81 роковини Голодомору Україна присвятить пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду

Геноциду українців передувало 5000 повстань, — розповідають історики, спростовуючи міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам.

Щорічно у четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодомору. Цього року Український інститут національної пам’яті підтримав традицію, започатковану Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Відповідно заходи з нагоди 81-х роковин Голодомору будуть присвячені зокрема пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду. Про це ідеться у методичних матеріалах, підготовлених цим урядовим органом.
Голодомор - Шкільне життя
Національні пам’яті заходи пройдуть під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!».

Голова Українського інституту національної пам’яті к. і. н. Володимир В’ятрович пояснює: «Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але навіть в ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життя».

Українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод.

«Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей, нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні», – говорить Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації стало українське село. У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких взяли участь, за оцінками дослідників, біля 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 виступів, що становило 56 % усіх антивладних виступів в СССР. Тоді ж з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств, біля 500 сільських рад відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Голодуючі селяни нападали на зерносховища, де зберігалось відібране у них зерно, саботували роботу колгоспів, а з посиленням свавілля та викликаного ним голоду, взялися за зброю: у 1932 році зафіксовано понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

Цей стихійний спротив і став основою звинувачень у підготовці на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом. В методичних матеріалах також подається перелік документальних та художніх фільмів, основних наукових та науково-популярних публікацій, спеціалізованих інтернет-ресурсів, присвячених тематиці Голодомору. Для зручності журналістів УІНП також надає перелік вітчизняних науковців, що спеціалізуються на тематиці Голодомору і селянського спротиву репресивній політиці комуністичного режиму щодо селянства:

Володимир Василенко, правознавець-міжнародник, заслужений юрист України, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, Києво-Могилянська академія;

Людмила Гриневич, доктор історичних наук, Інститут історії України НАН України;

Ганна Капустян, доктор історичних наук, Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського;

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, Інститут історії України НАН України;

Ніна Лапчинська, краєзнавець, редактор сайту «Голодомор 1932–1933 років. Харківська область»;

Василь Марочко, доктор історичних наук, Інститут історії України НАН України;

Богдан Патриляк, кандидат історичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Володимир Сергійчук, доктор історичних наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Олеся Стасюк, кандидат історичних наук, виконавчий секретар Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні;

Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, Український інститут національної пам’яті;

Юрій Шаповал, доктор історичних наук, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»;

Олександр Штоквиш, кандидат філософських наук, Український інститут національної пам’яті.

Контакти істориків для коментарів, консультацій та запрошення на ефіри можна отримати в Українському інституті національної пам’яті.

Геноциду українців передувало 5000 повстань, — розповідають історики, спростовуючи міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам. Щорічно у четверту суботу листопада Україна згадує жертв Голодомору. Цього року Український інститут національної пам’яті підтримав традицію, започатковану Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Відповідно заходи з нагоди 81-х роковин Голодомору будуть присвячені зокрема пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду. Про це ідеться у методичних матеріалах, підготовлених цим урядовим органом. Національні пам’яті заходи пройдуть під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!». Голова Українського інституту національної пам’яті к. і. н. Володимир В’ятрович пояснює:…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*