Найдавніший фрагмент Євангелія знайдений у матеріалі єгипетської поховальної маски

Найдавніший відомий науці фрагмент Євангелія, написаний ще в першому столітті нашої ери, знайшли в структурі маски єгипетської мумії. Досі найархаїчніші екземпляри євангельських текстів датувалися другим століттям.

Специфічне місце знаходження раритета пояснюється особливостями давньоєгипетського похоронного ритуалу – всі без винятку тіла небіжчиків треба було покривати масками з їхніми прижиттєвими зображеннями. Еліта могла собі дозволити вироби з дорогоцінних металів, люди скромнішого достатку вдовольнялися масками зі своєрідного пап’є-маше, коли кілька шарів листів папірусу або льону просякали клеєм, надавали потрібної форми і потім розписували. Задля економії в хід йшла різноманітна давньоєгипетська “макулатура”, зокрема непотрібні вже документи.
Маска мумії - Шкільне життя
Власне, про характер заповнення матеріалу масок знали й раніше, але до останнього часу проблемою було делікатно розчинити старий клей і розшарувати шари папірусу без шкоди для чорнильного тексту. Вирішивши це завдання, вчені виявили низку цінних джерел з історії ранньохристиянського Єгипту, зокрема вже згаданий фрагмент Євангелія від Марка. Датували їх завдяки деяким характерним документам – датованим діловим і особистим листам, які стали своєрідними археографічними реперами, а також за допомогою радіовуглецевого методу та аналізу типів письма.

Дослідження веде група з трьох десятків науковців під керівництвом Крейга Еванса, професора вивчення Нового Завіту в Acadia Divinity College, Wolfville, Нова Шотландія (Канада). За його визнанням, “з однієї маски вилучається пара десятків або навіть більше текстів, у кінцевому підсумку ми отримаємо багато сотень, якщо не тисячі папірусів”.

Серед уже знайдених не тільки християнські, але й класичні грецькі тексти, ділові папери, особисті листи. Зафіксовані філософські виклади та копії творів Гомера. Датуються знахідки першим, другим і третім століттям нашої ери. Зокрема, фрагмент Євангелія від Марка за сусідніми датованими документами з одного проклеєного шару схильні віднести до періоду раніше 90-го року.

Одним з недоліків процесу є те, що під час розшарування самі маски нищаться і зникають. Це стало предметом гарячої дискусії, чи прийнятна така методика взагалі. Одним з контраргументів, висунутих професором Евансом, є доволі низький рівень тих виробів, більшість з яких не мають шансів потрапити у музейні експозиції.

До виходу в світ книги з розшифрованими папірусами вчені можуть представити широкій публіці лише мінімум інформації – через жорсткі вимоги угод з власниками артефактів, музеями та університетами. Крім того, деякі власники масок просто не хочуть привертати до себе загальну увагу. Навіть про фрагмент Євангелія розповіли тільки тому, що вже стався випадковий витік інформації в інтернет. Зміст священного тексту теж поки не розголошується.

Сам Крейг Еванс намагається визначити, як довго знайдені документи лишалися у вжитку перед тим, як їх утилізували для виготовлення масок. “У нас є всі підстави вважати, що оригінальні твори і їхні ранні копії були у більшості випадків в обігу протягом ста років, а інколи набагато довше, навіть 200 років”, сказав він. Це означає, що “писар, роблячи копію рукопису в третьому столітті, мав перед собою оригінали або копії першого та другого століть”.

Публікація текстів спершу планувалася на 2013 рік, однак неодноразово переносилася з-за обсягів роботи. Нарешті, оголошено, що дослідницька група опублікує перший том цього року. Він включатиме і знаменитий вже євангельський фрагмент.

За матеріалом Live Science

Найдавніший відомий науці фрагмент Євангелія, написаний ще в першому столітті нашої ери, знайшли в структурі маски єгипетської мумії. Досі найархаїчніші екземпляри євангельських текстів датувалися другим століттям. Специфічне місце знаходження раритета пояснюється особливостями давньоєгипетського похоронного ритуалу – всі без винятку тіла небіжчиків треба було покривати масками з їхніми прижиттєвими зображеннями. Еліта могла собі дозволити вироби з дорогоцінних металів, люди скромнішого достатку вдовольнялися масками зі своєрідного пап’є-маше, коли кілька шарів листів папірусу або льону просякали клеєм, надавали потрібної форми і потім розписували. Задля економії в хід йшла різноманітна давньоєгипетська “макулатура”, зокрема непотрібні вже документи. Власне, про характер заповнення матеріалу масок знали й…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*