Вища освітаГоловне

Хто зможе вступити до Президентського університету

Володимир Зеленський анонсував створення Президентського університету, який готуватиме “людей майбутнього”. Підписано відповідний указ, згідно з яким новий заклад вищої освіти почне працювати 1 жовтня 2023 року.

У чому полягають особливості Президентського університету та хто туди зможе вступити — розповів Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у програмі “Официальный разговор” телеканалу “Дом”. Ведуча — Альона Чорновол.

— Президентський університет створюється для “людей майбутнього”. Людина майбутнього — вона яка?

— В основу освітнього процесу Президентського університету закладений весь процес підготовки українця майбутнього. Це, насамперед, концепція трьох Р: personality, professional і progress (особистість, професіоналізм і прогрес, — ред). І стратегічний розвиток.

Насамперед, це людина, яка є особистістю, згенерована як особистість з усіма когнітивними й іншими здібностями особистості. Людина, яка повністю володіє методиками, методами, базами, інструментами в своїх професійних компетенціях, і людина, яка налаштована генерувати нові знання, і ці нові знання віддавати суспільству виходячи з того, що вона отримала в межах свого освітнього процесу.

Тобто це і тьютор, і наставник. Це людина, яка не просто відучилася і прийшла виконувати інструкції та нормативи, які їй дали в процесі навчання. Це людина, яка може творчо інтерпретувати та створювати нові технології, нові стартапи, генерувати ідеї та повертати їх у суспільство.

— Яким буде цей університет?

— Початок освітнього процесу в ньому заплановано на 1 жовтня 2023 року. Указ президента включає створення самого університету, архітектурної концепції, яка має бути покладена в техніко-економічне обґрунтування всього. Повинні бути зроблені розрахунки. Це створення проєктного офісу, це відбір професійних людей, здатних довести ідею, яка закладена в указі президента України, до її логічного завершення, щоб цей процес запрацював.

Це процес відбору студентів, викладачів, які мають генерувати ці знання. Це процес роботи зі стейкхолдерами, з бізнесом, які готові мало того, що допомагати в межах державного приватного партнерства розвитку цього університету, вони ще повинні надати практичний майданчик. Тому що освітній процес має будуватися виходячи з того, що 30% — теорія, 70% — це реальні практичні кейси. Реальні практичні кейси — це реальний успішний бізнес. Де є можливість перевірити прогрес, стратегічний розвиток. Наскільки здатний той чи інший студент засвоїти ці знання і наскільки він здатний генерувати нові ідеї. Формувати нові бізнес-стратегії, формувати нові ідеї, нові продукти.

— Як відбуватиметься відбір студентів? Чи зможуть туди вступити абітурієнти з тимчасово непідконтрольних територій?

— Питання про тимчасово непідконтрольні території наразі детально не розглядалось. Зараз розглядається питання про відбір талантів. Найбільшим привілеєм буде наявність нестандартного мислення, поглиблених знань, креативності, здатності довести, що людина є найкращою. Це найбільший критерій.

Ми будемо стартувати з зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) як елемента ранжування — з математики або іншого предмету. Але це тільки початок. Це початок, коли з усієї 300-тисячної армії випускників ми оберемо 20 талановитих. Спочатку за ЗНО ми відберемо 1-2 тис. осіб. Далі будуть інші етапи відбору, щоб виділити 20 осіб, на яких держава покладе велику місію в майбутньому — формувати майбутнє самої ж держави.

— Після закінчення університету робота в держсфері — обов’язкова умова?

— Передбачено обов’язкове працевлаштування в ключових сферах гарантування безпеки, життєдіяльності та майбутнього держави. Однак принцип трансферу, як в спорті, ми не заперечуємо. Якщо хтось із приватних компаній захоче рекрутувати випускника цього університету в свій бізнес, він має право компенсувати державі певну суму, і держава повинна отримати якийсь заробіток від своєї високоінтелектуальної праці. Це абсолютно нормальна світова практика.

— Які успіхи освітньої реформи ви можете виділити?

— Освітня реформа ніколи не зупинялася і не зупиняється. Насамперед, сьогодні напрацьовується закон про дошкільну освіту, тому що ми її вже розглядаємо не як дошкільну, а як освіту стадії раннього розвитку людини.

Це теж вкладається в концепцію розвитку Президентського університету, де ми зрощуємо не просто дитину. Дитина перестає бути річчю, яку здали до камери схову. Ми повністю переформатуємо процес дошкільної освіти на законодавчому рівні. Переформатуємо його на освіту раннього розвитку.

Важливо продовження реформи Нової української школи. Пілотні чотири роки проєкту завершилися, буде велике підбиття підсумків. На зміну базової школи ми напрацювали базовий стандарт середньої освіти. Це 5-9 класи. Сформована типова освітня програма. На її основі готуються модельні програми, які формують траєкторію освітнього розвитку учня 5-9 класу.

Ми працюємо над форматом старшої профільної школи з комітетом Верховної Ради з освіти, науки та інновацій. Ми працюємо над адаптацією під сучасні норми закону про повну загальну середню освіту. Держава не стоїть на місці. Держава рухається.

Також важлива реформа децентралізації, утворення нових об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Будь-яке законодавство, яке пов’язане з розвитком цих громад, має бути скориговане так само, як і законодавча база за освітою.

Продуктивно рухається реформа професійно-технічної освіти. Це золоті руки нашої держави. Триває адміністративна перебудова і структурна реформа в частині ОТГ. Це і адаптація, і створення науково-практичних центрів. 200 науково-практичних центрів створені в закладах профтехосвіти, які більш детально формують і підсилюють практичне спрямування кожної з обраних професій.

Створюється агломерат найсучаснішої техніки, умов підготовки фахівця того чи іншого профілю за необхідними стандартами, які є в світі. Це і кухар, і зварювальник, і фрезерувальник, і всі професії, пов’язані з автосправою. Це найсучасніші укомплектовані науково-практичні центри, де будь-який учень, зайшовши туди, може доторкнутися абсолютно до всіх елементів сучасного освітнього процесу, сучасної практики. Вийти вже підготовленим, з конкурентними перевагами на ринку праці.

Що стосується вищої освіти, Президентський університет — це перший крок, який дає можливість заявити про нові тенденції в галузі вищої освіти та науки. Це сфери дуже довгої історії результату. Це консервативні сфери. Реформувати консервативну сферу на старому законодавстві — довгий процес. Тому потрібна нова історія. З новим законодавством.

Це експеримент. Це новий світовий досвід. Ми хочемо свій Гарвард, Оксфорд, Кембридж — для цього потрібно зробити базову, інституційну, територіальну, філософську та законодавчу основу розвитку такого університету в Україні.

Основне завдання вищої освіти — це те, що саме з вищої освіти виходить індивідуум, здатний продукувати нові знання та повертати їх у суспільство.

Нагадаємо, що глава держави ініціював створення Президентського університету, який готуватиме фахівців майбутнього.

Back to top button