Інклюзивна освітаАдміністрації школиУчительськаФайли

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу у спеціальних закладах загальної середньої освіти в 2020/2021 навчальному році

Додаток до листа
Міністерства освіти і науки України
від   05.08.2020    №  1/9-421

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу
у спеціальних закладах загальної середньої освіти
в 2020/2021 навчальному році

Організація освітнього процесу у спеціальних закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами (далі – спеціальні заклади) у 2020/2021 навчальному році здійснюється відповідно Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», в рамках нормативно-правового забезпечення Нової української школи, положень про спеціальну школу, навчально-реабілітаційний центр, інших актів, що регулюють забезпечення освітнього процесу в закладах дошкільної та загальної середньої освіти.

Водночас, освітній процес має бути організований з урахуванням вимог актів Кабінету Міністрів України, зокрема, постанови Кабінетом Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в залежності від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях встановлюється рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 («зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний»), рекомендацій Головного державного санітарного лікаря, наказів та листів МОН щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)».

Для забезпечення освітнього процесу керівник має створити в закладі загальної середньої освіти безпечне освітнє середовище (частина четверта статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту»), забезпечувати дотримання вимог щодо охорони дитинства, охорони праці, вимог техніки безпеки, у тому числі протипожежної безпеки; організовувати харчування та сприяти медичному обслуговуванню учнів відповідно до законодавства.

Зокрема, відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці).

Організація освітнього процесу. Нагадуємо, що у спеціальних закладах освіти (спеціальних школах, навчально-реабілітаційних центрах (далі – НРЦ) з   1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових навчальних планів, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р.       № 87.

У 2020/2021 навчальному році учні спеціальних закладів освіти навчаються за зазначеними нижче типовими освітніми програмами.

З урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учні 1-х класів з порушеннями інтелектуального розвитку  навчаються за типовими освітніми програмами,  затвердженими  наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 815 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів    1 класів з інтелектуальними порушеннями» (далі – наказ МОН);

учні 2-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 02.07.2019 № 917 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 2 класу                    з порушеннями інтелектуального розвитку»;

учні 3-х класів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку навчаються за типовими освітніми програмами,  затвердженими наказом МОН від 01.04.2020 № 467 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 3 класу з порушеннями інтелектуального розвитку».

Учні 1, 2, 3-х класів (крім учнів з порушеннями інтелектуального розвитку) навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 26.07.2018 № 814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, наказ МОН від 16.08.2019 № 917).

Учні 4-х класів спеціальних закладів освіти всіх видів (включаючи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку) навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 25.06.2018 № 693 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (зі змінами, наказ МОН від 04.09.2018 № 968).

Учні 5-10-х класів спеціальних закладів освіти всіх видів навчаються за типовими освітніми програмами, затвердженими наказом МОН від 12.06.2018 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами»   (зі змінами, накази МОН від 26.07.2018 № 815, від 10.06.2019 № 808).

На виконання абзацу двадцять четвертого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», з метою впровадження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, наказом МОН від 22.07.2020 № 944 затверджена типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами.

Зазначена типова освітня програма ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту повної загальної середньої освіти.

Типовою освітньою програмою визначені базові предмети, вибірково-обов’язкові предмети, профільні предмети, які вивчаються на профільному рівні, з переліком орієнтовної кількості тижневих годин, спеціальні курси, які разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Профіль навчання формується спеціальним закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Пунктом 4 наказу МОН від 22.07.2020 № 944 визнано таким, що втратив чинність, наказ МОН від 21.06.2018 № 668 «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти III ступеня для дітей з особливими освітніми потребами».

Відповідно пунктом 3 зазначеного наказу МОН встановлено, що типова освітня програма вводиться в дію:

для 11-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами – з 2020/2021 навчального року;

для 12-х класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами – з 2020/2021, 2021/2022 навчальних років.

Отже, учні 11-х та 12-х класів для дітей із сенсорними порушеннями – з порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором), з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом), а також учні з порушеннями опорно-рухового апарату, навчаються за зазначеною типовою освітньою програмою.

Освітній процес у 2020/2021 навчальному році у спеціальних закладах освіти має розпочатися з визначення кожним педагогічним працівником прогалин у знаннях учнів з урахуванням вивченого навчального матеріалу.

З огляду на виявлені проблеми, вчитель обирає доцільні форми і методи          навчання для активізації навчальних досягнень учнів (набутих знань, умінь і навичок) з метою їх закріплення та, відповідно, збереження. Найперше, це повторення підручникового матеріалу, використання наочних посібників, роздаткового матеріалу на основі організованої предметно-практичної діяльності, у тому числі в ігровій формі. Забезпечення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчальної діяльності учнів підвищить ефективність активізації та закріплення набутих знань, умінь і навичок, засвоєння навчального матеріалу.

Відповідно скоригована корекційно-розвиткова робота з урахуванням непроведених корекційно-розвиткових занять, не засвоєного учнями навчального матеріалу забезпечить підвищення корекційної спрямованості освітнього процесу.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку початкової школи спеціальних закладів (класів) здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ (далі – Критерії) авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко та ін. – К., ІСП НАПН України, 2020 (схвалено до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН схвалено для використання у роботі з дітьми з особливими     освітніми потребами (лист Інституту модернізації змісту освіти (далі – ІМЗО) від 22.07.2020 № 22.1/12-Г-623), розміщено на сайтах МОН https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia та ІМЗО https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/navchalno-metodychne-zabezpechennya/

Зазначеними Критеріями відповідно до НУШ передбачені свідоцтва досягнень. Їх видають учням початкової школи двічі – після першої чверті (щоб зафіксувати відправну точку) і наприкінці навчального року. У Критеріях подано зразок бланку свідоцтва досягнень та підходи щодо його заповнення.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку школи ІІ ступеня здійснюється за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. – К., ІСП НАПН України, 2019 (схвалено до використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами науково-методичною комісією з спеціальної педагогіки Науково-методичної ради МОН, розміщено на сайтах МОН https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia;  та ІМЗО https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/navchalno-metodychne-zabezpechennya/.

Нагадуємо, що інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його /її батьками, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Освітній процес у спеціальних закладах освіти організовується відповідно до переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році. Відповідний лист МОН розміщений на веб-сайті МОН. Просимо взяти до уваги, що перелік навчальної літератури постійно оновлюється з урахуванням видання нових підручників, навчальних посібників.

Нагадуємо, що перелік навчальної літератури для кожної категорії дітей з порушеннями розвитку містить Примітку, у якій зазначаються особливості використання програм та навчальної літератури, рекомендованих МОН для використання закладами загальної середньої освіти, з урахуванням характеристик навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Про завершення функціонування спеціальних шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку (далі – ЗПР).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (далі – Постанова № 585)  з 1 вересня 2018 року не повинен був здійснюватися набір учнів із ЗПР до підготовчого, першого та п’ятого класів спеціальних закладів. У рекомендаціях МОН наголошувалося, що навчання таких учнів забезпечується у закладах загальної середньої освіти за місцем проживання в інклюзивних та спеціальних класах.

Відповідно до Постанови № 585 у 2018/2019 навчальному році (далі – н. р.) спеціальна школа І ступеня для дітей із ЗПР функціонувала у складі 2-4-х класів. Учні 4-х класів 2018/2019 н. р. як випускники мали отримати відповідний документ та продовжити навчання у закладах загальної середньої освіти за місцем проживання.

З огляду на зазначене, початкова школа для дітей із ЗПР у 2019/2020 н. р. функціонувала у складі 3-4-х класів, у 2020/21 н. р. відповідно функціонуватиме у складі 4-х класів, учні яких випускаються із закладу.

Спеціальні школи для дітей із ЗПР ІІ ступеня у 2018/2019 н. р. мали функціонувати у складі 6-9-х класів, у 2019/2020 н. р. – у складі 7-9-х класів, у 2020/2021 н. р. функціонують у складі 8-9 класів.

Схема поетапного скорочення структури спеціальних шкіл для дітей із ЗПР ІІ ступеня визначена у наказі МОН від 26.07.2018 № 815, яким унесені зміни у додаток про навчальні плани спеціальних шкіл, спеціальних класів для дітей із затримкою психічного розвитку, затверджених наказом МОН від 12.06.2018          № 627 (таблиці 16, 17), де зазначена чинність навчальних планів:

6 клас – на 2018/2019 н. р.,

7 клас – на 2019/2020 н. р.,

8 клас – на 2020/2021 н. р.,

9 клас – на 2021/2022 н. р.

Така організаційна стратегія відповідає пункту 4 Постанови № 585, якою рекомендовано органам місцевого самоврядування до 2022 року перетворити існуючі спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати) для дітей із затримкою психічного розвитку в інші типи закладів системи освіти.

З огляду на зазначене, просимо департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій провести моніторинг мережі класів у спеціальних закладах освіти та у разі необхідності вжити заходів щодо забезпечення функціонування закладів відповідно до Постанови № 585, Постанови № 221, типових освітніх програм для спеціальних закладів освіти.

Відповідно до пункту 3 Загальної частини Положення про спеціальну школу (постанова Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221), окрім забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, важливими завданнями спеціальних закладів освіти є набуття учнями ключових компетентностей. Зокрема, це формування життєвих, соціальних компетентностей учнів, здійснення їх допрофесійної підготовки, соціалізації.

Типові освітні програми спеціальних закладів освіти містять рекомендації щодо підходів до планування й організації закладом освіти комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених відповідним державним стандартом освіти.

Формування життєвих компетентностей є важливим напрямом освітнього процесу спеціальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами. Йдеться про комплексність і неперервність психолого-педагогічної, трудової, фізичної, соціальної реабілітації учнів шляхом створення оптимальних умов для їх фізичного, інтелектуального, психологічного розвитку.

Відповідно організований освітній процес забезпечує не просто засвоєння навчального матеріалу, але й формування спеціальних компетентностей з урахуванням особливостей діяльності дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями розвитку. Такі компетентності учнів потрібні не тільки у закладі освіти, але й у родині, на дозвіллі, у майбутніх виробничих стосунках.

Зокрема, компетентності для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку виступають передумовою формування їх особистості та подальшої соціалізації. Упродовж  навчання в закладі освіти в учнів поступово формуються складові спеціальних компетентностей, що допомагає не тільки в освітньому процесі, але і готує їх до періоду після закінчення школи.

Надзвичайно важливу роль при цьому відіграє корекційно-розвиткова робота, години на проведення якої є обов’язковою частиною інваріантної складової навчальних планів типових освітніх програм. Це посилює корекційну  спрямованість навчання та виховання як основи подальшої реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, формування навичок спілкування, підготовки дітей до життєдіяльності після закінчення школи та визначає особливості функціонування спеціальних закладів у порівнянні із закладами загальної середньої освіти.

У спеціальних закладах освіти для дітей з особливими освітніми потребами (спеціальні школи, НРЦ) важливою складовою освітнього процесу є трудове навчання (допрофесійна підготовка) та професійна орієнтація. Надзвичайно важливим є професійне орієнтування учнів з особливими освітніми потребами у початковій школі та формування у них професійно важливих якостей.

Водночас, вирішення цих завдань ускладнюється порушеннями фізичного, психічного розвитку, сенсорними порушеннями у дітей з особливими освітніми потребами, недостатньою сфор­мованістю мовленнєвої сфери, умінь аналізувати та узагальнювати відповідні процеси. Тому важливим етапом профорієнтаційної роботи є ознайомлен­ня учнів з особливими освітніми потребами початкової школи з доступними спеціальностями з урахуванням особливостей розвитку дітей, рекомендацій лікарів та формування початкових практичних навичок на базі шкільних навчальних майсте­рень.

У подальшому освітньому процесі створюються умови для особистісно орієнтованої профорієнтаційної орієнтації, допрофесійної підготовки учнів з особливими освітніми потребами, системного удосконалення їх загальноосвітньої та фахової підготовки, забезпечення професійного самовизначення у співпраці із закладами професійної (професійно-технічної освіти).

Трудове навчання та професійна орієнтація у спеціальних закладах освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку є основою для подальшої професійної підготовки випускників цих закладів. З урахуванням можливостей навчально-матеріальної бази закладу трудове навчання може здійснюватися у формі поглибленого професійно-трудового процесу в 11 класі.

Корекційна спрямованість трудового навчання забезпечує практичне застосування учнями з особливими потребами засвоєних знань, умінь і навичок, загальний розвиток, адекватне професійне орієнтування учнів з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку та рекомендацій лікарів. Тому актуальними є питання удосконалення освітнього процесу учнів з особливими потребами, зокрема, в частині їх відповідного професійного орієнтування, підготовки до подальшого професійного навчання з урахуванням  можливостей та інтересів дітей, побажань батьків, потреб ринку праці.

Варто організувати трудове навчання за актуальними напрямами: комунальна сфера, сільськогосподарська праця, сфера обслуговування та інше, з урахуванням потреб регіону. Такий підхід забезпечить адекватну професійну соціалізацію учнів спеціальних закладів освіти всіх видів, подальше працевлаштування випускників з урахуванням потреб місцевого ринку праці.

Водночас, здійснення трудового навчання та професійного орієнтування учнів з особливими освітніми потребами зумовлює наявність сучасної матеріальної бази та перегляд профілів трудового навчання у спеціальних закладах освіти з урахуванням можливостей їх подальшої професійної підготовки у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Проте у багатьох випадках навчально-виробничі майстерні спеціальних закладів освіти обладнані за стандартними профілями (столярна, слюсарна, швейна справа), часто застарілим устаткуванням, яке потребує заміни та відповідного фінансування.

Упродовж попередніх років контингент учнів спеціальних закладів освіти (спеціальна школа, НРЦ) суттєво змінився. Щороку у таких закладах збільшується кількість дітей із складними, комплексними порушеннями розвитку, зокрема розладами спектра аутизму, синдромом Дауна, іншими ускладненими порушеннями інтелектуального розвитку, що потребує особливого підходу в організації освітнього процесу з урахуванням виховної та реабілітаційної складової.

З огляду на зазначене, прямою передумовою ефективності освітнього процесу у спеціальній школі є фахова підготовка (або фаховість) педагогічних працівників. Йдеться про наявність у спеціальних закладах корекційних педагогів (учителів-дефектологів) за відповідними напрямами корекційної освіти. Недостатній рівень фахових знань педпрацівників з корекційної педагогіки зумовлює певні проблеми. Зокрема, це здійснення особистісно орієнтованого психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами відповідно до специфіки їх навчально-пізнавальної діяльності, запровадження індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання як важливого принципу корекційної педагогіки (дефектології).

Сучасні тенденції розвитку освіти корелюються з удосконаленням законодавчої, нормативно-правової бази. Водночас, звернення до МОН педагогічних працівників з практичних питань свідчать про недостатнє знання положень та вимог чинного законодавства в галузі освіти, інших нормативно-правових актів, які регламентують організаційно-правові засади освітнього процесу в закладах освіти. Отже, підвищення рівня відповідних знань педагогічних працівників постійно має бути актуальним для керівників спеціальних закладів, органів управління освіти.

При цьому надзвичайно важливим є проведення консультативно-роз’яснювальної роботи щодо сучасної освітньої політики з керівниками, педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти різних типів, співпраця з неурядовими організаціями та батьками.

Просимо керівників спеціальних закладів освіти контролювати правильність  комплектування закладів учнями. Так, упродовж 2019 року до МОН надходили неодноразові звернення громадян, зокрема, щодо невідповідності діагнозу дитини виду спеціального закладу або невідповідності діагнозу дійсному стану здоров’я дитини, щодо внутрішніх організаційних питань діяльності окремого закладу та інше. Такі питання слід вирішувати на місці оперативно, у взаємодії з батьками, з урахуванням Положення про спеціальну школу та навчально-реабілітаційний центр, інших нормативних документів.

В рамках НУШ наголошується на важливості формування у дітей життєвих компетентностей, запровадження педагогіки партнерства, співпраці з батьками, надання їм консультативно-методичної допомоги з метою сприяння їх активній участі в освітньому процесі, зокрема, корекційно-розвитковій роботі, якщо йдеться про дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, це роз’яснення особливостей розвитку дитини, що зумовлюють особливості сприймання та засвоєння навчального матеріалу, про шляхи допомоги дитині, у тому числі проведення системної корекційно-розвиткової роботи.

Участь батьків в освітньому процесі своїх дітей підвищує його результативність, сприяє співпраці батьків з педагогічними працівниками, практичній реалізації визначених законодавством обов’язків батьків щодо освіти дітей.

Незаперечною є важливість співпраці спеціального закладу освіти з батьками дітей з особливими освітніми потребами в умовах карантину з урахуванням досвіду, напрацьованого у першому півріччі 2020 року, для забезпечення ефективності навчання і реабілітації таких дітей.

Водночас, сучасні тенденції розвитку освіти зумовлюють вимоги до підготовки педагогічних працівників, зокрема, до інноваційної діяльності, в частині організації дистанційного навчання з урахуванням вимог сьогодення       (у тому числі в умовах запровадження карантину). Відповідно актуальною є необхідність підвищення рівня комп’ютерної грамотності педагогічних працівників, запровадження нових технологій управління в освітньому процесі.

Вирішення цих питань в частині підвищення кваліфікації педагогічних працівників належить до компетенції обласних (міських) інститутів післядипломної педагогічної освіти (далі – Інститути).

Видається доцільним на основі методичних рекомендацій МОН, за погодженням з відповідним органом управління освіти, Інститутам розробити план дій щодо надання спеціальним закладам освіти методичної допомоги з урахуванням фактичних обставин та потреб на місцях. Насамперед, це алгоритм застосування сучасних інноваційних технологій в організації освітнього процесу, засвоєння навчального матеріалу на засадах його диференціації, індивідуалізації, запровадження у разі потреби дистанційної та інших форм навчання. Відповідний розділ має бути обов’язковою складовою освітніх програм для слухачів курсів підвищення кваліфікації на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Бажано, щоб, з урахуванням проблемних питань конкретного спеціального закладу освіти, дирекцією за участю керівників методичних об’єднань були розроблені внутрішкільні методичні рекомендації, які орієнтують кожного вчителя на планування поетапного підходу до вирішення поставлених завдань в контексті освітнього процесу в цілому.

Звертаємо увагу на недостатнє врахування рекомендацій попередніх методичних листів  МОН та рекомендацій за наслідками моніторингових візитів до спеціальних закладів освіти представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зокрема, під час таких візитів виявлені факти використання в документації спеціальних закладів, оформленні приміщень так званої «дискримінаційної» лексики.

Термінологія на веб-сайтах закладів спеціальної освіти в багатьох випадках не приведена у відповідність до вимог законодавства, Положення про спеціальну школу, навчально-реабілітаційний центр та ін. Наприклад: спеціальний навчальний заклад –  має бути «спеціальний заклад освіти», інтелектуальна недостатність – порушення інтелектуального розвитку, навчальний процес, навчально-виховний процес – освітній процес, вади слуху, опорно-рухового апарату – порушення слуху, опорно-рухового апарату; діти-інваліди з розумовими вадами – діти з інвалідністю з порушеннями інтелектуального розвитку, допоміжна школа – спеціальна школа для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, шкільна психолого-медико-педагогічна комісія – психолого-педагогічний консиліум (пункт 34 Положення про спеціальну школу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221) та інше.

Відтак, просимо сприяння органів управління освіти щодо приведення керівниками спеціальних закладів освіти веб-сайтів зазначених закладів у відповідність до вимог законодавства.

Обов’язковою складовою подальшого розвитку системи освіти та суспільства в цілому має бути просвітно-виховна робота (стаття 8 Конвенції про права осіб з інвалідністю), яка ведеться в громаді за місцем розташування спеціального закладу освіти та в регіоні. Важливим при цьому є залучення засобів масової інформації до формування толерантного ставлення щодо дітей (осіб) з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю, розповсюдження напрацьованого педагогічного досвіду роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, інноваційних технологій з питань формування у таких дітей життєвих, соціальних компетентностей з метою підготовки їх до самостійного життя.

В.о. генерального директора
директорату дошкільної,
позашкільної та інклюзивної освіти                                             Віктор САЛЬКОВ

  
Back to top button