ГоловнеУчительська

Навчання дитини: дисграфія і дислексія

Навчання дитини: дисграфія і дислексія
Навчання дитини: дисграфія і дислексія
Проблеми в шкільному навчанні – це не так страшно, як здається на перший погляд. Але й ігнорувати їх не варто, оскільки в майбутньому це може призвести до серйозних наслідків. Якщо дитина наполегливо робить певні помилки в словах, старається, але не може запам’ятати правильне написання, це не свідчення його ліні, а, можливо, результат наявності певних проблем. Досить часто діти неправильно пишуть через несформованість мовлення, інших психічних функцій (сприйняття, пам’яті). Специфічне порушення писемного мовлення найчастіше виражається двома проблемами – дислексією (утруднене читання) або дисграфією (утруднення в письмі).

Дисграфією називають неправильне написання слів, пропуски або заміну певних літер у сильних позиціях. Дане порушення можна визначити як наявність стійких помилок там, де їх бути не повинно. Поширені помилки діти роблять через те, що десь не доучили правила в підручниках, були неуважними на уроках, а специфічні помилки свідчать про порушення. За наявності дислексії дитина може робити незвичайні помилки під час читання, відчуває серйозні труднощі в навчанні виразному і швидкого читання. Досить часто обидві проблеми з’являються одночасно, тому логопеди об’єднують їх у категорію специфічних порушень писемного мовлення.

На сьогоднішній день фахівцями виділено три головних причини появи дислексії і дисграфії. Першим несприятливим фактором може бути спадковість. Як стверджують вчені, вони вже виявили ген, що відповідає за схильність до дислексії людини, але впоратися з ним наука поки не може.

Велике значення мають несприятливі фактори, які впливають на зони мозку, що відповідають за вміння читати і писати. Дані фактори можуть бути самими різними – токсикози, якими страждала протягом вагітності мама, захворювання типу енцефаліту та менінгіту, алкоголізм, куріння обох батьків, резус-конфлікти і навіть, як стверджують лікарі і психологи, небажання батьків мати дитину. Серед причин появи проблем з письмовою мовою можна назвати соціальні фактори. На багато що впливає атмосфера в сім’ї, оточення маляти, ставлення дитини до дитячого садку, школі, двомовність.

Діагноз дисграфії або дислексії ставлять найчастіше після закінчення дитиною першого класу. Але через те, що багато батьки старанно займаються підготовкою дітей до школи, виявити малюків, що входять до групи ризику, можна ще на етапі прийому до школи. А вже за результатами закінчення першого півріччя педагоги в силах визначити, хто ледачий і не хоче вчитися, а у кого дійсно є проблеми.

Логопеди стверджують, що робота з дітьми у віці до шести років ефективна в середньому на 70%, а заняття з учнями початкової, середньої школи – лише на 20-30%. Мовні порушення в молодших класах здатні істотно ускладнити навчання письма та читання, в старших – засвоєння низки гуманітарних предметів, граматики. Нерідко саме через появу труднощів з листом дитина не може вчитися в загальноосвітній школі. Але впоратися з проблемою цілком реально за допомогою досвідчених логопедів, педагогів і батьків.

Back to top button