Конспекти уроків української літератури 9 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Наймичка» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Українська література 9 клас

 Тема: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Наймичка»

Мета: розкрити ідейно-художній зміст поеми Тараса Шевченка «Наймичка», охарактеризувати образ головної героїні, проблеми, що порушені в твори. Порівняти образи головних героїнь поем «Катерина» та «Наймичка»; розвивати уміння аналізувати образ-персонаж у ліро-епічному творі, з’ясувати роль художніх засобів у характеротворенні героїв; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 Упродовж життя Тарас Шевченко створив неперевершені твори, з яких постають жіночі образи, які нас захоплюють, зачаровують і відкривають перед нами незвідані грані духовного світу жінки. Ви вже знайомі з поемою Шевченка «Катерина», яка належить до періоду ранньої творчості митця. Цей твір присвячений трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через сім років після написання «Катерини» Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому емоційному ключі. Поет усвідомлює, що Бог може порятувати те суспільство, яке духовно зростає. Тому зростає, еволюціонує, удосконалюється жінка в поемі «Наймичка», зі змістом якої ми й познайомимося на сьогоднішньому уроці.

  1. Опрацювання навчального матеріалу. «Наймичка». Історія написання

Одним із перших творів переяславського циклу Тараса Шевченка є соціально-побутова поема із життя українського села – «Наймичка», написана 13 листопада 1845 р. Їдучи дорогою із села В’юнища до Переяслава, Андрій Козачковський розповів Тарасові Шевченку про козака Соломка, що жив на хуторі поблизу міста. Вірніше, не про Соломка, а про його наймичку. З’явилася вона на хуторі після того, як старим Соломкам підкинули дитя. Доглядала хлоп’я як свою рідну дитину, то й стали говорити, що то вона і підкинула його. А нині дорослим став той парубок, уже чумакує. У Тарасовій уяві зринули болісні думки й образи: зганьблена дівчина, підкинута дитина, наймичка, а насправді – мати! Вражаюча трагедія і бездонна велич материнського серця! Жорстокий брудний світ і чистота всесильної любові. І вже перед очима – картини майбутньої поеми. Саме тут, у Переяславі, Шевченко почув цю розповідь і створив на її основі поему «Наймичка».

Твір належить до другого періоду творчості митця «Трьох літ», що отримав свою назву від назви рукописної збірки «Три літа», до якої в червні 1846 року і був записаний. Про це ми можемо дізнатися зі спогадів Миколи Костомарова: «Особисто з Шевченком я познайомився у травні 1846 року, бачився з ним до січня 1847, до часу, як він виїхав у Чернігівську губернію до знайомих. Тоді я читав багато його творів, багатьом з яких судилося бути надрукованими пізно, як, наприклад, «Наймичка»…» . І, дійсно, вперше поему надруковано в збірнику «Записки о Южной Руси» 1857 року без зазначення автора, оскільки Шевченко перебував тоді на засланні й друкувати його твори було заборонено. Щоб обійти цензуру, видавець збірника Пантелеймон Куліш подав у передмові до публікації версію, ніби поему виявлено випадково й без зазначення прізвища її автора в альбомі панночки-хуторянки. Вдруге за життя поета твір надруковано в «Кобзарі» 1860 року.

  1. Робота над змістом твору

Композиційно поема Тараса Шевченка «Наймичка» складається з прологу та восьми розділів, що охоплюють близька тридцяти років з життя головної героїні – покритки Ганни.

  • Пригадайте, кого називали «покритками»?
  • В чому полягала мета обряду «покривання»?
  • Яким було ставлення до таких жінок? Чому?
  • Про що ми дізнаємось у пролозі твору?
  • З яких рядків прологу поеми можна зробити висновок, що жінка була саме покриткою? Зачитайте

Ой тумане, тумане —
Мій латаний талане!
Чому мене не сховаєш
Отут серед лану?
Чому мене не задавиш,
У землю не вдавиш?
Чому мені злої долі,
Чом віку не збавиш?
Ні, не дави, туманочку!
Сховай тілько в полі,
Щоб ніхто не знав, не бачив
Моєї недолі!..

  • Що ми дізнаємося про цю жінку?
  • Яким є ставлення жінки до дитини?
  • Чому, на вашу думку, вона хоче покинути її?
  • Про кого розповідає перший розділ поеми?
  • Яким було це подружжя? Зачитайте

Був собі дід та баба.
З давнього-давна, у гаї над ставом,
Удвох собі на хуторі жили.
Як діточок двоє,
Усюди обоє.
Ще змалечку удвох ягнята пасли.
А потім побралися,
Худоби діждалися,
Придбали хутір, став і млин,
Садок у гаї розвели
І пасіку чималу —
Всього надбали.
Та діточок у їх бігма,
А смерть з косою за плечима.

  • Про що розмовляло подружжя, перед тим, як почули плач дитини?
  • Яким вони знайшли хлопчика? Зачитайте

Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
Останньою свитиною!..
Дивились, молились
Старі мої. А сердешне
Неначе благає:
Випручало рученята
Й до їх простягає
Манюсінькі… і замовкло,
Неначе не плаче,
Тілько пхика.
«А що, Насте?
Я й казав! От бачиш?
От і талан, от і доля,
І не одинокі!
Бери ж лишень та сповивай…
Ач яке, нівроку!
Неси ж в хату, а я верхи
Кинусь за кумами
В Городище…»

  • Про що свідчить той факт, що жінка підкидає дитину заможним людям?
  • Чи повернулася матір до своєї дитини?
  • Коли, за яких обставин? Зачитайте

Минає рік. Росте Марко —
І дійна корова
У розкоші купається.
Аж ось чорноброва
Та молода, білолиця
Прийшла молодиця
На той хутір благодатний
У найми проситься.
«А що ж, — каже, — возьмім, Насте».
«Возьмімо, Трохиме,
Бо ми старі, нездужаєм,
Та таки й дитина,
Хоча воно вже й підросло,
Та все ж таки треба
Коло його піклуватись».
«Та воно-то треба.
Бо й я свою вже часточку
Прожив, слава Богу, —
Підтоптався. Так що ж тепер,
Що візьмеш, небого?
За рік, чи як?»
«А що дасте».
«Е, ні! треба знати,
Треба, дочко, лічить плату,
Зароблену плату,
Бо сказано: хто не лічить,
То той і не має.
Так отак хіба, небого?
Ні ти нас не знаєш,
Ні ми тебе. А поживеш,
Роздивишся в хаті,
Та й ми тебе побачимо —
Отоді й за плату,
Чи так, дочко?»
«Добре, дядьку». «Просимо ж у хату»

  • Як ви вважаєте, чому Ганна не назвала ціну за свою працю?
  • Про що це свідчить?
  • Як їй було у наймах? Зачитайте

Молодиця
Рада та весела,
Ніби з паном повінчалась,
Закупила села.
І у хаті, і надворі,
І коло скотини,
Увечері і вдосвіта;
А коло дитини
Так і пада, ніби мати;
В будень і в неділю
Головоньку йому змиє
Й сорочечку білу
Що день божий надіває.
Грається, співає,
Робить возики, а в свято —
То й з рук не спускає.
Дивуються старі мої
Та моляться Богу.
А наймичка невсипуща
Щовечір, небога,
Свою долю проклинає,
Тяжко-важко плаче;
І ніхто того не чує,
Не знає й не бачить,
Опріч Марка маленького.
Так воно не знає,
Чого наймичка сльозами
Його умиває.
Не зна Марко, чого вона
Так його цілує —
Сама не з’їсть і не доп’є,
Його нагодує.
Не зна Марко, як в колисці
Часом серед ночі
Прокинеться, ворухнеться —
То вона вже скочить,
І укриє, й перехрестить,
Тихо заколише;
Вона чує з тії хати,
Як дитина дише.

  • Якою з цих рядків постає Ганна?
  • Чому, на вашу думку, вона вночі плаче?
  • Про що нам розповідає четвертий розділ повісті?
  • Як відреагувала Ганна на новину про майбутнє весілля Марка?
  • Чи була вона на ньому присутня?
  • Чому? Зачитайте

Скрізь порання: печуть, варять,
Вимітають, миють…
Та все чужі. Де ж наймичка
На прощу у Київ
Пішла Ганна. Благав старий,
А Марко аж плакав,
Щоб була вона за матір.
«Ні, Марку, ніяко
Мені матір’ю сидіти:
То багаті люде,
А я наймичка… ще й з тебе
Сміятися будуть.
Нехай Бог вам помагає!
Піду помолюся
Усім святим у Києві,
Та й знову вернуся
В вашу хату, як приймете.
Поки маю сили,
Трудитимусь…»
Чистим серцем
Поблагословила
Свого Марка… заплакала
Й пішла за ворота.
 

  • Про що свідчить така її відмова?
  • Чому, на вашу думку, вона поїхала до Києва, а не лишилася на весіллі сина?
  • Як до неї ставилися Марко з дружиною Катериною? Зачитайте

Вернулася. Катерина
І Марко зостріли
За ворітьми, ввели в хату
Й за стіл посадили;
Наповали й годували,
Про Київ питали,
І в кімнаті Катерина
Одпочить послала.

«За що вони мене люблять?
За що поважають?
О Боже мій милосердний!
Може, вони знають…
Може, вони догадались…
Ні, не догадались;
Вони добрі…»
І наймичка
Тяжко заридала.

  • Про шо свідчить таке ставлення до Ганни?
  • Чому ж вона тоді плаче?
  • Якою стає Ганна після одруження сина?
  • Що стається з нею після останньої подорожі до Києва? Зачитайте

Занедужала небога.
Уже й причащали,
Й маслосвятіє служили —
Ні, не помагало.
Старий Трохим по надвір’ю,
Мов убитий, ходить.
Катерина ж з болящої
І очей не зводить;
Катерина коло неї
І днює й ночує.
А тим часом сичі вночі
Недобре віщують
На коморі. Болящая
Що день, що година,
Ледве чути, питається:
«Доню Катерино!
Чи ще Марко не приїхав?
Ох, якби я знала,
Що діждуся, що побачу,
То ще б підождала!»

  • Чому, на вашу думку, вона так чекає на Марка?
  • А яким описується він, коли повертається з чумакуванням? Зачитайте

Іде Марко з чумаками.
Ідучи, співає,
Не поспіша до господи —
Воли попасає.
Везе Марко Катерині
Сукна дорогого,
А батькові шитий пояс
Шовку червоного,
А наймичці на очіпок
Парчі золотої
І червону добру хустку
З білою габою.
А діточкам черевички,
Фіг та винограду,
А всім вкупі — червоного
Вина з Цареграду
Відер з троє у барилі,
І кав’яру з Дону —
Всього везе, та не знає,
Що діється дома!

  • Про що свідчить те, що окрім своїх рідних, Марко везе подарунки для наймички Ганни?
  • Як відреагував Марко, коли Ганна не зустріла його, як зазвичай? Зачитайте

«А де ж Ганна, Катерино?
Я пак і байдуже!
Чи не вмерла?»
«Ні, не вмерла,
А дуже нездужа.
Ходім лишень в малу хату,
Поки випрягає
Воли батько: вона тебе,
Марку, дожидає».

  • Що сталося, коли Марко увійшов до наймички?
  • Про що свідчить те, що Ганна попросила Катерину вийти?
  • Що вона хотіла сказати? Зачитайте

«Марку! подивися,
Подивися ти на мене:
Бач, як я змарніла?
Я не Ганна, не наймичка,
Я…»
Та й оніміла.
Марко плакав, дивувався.
Знов очі одкрила,
Пильно, пильно подивилась —
Сльози покотились.
«Прости мене! Я каралась
Весь вік в чужій хаті…
Прости мене, мій синочку!
Я… я твоя мати».
Та й замовкла…
Зомлів Марко,
Й земля задрижала.
Прокинувся… до матері —
А мати вже спала!

  • Чому, на вашу думку, Ганна лише перед смертю зізналася в тому, що є матір’ю Маркові?
  • Що це нагадує?
  • Які емоції викликає у вас останні рядки поеми?
  1. Проблематика твору

Опрацювавши зміст твору, ми можемо з вами дослідити, які проблеми порушує у ньому автор. Яка з ним, на вашу думку, є центральною?

Проблеми:

  • Жінка та суспільство
  • Жінка та обставини
  • Материнство
  • Соціальна нерівність
  • Батьки та діти
  • Стосунки у сім’ї
  • Жінка та совість
  • Каяття
  • Правда
  • Чому, на вашу думку, Тарас Шевченко назвав свій твір саме «Наймичка», хоча центральним є образ матері?
  1. Образ Ганни

Більшість проблем поеми пов’язані з жінкою, жінкою-матір’ю, яка вчинивши гріх, народивши позашлюбну дитину та залишивши її на виховання іншим людям, спокутує його все своє життя. І лише перед смертю вона розкриває синові правду. Що ви можете сказати про образ Ганни?

ГАННА З багатої родини
Вродлива
Покритка
Стає наймичкою заради сина
Турботлива
Працьовита
Хвилюється за долю сина
Охороняє права свого сина
Її поважають та люблять у родині
Вірить у Бога
Спокутує свої гріхи
Приносить своє життя в жертву заради благополуччя сина
Розкриває правду
  • Що спільного та що відмінного між образом Ганни та образом Катерини з одноіменної поеми?

 

Катерина Спільне Ганна
–       бідна
–       любила москаля
–       була вигнана батьками
–       кинула сина, коли дізналася, що москаль втік
–       від розпачу пішла на самогубство 
–         Молоді
–         Вродливі
–         Покритки
–         Турбуються про своїх синів
–         з багатої родини
–         підкидає сина багатим хуторянам
–         змінює своє життя, щоб працювати у батьків сина
–         завжди поруч із сином
–         ціле життя вимолює свій гріх та молиться за сина
–         помирає від хвороби, розкривши правду
  1. Літературний аналіз твору

Тема: зображення важкої долі жінки-наймички, яка вимушена була все життя страждати та приховувати своє материнство

Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні; возвеличення образу матері, яка все життя піклується про свою дитину

Рід: ліро-епос

Жанр: соціально-побутова поема

  1. Підсумки уроку

Жінка-матір в усі віки була оточена ореолом святості. Немає прекраснішого і зворушливішого образу у світовому мистецтві, ніж образ матері з дитиною на руках. Поет і художник Шевченко багато уваги протягом усього життя приділяв жіночій темі і створив неперевершені образи жінок, матерів, які нас чарують, зворушують, захоплюють, відкривають нам нові світи.

Ганна, головна героїня поеми «Наймички», вище за все ставить життя свого сина. Неважко здогадатися, чому у пролозі твору жінка опинилась у полі з немовлям на руках. На перший план виходять її материнські почуття:

Не лай мене: молитимусь,

Із самого неба

      Долю виплачу сльозами

      І пошлю до тебе.

І дійсно, упродовж усього свого життя Ганна молилась за долю своєї дитини. Щоразу, йдучи на прощу, ставала в Києві в найми, щоб на зароблені гроші замовити молебень за здоров’я свого сина, завжди приносила йому подарунки.

Материнські почуття Ганни Тарас Шевченко передав простою доступною мовою, без напускного пафосу, близькою до мови народної творчості, бо й сама наймичка прожила тихе й непомітне життя, немов усі роки, прожиті в чужій хаті, спокутувала гріх перед своєю дитиною. Наймичка сама прирекла себе на муку бути поряд з сином і не мати права зізнатись йому. Лише перед смертю Ганна сказала своєму синові, що вона не наймичка.

Сучасники Шевченка дали високу оцінку поемі «Наймичка». А Іван Франко, досліджуючи творчість великого Кобзаря, вважав, що «Наймичка» належить до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий показ великої геніальності Шевченка».

  1. Домашнє завдання

 Написати есе за темою «Еволюція образу жінки-матері в поемах Тараса Шевченка»

Завантажити: Тема жіночої долі у творчості Тараса Шевченка. Поема «Наймичка» (9 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 15.9 MB, Завантажень: 1522)
Back to top button