Економічна ситуація в УРСР у період системної кризи СРСР (1964–1985 рр.). «Епоха застою» (11 клас. Історія України)

Презентація+ відео+ конспект уроку на тему: Економічна ситуація в УРСР у період системної кризи СРСР (1964–1985 рр.). «Епоха застою»

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Мета уроку

Визначити та охарактеризувати, у чому проявилися кризові явища в економіці УРСР періоду «застою». Дослідити причини та наслідки фактичного припинення економічної реформи 1965 р..

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Називати хронологічні межі періоду «застою» та ключові дати: 1965 р. (початок реформи О. Косигіна) та 1982 р. (прийняття Продовольчої програми).
• Пояснювати причини повернення до вертикальної галузевої системи управління та зростання залежності УРСР від союзного центру.
• Визначати суть госпрозрахунку як спроби додати елементи ринкової економіки до командно-адміністративної системи.
• Аналізувати статистичні дані, що підтверджують постійне зниження темпів зростання економічних показників (національного доходу, промислової продукції) у 1971–1985 рр..
• Описувати переважання екстенсивного шляху розвитку промисловості та його наслідки.
• Оцінювати негативний вплив хімізації та меліорації на сільське господарство УРСР.
• Формулювати судження щодо проявів кризових явищ в економіці УРСР.

Ключові компетентності

1. Вільне володіння державною мовою: Уміння формулювати аргументовані відповіді на запитання, чи погоджуються учні з тим, що союзний центр ігнорував інтереси республік.
2. Математична компетентність: Аналіз і порівняння статистичних даних про темпи зростання національного доходу та промислової продукції протягом п’ятирічок 1966–1985 рр.. Визначення диспропорції груп «А» (71–72 %) і «Б» (28–29 %).
3. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Пояснення впливу розвитку атомної енергетики (40 % усіх енергоблоків СРСР було збудовано в УРСР) на промисловий розвиток.
4. Екологічна компетентність: Оцінка наслідків хімізації та меліорації, що призвели до засолонення ґрунтів і небезпеки сільськогосподарських продуктів, а також високого ступеня розораності (80 %).
5. Інформаційно-комунікаційна компетентність: Використання додаткових матеріалів (rnk.com.ua/109235) та навичка створення інфографіки, яка демонструє проблему дефіциту в період «застою».
6. Навчання впродовж життя: Здатність самостійно визначати причини неефективності колгоспно-радгоспної системи, що свідчили про неможливість покращення ситуації за збереження тоталітарної моделі.
7. Громадянські та соціальні компетентності: Обговорення взаємозалежності суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення системної кризи СРСР.
8. Підприємливість і фінансова грамотність: Розуміння принципів госпрозрахунку та аналіз того, чому колгоспи й радгоспи не ставали прибутковими, незважаючи на величезні капіталовкладення.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1–3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація

1. Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках

• Фронтальне опитування:
  • Які особливості економічного розвитку УРСР спостерігалися у другій половині 1950 — 1960-х рр.?
  • Що передбачає екстенсивний шлях розвитку економіки?

2. Мотивація учнів до навчальної діяльності

• Проблемне запитання: Як може економіка, що має значний потенціал, постійно стагнувати, а якість життя громадян погіршуватися?
• Аналіз факту (Мотиваційний приклад): Обговорення даних, що свідчать про неефективність колгоспно-радгоспної системи: у 1968 р. особисті присадибні ділянки, які становили лише 7,7 % орних площ, вирощували понад половину картоплі та чверть овочів і фруктів, споживаних в УРСР. Чому так відбувалося?

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку Оголошення теми «Економічна ситуація в УРСР у період системної кризи СРСР (1964–1985 рр.)» та ознайомлення з очікуваними результатами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Перші рішення нового компартійного керівництва СРСР з економічних питань.

• Обговорення змін 1964 р.: Втрата чинності указів, що обмежували розвиток особистих підсобних господарств, та повернення землі колишнім власникам.
• Суперечливі заходи: Пояснення того, що майже одночасно з’явився указ, згідно з яким селянам, які не належали до колгоспів, забороняли мати більше однієї корови, однієї свині та 20 бджолиних вуликів.

2. Економічна реформа в промисловості СРСР (1965 р.).

• Адміністративні зміни: Ліквідація раднаргоспів і повернення до вертикальної галузевої системи управління через міністерства.
• Наслідок для УРСР: Переважна частка промислового потенціалу УРСР знову повернулася в підпорядкування союзного центру, що збільшило залежність України.
• Суть реформи О. Косигіна: Розширення прав підприємств, зменшення кількості планових показників, запровадження госпрозрахунку. Пояснення, що основним плановим показником став обсяг реалізованої продукції.
• Успіх 8-ї п’ятирічки (1966–1970 рр.): Обговорення того, що ця п’ятирічка стала найуспішнішою з усіх (зростання промислового виробництва на 50 %, національного прибутку на 38 %).

3. Наростання кризових явищ у промисловості. Причини провалу реформи.

• Фактичне припинення реформи: Обговорення того, що позитивні зрушення було зведено нанівець наприкінці 1960-х рр., оскільки реформа натрапила на опір адміністративно-командної системи.
• Екстенсивний шлях: Визначення того, що у 1970–1980-х рр. промисловість УРСР розвивалася переважно екстенсивним шляхом (залучення додаткової сировини й робочої сили, створення потужностей за старими зразками), що призвело до падіння темпів.
• Диспропорції: Аналіз, що частка промисловості групи «А» становила 71–72 %, а групи «Б» — лише 28–29 %, що погіршувало рівень життя населення.
• Перерозподіл інвестицій: Обговорення того, що СРСР зосередив увагу на розвитку східних регіонів, що знизило обсяги капіталовкладень в Україну.
• Проблеми галузей: Зменшення видобутку вугілля на Донбасі через вичерпання легких шарів і недостатню оснащеність шахт. Розвиток електроенергетики як виняток (будівництво 40 % усіх АЕС СРСР, часто в густонаселених регіонах).

4. Криза сільського господарства.

• Падіння показників: Опис того, що темпи приросту продукції сільського господарства постійно знижувалися, а колгоспи й радгоспи не ставали прибутковими.
• Продовольча програма 1982 р.: Визначення її сутності та обговорення її неефективності.
• Негативний вплив на екологію: Опис наслідків електрифікації, хімізації та меліорації. Ступінь розораності сільськогосподарських угідь досяг 80 %, що спричиняло ерозію ґрунтів.

ІV. Закріплення та застосування знань

1. Виконання вправ для первинного закріплення вивченого.

• Метод «Т-таблиця» (усно): Аналіз заходів економічної реформи О. Косигіна, розділяючи позитивні зрушення (впровадження госпрозрахунку, зростання у 8-й п’ятирічці) та негативні наслідки (опір системи, повернення вертикального управління).

2. Застосування здобутих знань та навичок на практиці.

• Групова робота з даними: Проаналізуйте статистичну таблицю. Який висновок ви можете зробити про процеси, що відбувалися в економіці УРСР протягом дев’ятої–одинадцятої п’ятирічок (1971–1985 рр.)? (Очікувана відповідь: Темпи зростання більшості економічних показників постійно знижувалися).
• Парна робота: Складання рейтингу причин, що призвели до економічного «застою», згідно з джерелами (наприклад, 1. Опір командно-адміністративної системи; 2. Екстенсивний шлях розвитку; 3. Структурна диспропорція групи «А» та «Б»).
• Дискусія: Висловлення думки, чи можна вважати економічну реформу 1965 р. кроком до ліквідації тоталітарної моделі розвитку. Аргументація відповіді.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Оцінка результатів уроку.

• Коротка самооцінка учнями своєї роботи на уроці.

2. Формування висновків.

• Фронтальне узагальнення: Сформулюйте судження про прояви кризових явищ в економіці УРСР періоду «застою».
• Колективна робота: Обговорення, у чому полягала взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя УРСР у період загострення системної кризи СРСР.

VI. Домашнє завдання

1. Повідомлення та пояснення домашнього завдання.

• Опрацювати відповідний параграф підручника.
• Завдання на вибір (творчого характеру):
  • Створити інфографіку, що демонструє проблему дефіциту в період «застою», використовуючи співвідношення промисловості груп «А» і «Б».
  • Підготувати розгорнуту відповідь на запитання: Чому командно-адміністративна система стримувала економічне зростання?
  • Провести опитування представників старшого покоління за темою «Умови праці та захист прав працівників на підприємстві або в колгоспі (радгоспі) у 1970–1980-х рр.». Результати презентувати на наступних уроках.