НАЙГОЛОВНІША ЇЖА – ВОДА
Щодня людина повинна випивати не менше трьох літрів рідини. Ця кількість враховує рідину, спожиту в стравах: супи, чаї, соки, фрукти. Чистої води має бути близько 1,5 літра. Чому так?
Передусім людина має збагнути, що її організм – це природний механізм, який потребує догляду і чистоти. Так само, як будь-який інший механізм.
Якщо людина вживає достатньо рідини, їй не загрожують такі патології, як утворення піску та каміння в жовчному та сечовому міхурах, печінці, нирках, кишечнику. Якщо ж це вже сталося, то за допомогою води вони виведуться з організму. Звичайно, вода, яку використовує людина для пиття чи приготування їжі, має бути чистою. Інакше вона сама може стати джерелом забруднення. Згадаймо, який накип залишається у прасці чи осад у чайнику, якщо ми заливаємо туди неочищену воду. Те саме відбувається і в людському організмі, в органах травлення, сечовому міхурі, кишечнику. А відтак гальмується вся робота організму: отруюється кров, порушується обмін речовин. Адже організм людини на 80% складається з води. Тому всі її життєві функції (кровообігу, обмінні процеси, травлення, засвоєння корисних речовин, видалення токсинів) залежать від якості й кількості спожитої рідини.
ПРОДУКТИ – АБО ЛІКИ, АБО ОТРУТА
Як зміїна отрута в маленьких дозах може бути ліками, звичайні продукти харчування в надмірних кількостях стають отрутою для організму. Людина повинна стежити за тим, щоб щоденне споживання білків, жирів і вуглеводів не перевищувало норми. Бо перевантаження ними організму виводить з ладу підшлункову залозу, печінку, жовчний міхур, нирки.
Раціон харчування слід змінювати залежно від віку, рухового режиму, кліматично-температурних умов та інших чинників. Розберімося чому. Всім відомо, що жирна і калорійна їжа є джерелом утворення холестерину, який забиває судини і стає причиною виникнення гіпертонії (підвищення артеріального тиску), збою в діяльності серця, інфаркту міокарда, інсульту, тромбофлебіту тощо. Організм бореться з холестерином за допомогою молочної кислоти, яка виробляється під час інтенсивного руху, фізичного навантаження. Вона розщеплює речовини, і непотрібні з них виводяться з організму. Отже, в дитячому і юнацькому віці, який зазвичай вирізняється фізичною активністю, «холестеринові» продукти переробляються і не завдають шкоди організму. В старшому ж віці, коли людина рухається менше та ще й має сидячу роботу, вони осідають в організмі, спричинюючи вищезгадані хвороби. Крім того, молочна кислота розщеплює зайвий адреналін (гормон страху), що знову ж таки накопичується внаслідок надмірного вживання м’яса (в якому є інформація про страх тварини перед смертю), а також стресів, якими сьогодні наповнене життя сучасної людини. Отже, денний раціон дорослої людини має складатися на 90% із рослинної їжі і лише на 10% із тваринної. М’ясо частіше потрібно заміняти рибою, яка значно легше засвоюється і збагачена багатьма амінокислотами, що запобігають утворенню холестеринових бляшок. Однак, якщо людина тяжко працює, їй недоцільно переходити на вегетаріанство. Наведу приклад, який я спостерігав під час військової служби у В’єтнамі. Місцеві пілоти під час польотів з подоланням звукового бар’єра непритомніли. Річ у тім, що в’єтнамці згідно з національними та релігійними традиціями не вживали м’яса і їхній організм не справлявся із цим навантаженням. Після того як їх «відгодовували» калорійною білковою їжею, проблема зникала.
Що стосується улюбленого українцями сала, то воно корисне, лише поки свіже, у ньому міститься вітамін молодості Е. Внаслідок тривалого зберігання він так само, як всі інші поживні речовини, зникає. На перетравлювання ж цього важкого продукту організм витрачає дуже багато енергії.
РИТМ ХАРЧУВАННЯ ЗАПОЗИЧТЕ У ТВАРИН
Ритм харчування потрібно змінювати і залежно із сезонними та температурними особливостями. У разі низької температури повітря організму потрібно більше калорій для внутрішнього зігрівання, отже, він потребує калорійнішої їжі. Крім того, взимку, коли рано темніє й пізно світає, ми значно більше спимо. І важко довгу ніч перебути на овочево-фруктовій їжі, яка швидко засвоюється, залишаючи шлунок порожнім. Адже шлунковий сік продовжує виділятися, роз’їдаючи його стінки. А тому в цей період потрібно вечеряти ситнішими стравами. Тож не варто себе мордувати надмірними дієтами. Нічого, крім шкоди, це не дасть.
Часто виникає питання, в яку пору доби має бути основне вживання їжі? Розберімося і в цьому. Зранку, коли мозок налаштований на велику кількість справ, які потрібно зробити, а також удень, коли доводиться напружено працювати, всі органи і системи зазвичай напружені і спазмовані, а отже, не налаштовані на повноцінний процес травлення. Зате увечері, коли людина повертається додому і розслабляється у спокійній атмосфері, нарешті її органи готові до вживання їжі. Отже, саме цей час є найоптимальнішим. Треба лише зауважити, що вечеряти потрібно за 1,5-2 години до сну. Бо інтенсивна робота шлунка заважатиме розслабитися. Зверніть увагу на тварин. Вони ніколи після їди «не працюють». Кіт не буде ловити мишей, а собака гавкати на перехожих за парканом, вони лягають спати.
Під час приготування їжі не ігноруйте таких «дрібниць», як приправи. Вони не лише поліпшують смак, а й здоров’я. Приміром, подрібнений на порошок чебрець чудово ароматизує м’ясо і є сильним протимікробним та протизапальним засобом. Тому в період осінньо-зимових інфекцій його можна порадити вживати якомога частіше. До речі, у разі заварювання з нього виходить дуже смачний чай. Сіль краще замінити (або хоча б наполовину зменшити її кількість) сушеною ламінарією (морська капуста), порошок якої можна сьогодні знайти в аптеках (випускається Житомирською фабрикою). Вона чудово пасує і до борщу, і до салатів, особливо до бутербродів з маслом. Таким чином ви розвантажите нирки і серце, знизите артеріальний тиск, відрегулюєте діяльність щитоподібної залози. Словом, цікавтеся, експериментуйте, урізноманітнюйте смак страв, які споживаєте, оздоровлюйтеся.
Джерело: ukrslovo.net