.1. Фундамент для націй: Спільні передумови об’єднання
- Німецькі землі: Об’єднання було зумовлене економічним двигуном (Митний союз/Zollverein), який створив єдиний економічний простір. Підприємці та робітники були зацікавлені в національному об’єднанні для вільного пересування капіталів, товарів і робочої сили. Також існувала національна ідея, що включала вибір між великонімецькою (навколо Австрії) та малонімецькою (навколо Пруссії) концепціями.
- Італійські землі: Передумовою стало «Рісорджименто» (Розквіт національно-визвольного руху), а також прагнення позбутися австрійського панування, яке було головною перешкодою.
3.2. Об’єднання Німеччини: «Залізом і кров’ю»
- Держава-лідер: Пруссія.
- Ключові постаті: Отто фон Бісмарк, Вільгельм I.
- Основний метод: Військовий шлях, об’єднання «згори», або «Залізом і кров’ю».
- Етапи (“Три війни до єдності”):
- 1864: Війна з Данією. Пруссія у союзі з Австрією перемагає.
- 1866: Війна з Австрією. Австрію усунуто як конкурента. Створено Північнонімецький союз під верховенством Пруссії.
- 1870–1871: Війна з Францією. Бісмарк провокує Францію на оголошення війни, що об’єднує південнонімецькі держави з Пруссією.
- Результат: 18 січня 1871 р. у Версалі проголошено створення Німецької імперії.
3.3. Об’єднання Італії: Комбінований шлях
- Держава-лідер: П’ємонт (Сардинське королівство).
- Ключові постаті: Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавур, Віктор Еммануїл II.
- Основний метод: Поєднання дипломатії та війни («зверху») з революційним народним рухом («знизу»).
- Етапи (“Мозаїка єдності”):
- 1859: П’ємонт за допомогою Франції звільняє Ломбардію від Австрії.
- 1860: Похід “Тисячі” Гарібальді звільняє Сицилію та Неаполь (Королівство Обох Сицилій).
- 1861: Проголошення створення Італійського королівства на чолі з королем Віктором Еммануїлом II.
- 1866: Завдяки союзу з Пруссією приєднано Венецію.
- 1870: Після поразки Франції гарнізон залишає Рим. Місто стає столицею об’єднаної Італії.
Етап 4. Закріплення та застосування знань (8–10 хвилин)
4.1. Порівняльний аналіз (Виконання завдання “Два проєкти, одна мета”):
- Шляхом усного опитування порівняти процеси об’єднання Німеччини та Італії, використовуючи надані джерелами критерії:
- Держава-лідер: Німеччина – Пруссія; Італія – П’ємонт.
- Ключові постаті: Німеччина – Отто фон Бісмарк, Вільгельм I; Італія – Гарібальді, Кавур, Віктор Еммануїл II.
- Основний метод: Німеччина – військовий шлях «згори»; Італія – поєднання дипломатії/війни «згори» з революційним рухом «знизу».
- Головний супротивник: Для обох країн головним конкурентом була Австрійська імперія.
- Рік завершення: Німеччина – 1871; Італія – 1870.
4.2. Робота з твердженнями «Вірю / Не вірю»:
- Перевірка усвідомлення ключових фактів.
- Об’єднання Німеччини завершилося мирним шляхом через рішення парламенту. (Не вірю).
- Бісмарк навмисно спровокував війну з Францією, щоб завершити об’єднання Німеччини. (Вірю).
- Рим став столицею об’єднаної Італії у 1861 році. (Не вірю).
Етап 5. Підбиття підсумків уроку (3–5 хвилин)
1. Формування висновків (Нова карта Європи: Підсумки):
- Два великі європейські народи отримали власну державність, подолавши багатовікову роздробленість.
- Об’єднання Німеччини відбулося «згори» завдяки військовій та політичній могутності Пруссії, тоді як Італія поєднала дипломатію «згори» з революційним рухом «знизу».
- У центрі Європи постали дві нові потужні держави, що назавжди змінило баланс сил на континенті та заклало підґрунтя для майбутніх конфліктів.
2. Рефлексія («Три хвилини для себе»):
- Учні обирають одне із запитань і формулюють коротку відповідь (усно або в зошиті).
- Що мене найбільше здивувало? (Наприклад, швидкість прусських перемог, використання війни як політичного інструменту).
Етап 6. Домашнє завдання (2 хвилини)
- Опрацювати відповідний параграф підручника.
- Виконати одне із завдань із блоку «Про що я хотів/хотіла би дізнатися більше?» (наприклад, про подальшу долю Бісмарка або про культурні наслідки об’єднання).