Викладено за поемами Овідія «Героїні» і Вергілія «Енеїда».
Після смерті Гектора тяжкі часи настали для Трої. Не було в неї більше могутнього захисника. Не сміли троянці виходити за міські мури, щоб зітнутися з греками у відкритому полі. Не було в Трої такого героя, який міг би помірятися силою в герці з Ахіллом. Здавалось, що настають останні дні великого міста. Тут несподівано прийшла допомога троянцям. З далекого Понту з’явились на прудких конях на допомогу Трої зі своєю царицею Пенфесілією хоробрі войовниці-амазонки. Хотіла битвою з греками спокутувати свою провину Пенфесілія, бо вона ненавмисне вбила на полюванні свою сестру. Могутня дочка Ареса нахвалялася, що вразить на смерть усіх славних героїв Греції, прожене з-під Трої греків і спалить їх кораблі. З великою радістю зустріли троянці амазонок. Пріам прийняв Пенфесілію, як рідну дочку, і дав на честь її розкішний бенкет.
Другого дня виступили амазонки в блискучому озброєнні на чолі троянського війська проти греків. Здійнявши руки до неба, благав Пріам богів дарувати їм перемогу. Але не почули його боги. Почалась кровопролитна битва. Наче бурхливий вихор носилась по рядах греків Пенфесілія зі своїми амазонками. Одного за одним вражає вона героїв. Подалися греки й почали були вже відступати. Аж до кораблів відтиснула їх Пенфесілія. Близька була вже остаточна перемога амазонок. Та ось на допомогу прийшли Ахілл і Аякс Теламонід. Вони не брали участі в битві. Розпростершись на землі, лежали вони обидва біля могили Патрокла, сумуючи про втрату друга. Почувши шум битви, швидко озброїлись герої і, наче два грізні леви, кинулись у бій. Не могли протистояти їм амазонки і троянці. Побачила Пенфесілія могутнього Ахілла й хоробро виступила проти нього. Кинула вона спис в Ахілла, але на скіпки розлетівся він, ударившись об щит сина Пелея. Пустила другий спис цариця амазонок в Ахілла, але знов не поранила Ахілла. В страшному гніві кинувся на неї Ахілл і вразив її в груди. Відчула смертельну рану Пенфесілія. Зібравши останні сили, хотіла вона вихопити з піхов меч, але могутній Ахілл проколов її списом разом з конем. Упав на землю кінь, а біля нього розпростерта лежала Пенфесілія. Зняв з неї шолом Ахілл і зупинився, вражений надзвичайною вродою дочки бога війни Ареса. Прекрасна, як богиня Артеміда, була померла Пенфесілія. Стоїть над тілом убитої ним красуні Пенфесілії Ахілл і відчуває, як опановує ним любов до загиблої. Коли, засмучений, стояв Ахілл над тілом Пенфесілії, підійшов до нього Терсіт і почав лаяти героя, як робив це й раніш. Глузуючи з сумування Ахілла, проколов Терсіт списом око прекрасної Пенфесілії. Спалахнув страшним гнівом Ахілл. Розмахнувся він і вдарив Терсіта з такою силою по обличчю, що вбив його на місці. Діомед запалав гнівом на Ахілла за те, що вбив він його родича. Насилу вдалося грекам примирити двох героїв.
Тихо підняв Ахілл убиту ним Пенфесілію і виніс з битви. Потім видали греки трупи Пенфесілії та дванадцятьох убитих амазонок разом з їх озброєнням троянцям, а ті справили пишний похорон, спаливши трупи на багатті.
А Ахілл рушив на острів Лесбос. Там приніс він багаті жертви богу Аполлонові і богині Артеміді та матері їх Латоні, благаючи їх очистити його від гріха пролитої ним крові Терсіта. З веління Аполлона очистив Ахілла хитромудрий Одіссей.