Календарно – тематичне планування уроків хімії 11 клас

Знаннєвий компонент

називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

1. Створення 3D-моделей атомів елементів

2. Застосування радіонуклідів у медицині.

3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології.

Знаннєвий компонент

установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв
’язку; аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.

4. Застосування рідких кристалів.

5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.

Знаннєвий компонент

пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів.

7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону.

8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.

1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

Знаннєвий компонент

називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи; представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;

пояснює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів;

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує значення алотропних перетворень; причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

7. Штучні алмази у техніці.

Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів.

11. Кислотні дощі.

40

Дослідження якісного складу солей.

14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

7, 8. Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів.

8. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

9. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.

12. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.

2. Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами.

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;

висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.

15. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп.

16. Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».