Позаурочна робота з української мови та літературиУсі уроки української мови та літературиФайли

Виховний захід у 7 класі «Душа мого народу – рушники»

Автор: Здор Олена Миколаївна

Навчальний заклад: Жавинська ЗОШ І-ІІ ступенів Чернігівської районної ради Чернігівської області

Виховний захід у 7 класі

«Душа мого народу – рушники»

Мета: ознайомити учнів з оберегом української родини – рушником, із значенням його в побуті; виховувати в учнів національну самосвідомість, почуття глибокої поваги до народних символів, звичаїв, традицій

Учитель.

Зараз – особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, то, можливо, життя наше буде більш радісним, духовно багатшим.

Дівчина в українському вбранні читає вірш

Тримаю вишиті старенькі рушники.

Давно забуті, горнуться до мене…

Заполонили світ нейлони та шовки…

Кому потрібні вишиті ромени?

Гортаю білу грядку полотна,

Засіяну барвінком і любистком.

Сміється вишита прабабою весна,

Ховається за квітами і листом.

Голублю диво-дивне із пісень,

Що хрестиком і стелиться, і в’ється.

Сіріє за вікном звичайний день,

А в рушниках волошками сміється.

Перегортаю білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці,

Що старостів чекали на святки,

Розшиті маками, заквітчані, барвисті.

Благословенна будь на всі віки,

Найперша жінка, що нашила квіти.

Душа мого народу – рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.

Учень

Вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте!

Ведучий1.

Багато символів має наша Україна. Серед них – український рушник – символ єдності сім’ї, символ любові до рідної землі, до любої матусі, до коханої дівчини, символ працелюбності нашого народу.

 Ведучий 2.

Український рушник! Хто з нас не бачив його? Не було, мабуть, жодної оселі в Україні, котру б не прикрашали рушники. Хоч би яке бідне було господарство, а все ж чисто прибрана оселя палахкотіла багатством вишитих рушників.

Ведучий 1.

Які вони гарні, ці вишиті рушники! Їх передавали як оберіг із роду в рід, з покоління в покоління. Рушники – це обереги. Думки і бажання господині, що вишивала рушник, мають бути чисті, добрі, радісні. Тоді у рушнику буде чарівна сила.

Учень.

Моя бабуся гарно вишиває:

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.

Навіть з»єдналось чорне і червоне,

Мойого краю гордість і краса.

Душа народу – малинові дзвони,

Його веселка і його краса.

Ведучий2.

Найкращими рушниками й досі прикрашають ікони , портрети дорогих серцю людей. Гостей держави, гостей родини, зустрічають караваєм на рушнику.

                    Учениця

Коли мати хліб пекла
                    У хаті,

Сонечко вставало і врочисто –

Рушники, мов голуби крилаті,

З висоти зліталися на тісто.

Коли мати хліб пекла,

Співала

Всі пісні, які вона любила.

Може, пісня хліб благословляла,

Може, в пісні йшла від хліба сила.

Коли мати хліб пекла,

Ми, діти,

Поумивані сиділи і тихенькі…

Починали, мабуть,розуміти

Нероздільність хліба, пісні й неньки…

Учень.

Хліб на столі, запашні паляниці,

хліб на столі осяйний,

пишний, високий, як крила жар-птиці,

гріє хрещатий рушник.

Все є на ньому: стигле колосся,

Кетяги хмелю, спів солов’я.

Те що прибуде, і те, що збулось,

Доля Вкраїни й моя

Вже коли совість, як хліб, зачерствіла,

в двері постука біда

ненька Ісусова – мати Марія

під рушниками рида.

 Ведучий1.

Хліб-сіль на вишитому рушнику – одвічні людські символи. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану тих, хто виявив її. Цей звичай пройшов через віки й став доброю традицією в наш час.
Зі сльозами на очах цілують рушник іноземні туристи, для яких Україна – рідна земля. Земля їхніх батьків та дідів. Як найдорожчий подарунок везуть з України рушник. Бо на ньому вишивають до болю знайомі й рідні спомини – шум дібров, кетяги калини, довгі коси українських верб – все те, чого немає на чужині.

 Учениця.

Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,

Мов пустотливі братики малі.
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.

Учитель.

А хто знає, що означають квіти на рушниках?

Ведучий 1.

Мак – пам’ять роду.

Ведучий 2.

Лілея- символ життя.

 Ведучий 1.

На рушникові можна побачити соняшники і виноград, ружу і барвінок, дубові листя і жолуді, вишню і вербу. Калина на рушникові – то символ вірності і дівочої вроди, а калина з дубом – поєднання краси і сили. Маки – то символ печалі, їх вишивали на згадку про чоловіка, сина чи коханого, який загинув, не повернувся з війни.

Ведучий 2.

Найдавніші рушники вишивалися узорами-символами, кожен з яких щось означав.

  • Ромб – поле.
  • Крапка – засіяне поле.
  • Хвиляста лінія – вода.
  • Пряма лінія – земля.
  • Квітки з’єднані – зірки.
  • Дерево з гілками – символ родючості.
  • Голубки на рушнику – то символ любові, їх вишивали на весільних рушниках.
  • Ламана лінія – означала ще безкінечністю життя і людського роду.

 Ведучий 1.

Та найпоширенішим і найдавнішим орнаментом українського рушника є дерево життя. Це прекрасна квітка, чи букет квітів, верхня частина якого означала сферу богів, середня частина – життя людей і всього сущого на землі, а нижня частина – то коріння, першооснова і початок світу.

Ведучий 2.

Цікаво, мабуть, знати, нитками якого кольору вишивали рушники, і що вони символізували?

  Ведучий 1.

Нам всім відомо, що «червоне – то любов, а чорне – то журба».(Прослуховування фрагменту пісні «Два кольори»).  Але ж на рушниках є смужечки інших кольорів. Що вони означають? Оранжева – сонечко.Коричнева – щаслива дорога.Зелена – зустріч з добрими людьми.Синя – блакитне небо.Жовта – символ здоров’я, успіху.

Слово вчителя про пошукову роботу

Ведучий 2.

Кожна дівчина, коли вишивала, добирала свій візерунок, адже він несе в собі свою символіку.

Тримаючи в руках рушник своєї родини, учениці розповідають про візерунок, який розміщений на їхньому родинному оберегу.

Учениця 1.

Ось на рушникові калина – це дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину вона пов’язувалась із народженням Всесвіту, тому й назву свою має від давньої назви Сонця – Коло. Оскільки ягідки калини червоні, той і стали вони символом крові та невмирущого роду. Тому весільні рушники прикрашали могутніми гронами калини.
Учениця 2.

На моєму рушникові – маки. З давніх-давен в Україні святили мак, обсипали людей і худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви на весні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам’ять роду.

Учениця 3.

На нашому рушнику бабуся вишила виноград. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення сім’ї. Сад-виноград – це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду. Тому виноград завжди в’ється на родинних рушниках.

Учитель. З квітами на вишиванках переплітався пташиний світ.

Учениця 4.

Із великою любов’ю наш народ ставився до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Ця пташечка несе добру звістку. Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пари для створення сім’ї та зміцнення господарства. Тому матуся мені подарувала такий рушник.

Учениця 5.

Людське життя швидкоплинне, немає нічого вічного в цьому світі. Бабусі готували собі рушники про смерть. Похоронні рушники були з чорною мережкою. Це і різнило їх від звичайних рушників. Під час поминок помережаний чорним рушник вішали на відкриті двері, а також ним застеляли труну, клали зверху хліб і проводжали людину в останню дорогу. У нашої сім’ї багато рушників залишилося від прабабусі. І саме ці мені припали до душі.

Учениця 6.

Гордістю моєї родини є рушники-божники, або покутники – це рушники для образів. Для них вибирають найкраще полотно, гарно вибілене. Ці рушники вишивали з особливою любов’ю, прикрашаючи їх яскравими квітами та іншими візерунками.

Учениця 7.

Та з особливою любов’ю вишивали дівчата сва’тальні , або плечові рушники, які сватам треба буде подавати, ще й судженого перев’язувати. Вважалося, що рушник з’єднує родинні стосунки сімей молодого й молодої.

Учитель.

Український рушник! Як багато промовляє до нас це слово, яке воно рідне і миле нам! Він пройшов крізь віки. Багато ми розповіли, але не все, тому що в рушникові, як і в пісні, закладена душа народу, яку неможливо збагнути до кінця, її багатство безмежне.
Шануєте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату.
То обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати.
Годуйте діток з чистої роси,
Щоб легше їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.

Шануйте, друзі, рушники.

Хай цей символ завжди буде в наших привітних оселях, як ознака великої любові й незрадливості та ніжної материнської пісні, яка кличе нас до рідного порогу.

Завантажити: Виховний захід у 7 класі «Душа мого народу – рушники» + Сертифікат (Розмір: 339.6 KB, Завантажень: 44)
Back to top button