Культура України в повоєнний період (11 клас. Історія України)

Тема: Культура України в повоєнний період

Тривалість: 45 хвилин Клас: 11

Навчальна мета: Визначити особливості розвитку культури, науки, освіти в повоєнній Україні.

Очікувані результати:

• Учні зможуть пояснювати суперечливі процеси в суспільстві (зростання суспільної свідомості на тлі зміцнення тоталітарного режиму).
• Учні зможуть називати ключові зміни в системі освіти (обов’язкова семирічна освіта, роздільне навчання) та визначати приклади російщення.
• Учні навчаться характеризувати діяльність Академії наук УРСР, яку з 1946 р. очолив Олександр Палладін, та її досягнення, зокрема створення МЕОМ під керівництвом Сергія Лебедєва.
• Учні зможуть описувати сутність та наслідки ідеологічних кампаній «ждановщина» (1946–1952 рр.) та «лисенківщина», наводити приклади переслідувань (В. Сосюра, генетики).
• Учні зможуть оцінювати внесок українських митців (Т. Яблонська, К. Білокур, Н. Хасевич) та діячів діаспори (УВАН, НТШ) у розвиток національної культури.
• Учні зможуть формулювати судження про характерні ознаки розвитку культури в умовах перебування під гнобленням тоталітарної радянської імперії.

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ)

На уроці розвиваються такі ключові компетентності:

1. Вільне володіння державною мовою: Проявляється у формулюванні відповідей на проблемні питання та участі в колективній роботі («Коло ідей», «Дебати»).
2. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Реалізується через аналіз наукових досягнень (МЕОМ, мостобудування), а також обговорення явища «лисенківщини» та її негативного впливу на генетику як науку.
3. Інформаційно-комунікаційна компетентність: Використовується для роботи з ілюстративним матеріалом (аналіз картин Т. Яблонської, К. Білокур) та пошукової роботи (підготовка повідомлень-довідок про діячів).
4. Навчання впродовж життя: Застосовується при порівнянні попередніх і остаточних результатів виконання парної роботи та використанні методу «Коло ідей».
5. Громадянські та соціальні компетентності: Формується через аналіз антигуманності та аморальності тоталітарного режиму, вивчення боротьби з «буржуазним націоналізмом» і державного антисемітизму, а також через вивчення опозиційної боротьби графіка Ніла Хасевича.
6. Культурна компетентність: Розвивається через ознайомлення з досягненнями української літератури, мистецтва та кінематографу, зокрема творчістю Катерини Білокур, Тетяни Яблонської та впливом «ждановщини» на ці сфери.

Хід уроку (45 хв)

І. Організаційний момент (1 хв) Забезпечення готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв) Проводиться фронтальне опитування: Що означає поняття «розстріляне відродження»? Назвіть його відомих представників. Як відбувався розвиток освіти України в довоєнний період? Назвіть здобутки тогочасної української науки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (4 хв) Висувається проблемне питання: Як і під впливом чого змінилося світосприйняття українців у повоєнний період? Обговорення базується на тому, що культура фінансувалася за залишковим принципом і перебувала під жорстким ідеологічним тиском. Перемога СРСР у війні посилила суперечливі процеси: зміцнення тоталітарного режиму та зростання суспільної свідомості народу. Український народ сподівався на поліпшення життя та встановлення справедливого демократичного ладу, проте сталінський режим посилював контроль.

ІV. Вивчення нового матеріалу (28 хв)

1. Відновлення системи освіти (8 хв) Розповідається про відновлення зруйнованих шкіл: у 1944—1945 рр. відбудували й побудували 1669 шкіл. У 1953 р. відбувся перехід до обов’язкової семирічної освіти. Зазначається, що протягом 1943—1954 рр. існувало роздільне навчання хлопців і дівчат. Тоталітарний режим перетворив школу на знаряддя контролю, активізувавши піонерські й комсомольські організації та прищеплюючи відданість Й. Сталіну. Звертається увага на процес російщення: відбувалося скорочення шкіл з українською мовою викладання, і станом на 1953 р. у російськомовних та мішаних школах налічувалося 3,9 млн дітей.

Інтерактивний елемент: Застосування методу «Коло ідей» для аналізу умов розвитку культури та негативних змін в освіті в повоєнний період.

2. Розвиток науки та «Лисенківщина» (9 хв) Науково-дослідні установи (НДУ) відновлювали роботу, насамперед для розбудови військово-промислового комплексу СРСР. Головною установою була Академія наук УРСР, яку після смерті О. Богомольця в 1946 р. очолив Олександр Палладін. Відзначаються визначні досягнення: створення під керівництвом Сергія Лебедєва першої в Європі МЕОМ (малої електронної обчислювальної машини). Завдяки новій технології зварювання спорудили газопровід «Дашава—Київ», а у 1953 р. побудували найбільший у світі суцільнозварний міст імені Б. Патона в Києві. Ідеологічний наступ: Значної шкоди завдала «лисенківщина», політична кампанія, пов’язана із запереченням генетики. Президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Трохим Лисенко, підтриманий Й. Сталіним, оголосив ген «міфічною частинкою». У 1947–1948 рр. репресій зазнали вчені-біологи, а генетику вилучили з навчальних програм, що загальмувало розвиток біологічної науки.

3. «Ждановщина» та розвиток літератури і мистецтва (11 хв) Вводиться поняття «ждановщина» (1946—1952 рр.) — система заходів, спрямована на посилення втручання сталінського режиму у сфери ідеології, науки, літератури і мистецтва. Розпочалася боротьба з «безідейністю», «космополітизмом» та «буржуазним націоналізмом». Метою було посилити культурно-ідеологічну ізоляцію від Заходу та створити образ «внутрішнього ворога». Боротьба з космополітизмом супроводжувалася масовими репресіями проти єврейської інтелігенції, що мало характер державного антисемітизму. Приклади цькування: Володимир Сосюра зазнав жорсткої критики через вірш «Любіть Україну» (1944 р.), оголошений «ідейно порочним твором». Цькуванню піддавалися композитори (Б. Лятошинський, К. Данькевич). Здобутки: У цей період плідно творили Олесь Гончар (трилогія «Прапороносці») та художниця Тетяна Яблонська (картина «Хліб» 1949 р.). Майстриня наївного мистецтва Катерина Білокур здобула міжнародне визнання, її твори демонструвалися в Парижі (1954 р.). Опозиційна діяльність: Графік Ніл Хасевич (член ОУН та УГВР) створював гравюри, які зображували героїчну боротьбу УПА; загинув у 1952 р..

4. Культурні здобутки української діаспори (4 хв) Українська діаспора також зробила вагомий внесок у розвиток національної культури. Наприкінці 1945 р. у Німеччині виникла Українська вільна академія наук (УВАН). У 1947 р. у Мюнхені відновило діяльність Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ), яке у 1949 р. розпочало видання багатотомної «Енциклопедії українознавства». У літературі уславився Іван Багряний (автор роману «Сад гетсиманський», в якому змальовано трагізм беззахисної людини в таборах ГУЛАГу).

V. Закріплення та систематизація (5 хв) Проведення інтерактивної вправи (на вибір):

1. Зіставлення: Учні співвідносять імена ключових діячів (О. Палладін, С. Лебедєв, К. Білокур, В. Сосюра, Н. Хасевич) з їхніми ролями/досягненнями, що сприяє перевірці засвоєння фактичного матеріалу.
2. Сенкан: Складання вірша-сенкану до одного із запропонованих понять (на вибір): «ждановщина», «лисенківщина», «державний антисемітизм», «космополітизм».

VI. Підсумки уроку та домашнє завдання (2 хв) Учні формулюють судження про характерні ознаки розвитку культури України в умовах гноблення тоталітарної радянської імперії в повоєнний період.

Домашнє завдання (на вибір): Написати есе за однією з тем, наприклад: «Боротьба компартійної влади з українським “буржуазним націоналізмом”: переслідування українських митців», або підготувати повідомлення-довідку про одного з діячів (О. Палладін, С. Лебедєв, В. Філатов, К. Білокур, Н. Хасевич, Т. Яблонська).