Освітній омбудсмен закликає вдосконалити законодавство для боротьби з булінгом та насильством над дітьми

Кількість випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми, включаючи булінг, зростає. Це підтверджують як дослідження, так і аналіз звернень до освітнього омбудсмена. Однак, чинне законодавство містить низку недоліків, які ускладнюють ефективний захист дітей. Освітній омбудсмен вказує на необхідність змін у законодавстві, зокрема в таких аспектах:

1. Недостатні строки накладення адміністративного стягнення

Наразі адміністративне стягнення за булінг може бути накладено лише протягом трьох місяців з дня правопорушення. Через це значна кількість справ закривається без покарання винних. У 2024 році 20,4% справ про булінг закрили саме через сплив цих строків. Пропонується продовжити цей термін до одного року.

2. Низький штраф за булінг

Сьогодні штраф за булінг становить від 850 до 3400 грн, що для багатьох не є серйозним покаранням. Вища сума штрафу могла б мати превентивний ефект і стимулювати батьків та педагогів до активної протидії цькуванню.

3. Відсутність заборони працювати з дітьми для осіб, визнаних винними у булінгу

Особи, які вчинили насильство або булінг, можуть продовжувати працювати у сфері освіти. Нині законодавство не передбачає позбавлення права обіймати певні посади за такі порушення. Це створює ризики для дітей у навчальних закладах.

4. Відсутність єдиного поняття булінгу в нормативно-правових актах

Різні закони по-різному трактують булінг, що призводить до проблем у правозастосуванні. Наприклад, у Кодексі про адміністративні правопорушення відсутня ознака систематичності, що ускладнює притягнення кривдників до відповідальності.

5. Відсутній захист повнолітніх здобувачів освіти від булінгу

Учні та студенти після 18 років не підпадають під дію законів, які захищають дітей від булінгу. Це прогалина в законодавстві, яку необхідно усунути.

6. Неоднозначність поняття “колектив” у визначенні булінгу

Закон визначає колектив як групу осіб, об’єднаних для здобуття освіти або іншої діяльності, але це визначення можна трактувати по-різному. Це може ускладнити захист здобувачів освіти та педагогів від булінгу.

7. Конфлікт інтересів у комісіях з розгляду випадків булінгу

Чинне законодавство не забороняє участь у комісії з розгляду випадку булінгу особам, які є кривдниками або потерпілими. Це може вплинути на об’єктивність прийнятих рішень.

Пропоновані зміни до законодавства

Освітній омбудсмен пропонує Верховній Раді внести такі зміни:

• продовжити строк накладення адміністративного стягнення за булінг до одного року;
• збільшити розмір штрафу;
• заборонити працювати з дітьми особам, визнаним винними у насильстві чи булінгу;
• уніфікувати визначення булінгу в законодавстві;
• поширити захист від булінгу на повнолітніх осіб;
• врегулювати механізм виключення членів комісії з розгляду булінгу у разі конфлікту інтересів.

Також важливо затвердити Типову програму запобігання насильству та жорстокому поводженню з дітьми та порядок реагування на такі випадки. Їх наразі розробляє Міністерство соціальної політики.

Захист дітей від насильства та булінгу – це питання не лише освітнього середовища, а й суспільної безпеки. Законодавчі зміни можуть зробити цей захист більш ефективним, забезпечуючи право кожної дитини на безпечне навчання.