1.Суб’єкт часто вживає препарат у великих дозах і більш тривалий час,ніж сам планував;
2. У нього постійне бажання або ж він здійснює одну або декілька безуспішних спроб скоротити чи врегулювати прийом препарату;
3. Багато часу витрачається на діяльність, пов’язану з добуванням препарату, його вживанням, а також на те, щоб прийти до тями після впливу наркотику;
4. Перебування в стані сп’яніння або абстиненції на той момент,коли було необхідно виконання яких-небудь важливих обов’язків на роботі,в навчальному закладі або вдома (наприклад, прогул),або ж на той момент, коли вживання наркотиків пов’язане з ризиком для життя (наприклад, управління автомобілем);
5. Зневажання важливими професійними або громадськими обов’язками, пов’язаними з прийомом наркотику;
6. Продовження прийому наркотику, незважаючи на явні негативні наслідки для здоров’я та громадського стану, й усвідомлення того, що подальший прийом може погіршити ці порушення(наприклад, продовження прийому героїну, незважаючи на сімейні сварки, кокаїну, незважаючи на депресію, що розвивається, алкоголю, незважаючи на загострення виразкової хвороби);
7. Помітне збільшення залежності: необхідність значного підвищення доз речовини, яка вживається (не менше ніж на 50%) для досягнення бажаної дії або значне ослаблення ефекту від звичайної дози;
8. Слід наголосити, що ейфорія (приємне відчуття) при прийомі наркотиків є проявом їх токсичної дії на організм. Вона більш виражена при перших вживаннях, і швидко згасає (іноді вже після першого прийому).