Головне

Херсонес включили до Світової спадщини ЮНЕСКО

Руїни Херсонеса. Крим, Україна
Руїни Херсонеса. Крим, Україна
ЮНЕСКО включила руїни старогрецького міста Херсонес Таврійський в Криму до списку Світової спадщини, повідомляє Кабінет міністрів України.

За словами міністра культури Леоніда Новохатька, рішення ЮНЕСКО, яке ухвалили в Камбоджі, було одноголосним, повідомляє ВВС Україна.

Херсонес став сьомим об’єктом з України, який Організація ООН з освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) визнала Світовою спадщиною, яка включає видатні культурні та природні цінності.

Одна з переваг зачислення до списку ЮНЕСКО – можливість отримати фінансування з Фонду Світової спадщини для збереження об’єктів. Це також підвищує міжнародний престиж пам’ятки.

“Сьогодні в День Святий Трійці Україна отримала благу звістку: у Камбоджі комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО прийняв наш Херсонес Таврійський, нову українську номінацію, до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”, – цитує прес-служба Кабміну міністра культури.

Наступні кандидати

Україну вже привітали делегації в ЮНЕСКО з Росії, Франції, Катару й Малі, повідомляють “Українські новини” з посиланням на наукового співробітника Херсонеського заповідника Романа Смирнова.

“Як критичне зауваження пролунали слова представника делегації Естонії про наявність у самому центрі Херсонеського городища величезної православної церкви-новосправи, що, на їхню думку, шкодить древньому пам’ятнику”, – сказав археолог.

Заповідник Херсонес Таврійський, розташований на території Севастополя – це руїни стародавнього міста-держави, довкола якого були сільськогосподарські околиці. Донині збереглися залишки вулиць, житлових та культурних споруд.

Місто існувало з V ст. до н.е. по XIV ст. н.е.

Днями ЮНЕСКО включила до списку Світової спадщини як окремий об’єкт вісім дерев’яних церков у Карпатах.

До списку також входять Собор Св. Софії у Києві та Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, букові праліси Карпат, геодезична дуга Струве, частина якої пролягає територією України, і резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів (нині Чернівецькій національний університет).

Серед кандидатів на об’єкти Світової спадщини залишаються Кам’яна могила, ханський палац у Бахчисараї, каньйон у Кам’янці-Подільському, історичні центри Одеси і Чернігова, Кирилівська і Андріївська церкви в Києві, Канівські схили з могилою Шевченка.

Back to top button