Суспільно-політичне життя в УРСР в умовах десталінізації (1956–1964 рр.) (11 клас. Історія України)

Презентація+ конспект уроку+ відео: Суспільно-політичне життя в УРСР в умовах десталінізації (1956–1964 рр.)

Мета уроку Охарактеризувати та визначити особливості суспільно-політичного життя УРСР періоду десталінізації. Проаналізувати роль рішень ХХ з’їзду КПРС у розгортанні лібералізації в СРСР. Розкрити зміст, наслідки та суперечливість політики реабілітації жертв сталінських репресій. Встановити причини відставки М. Хрущова та охарактеризувати зміни у вищому керівництві УРСР та СРСР.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

1. Пояснювати сутність понять «десталінізація» та «культ особи».
2. Називати дату проведення ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 р.).
3. Охарактеризувати обмеженість і непослідовність процесу десталінізації в УРСР, зокрема, чому політика реабілітації не поширювалася на певні групи (наприклад, на активних діячів ОУН, УПА, жертв до 1934 р., кримських татар).
4. Визначати основні ознаки лібералізації (наприклад, припинення масових репресій, ліквідація системи ГУЛАГу, послаблення цензури).
5. Аналізувати суспільне сприйняття рішень ХХ з’їзду КПРС різними верствами населення.

Ключові компетентності НУШ та приклади їх реалізації

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Сформулювати власне судження про обмеженість і непослідовність здійснення лібералізації. Чітко оперувати історичною термінологією: «децентралізація», «компартійна номенклатура», «волюнтаризм».
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами:
   • Приклад: Аналіз візуальних історичних джерел, зокрема британської карикатури на підсумки ХХ з’їзду КПРС, та визначення її головного змісту.
3. Математична компетентність:
   • Приклад: Робота з хронологією: встановлення послідовності подій (1956 р. — з’їзд, 1964 р. — відставка М. Хрущова). Аналіз статистичних даних щодо масштабів реабілітації: від 949 тис. в’язнів ГУЛАГу до 11 тис. осіб.
4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:
   • Приклад: Збір додаткової інформації про географічні перейменування населених пунктів (Сталіно на Донецьк).
5. Інноваційність:
   • Приклад: Застосування методу «ПреС» для аргументації на підтримку або спростування думки сучасних українських істориків В. Барана та В. Даниленка про суперечливий характер десталінізації.
6. Екологічна компетентність:
   • Приклад: Усвідомлення зв’язку між політичним режимом та економічними рішеннями, які погіршували умови життя людей і спричиняли масові виступи робітництва (наприклад, у Донецьку та Жданові через підвищення цін на м’ясо й молоко).
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Приклад: Робота з текстами джерел та додатковими матеріалами (rnk.com.ua/109204). Створення допису про процеси десталінізації в особистому щоденнику від імені реабілітованого українського письменника.
8. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Здатність самостійно визначати і шукати значення історичних термінів, як-от «децентралізація» чи «номенклатура».
9. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Оцінка сутності сталінського режиму та його злочинів (зловживання владою, порушення законів, терор). Визначення того, чому було важливо розвінчати «культ особи». Участь у колективній роботі з визначення ролі рішень ХХ з’їзду КПРС.
10. Культурна компетентність:
    • Приклад: Обговорення ролі десталінізації у пожвавленні культурних процесів та розширенні меж творчого методу. Наведення прикладів реабілітованих українських митців (Лесь Курбас, Микола Куліш, Василь Еллан-Блакитний).
11. Підприємливість і фінансова грамотність:
    • Приклад: Обговорення економічних причин невдоволення населення, які призвели до робітничих виступів у Києві, Харкові, Донецьку, пов’язаних із підвищенням цін та погіршенням економічної ситуації, що було спричинено, зокрема, ризикованими кроками М. Хрущова.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1-3 хвилини) Створення робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація

• Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках.
  • Запитання для пригадування: Що таке десталінізація? У чому вона полягала? Яких утисків із боку влади зазнало населення УРСР у повоєнні роки? Як ви розумієте вислів «реабілітовані історією»?
• Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
• Мотивація учнів до навчальної діяльності.
  • Вступна бесіда про «сталінський міф» та його вплив на суспільну свідомість.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

• 1. ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації.
  • Засвоєння нового навчального матеріалу: ХХ з’їзд відбувся в лютому 1956 р.. На закритому засіданні М. Хрущов виступив із доповіддю «Про “культ особи” і його наслідки», де критикував Й. Сталіна за зловживання владою і порушення законів.
  • Введення та пояснення нового матеріалу: З’їзд засуджував лише зовнішні прояви тоталітарного режиму («культ особи») та репресії проти партійних і військових діячів, але не критикував політику примусового соціалістичного будівництва. Не йшлося також про сталінські злочини, як-от Голодомор 1932–1933 рр.. Обмежене заперечення «сталінського міфу» позитивно вплинуло на суспільну свідомість.
• 2. Розгортання десталінізації в УРСР.
  • Десталінізація в УРСР відбувалася повільніше і сприймалася неоднозначно, оскільки частина партійної бюрократії була причетна до сталінських репресій.
  • Особливості десталінізації: розвінчання «культу особи», ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених осіб, послаблення цензури, зростання частки українців в апараті.
  • Процес реабілітації та його суперечливість. У липні 1956 р. почалася реабілітація українських письменників (В. Еллан-Блакитний, Л. Курбас). Реабілітація здійснювалася непослідовно. Не підлягали реабілітації: особи, засуджені до 1934 р., діячі ОУН та УПА, а також кримськотатарська, німецька та інші депортовані національності.
• 3. Зміни в керівництві УРСР. Відставка М. Хрущова.
  • Влада УРСР (О. Кириченко) підтримала М. Хрущова під час спроби його усунення влітку 1957 р.. Керівниками компартійних організацій УРСР ставали М. Підгорний та П. Шелест.
  • Причини відставки Хрущова: часте нехтування чужими думками, суперечливі рішення, погіршення економічної ситуації, розпочата адміністративна реформа (скасування райкомів, поділ обкомів), яка обмежила повноваження компартійної номенклатури.
  • 14 жовтня 1964 р. М. Хрущова звільнили з посади, звинувативши у волюнтаризмі та зосередженні «великої влади». Це стало випадком мирного передання верховної влади.

IV. Закріплення та застосування знань

• Виконання вправ для первинного закріплення вивченого.
  • Колективна робота в групі: За допомогою методу «Групове обговорення» визначте роль рішень XX з’їзду КПРС у процесах лібералізації суспільства в СРСР.
• Застосування здобутих знань та навичок на практиці.
  • Дискусія (метод «ПреС»): Наведіть аргумент на підтримку або спростування думки істориків про те, що процес десталінізації здійснювався непослідовно і підпорядковувався тактичним політичним потребам.
  • Завдання: Поясніть, у чому проявилася обмеженість процесу десталінізації.

V. Підбиття підсумків уроку

• Оцінка результатів уроку.
• Формування висновків.
  • Незважаючи на значні позитивні зміни (реабілітація, ліквідація ГУЛАГу, послаблення тиску), лібералізація суспільно-політичного життя тоталітарної імперії була обмеженою і непослідовною. Керівництво УРСР та СРСР не бажало відмовлятися від моделі тоталітарного режиму.

VІ. Домашнє завдання

• Повідомлення та пояснення домашнього завдання.
  • Обов’язкове: Охарактеризуйте роль рішень ХХ з’їзду КПРС у розгортанні лібералізації в СРСР.
  • Творче завдання (на вибір): Підготуйте есе за темою «“Відлига”: зміни в суспільно-політичних настроях населення УРСР». Або Складіть кросворд за темою «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства».