Програми, календарне, методичні рекомендаціїУсі уроки хіміїФайли

Календарно – тематичне планування уроків хімії 11 клас

Автор: Скрипник Руслана Миколаївна

Навчальний заклад: Великобілозерський навчально-виховний комплекс №1 (школа-дитячий садок) Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області

Календарно – тематичне  планування уроків хімії 11 клас  (рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години на тиждень)

 Календарне планування з хімії  у 11 класі складене за Програмою з хімії  для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

№ з/п Дата ДЗ Тема Практична частина Очікувані результати навчання учня/учениці
Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів
1 Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів. Первинний інструктаж з БЖД

 

Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі;

пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів;

наводить приклади s-, p-, d-елементів.

Діяльнісний компонент

складає електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах;

аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів;

порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів;

висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.

2 Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів Діагностичний контроль знань за курс 10 класу
3 Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів  
4 Електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів Навчальний проект

1. Створення 3D-моделей атомів елементів

5 Принцип «мінімальної енергії».
6 Збуджений стан атома. Валентні стани елементів
7 Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів. Самостійна робота.
8 Навчальний проект

2. Застосування радіонуклідів у медицині.

3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини
9 Ковалентний хімічний  зв’язок. Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами;

наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв
’язку; аморфних і кристалічних речовин.

Діяльнісний компонент

пояснює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами;

прогнозує фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей.

Ціннісний компонент

оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів;

висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 Ковалентний хімічний  зв’язок.
11 Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію).
12 Йонний хімічний  зв’язок.
13 Металічний хімічний  зв’язок.
14 Водневий хімічний  зв’язок. Навчальний проект

6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.

15 Кристалічний і аморфний стани твердих речовин.
16 Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови. Навчальний проект

4. Застосування рідких кристалів.

17 Навчальний проект

5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці.

18 Узагальнення та систематизація знань з теми «Періодична система хімічних елементів. Хімічний зв’язок і будова речовини». Тематичне оцінювання № 1
Тема 3. Хімічні реакції 
19 Необоротні і оборотні хімічні процеси. Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента;

наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

складає рівняння реакцій гідролізу солей;

розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції;

характеризує суть хімічної рівноваги, гідролізу солей;

прогнозує можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей;

добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів;

обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами;

обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів;

оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.

20 Хімічна рівновага.
21 Принцип Ле Шательє.
22 Принцип Ле Шательє.
23 Гідроліз солей.
24 Лабораторний  дослід 1

Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів.

25 Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму.
26 Навчальний проект

7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону.

27 Навчальний проект

8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.

28 Розрахункові задачі

1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

29 Контрольна робота №1
30 Узагальнення знань з теми « Хімічні реакції» Тематичне оцінювання №2
Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості
29 Неметали. Загальна характеристика неметалів. Фізичні властивості. Повторний інструктаж з БЖД ( орієнтовно) Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи; представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою;

пояснює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів;

наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами.

Діяльнісний компонент

складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю;

характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі;

складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами;

порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію);

аналізує і тлумачить результати досліджень;

прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів;

установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук;

проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони;

досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів;

аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті;

дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів;

обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

робить висновки на основі спостережень;

обґрунтовує значення алотропних перетворень; причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації;

висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.

30 Алотропія. Алотропні модифікації речовин неметалічних елементів. Навчальний проект

7. Штучні алмази у техніці.

31 Явище адсорбції. Лабораторний дослід 2

Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів.

32 Окисні та відновні властивості неметалів.
33 Застосування неметалів.
34 Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Особливості водних розчинів цих сполук, їх застосування.
35 Оксиди неметалічних елементів, їх уміст в атмосфері.
36 Кислоти. Особливості взаємодії металів з нітратною і концентрованою сульфатною кислотами. Самостійна робота
37 Кислотні дощі. Навчальні проекти

11. Кислотні дощі.

38 Загальна характеристика металів. Фізичні властивості металів на основі їхньої будови.
39

40

Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості.
41 Застосування металів та їхніх сплавів.
42 Основи. Властивості, застосування гідроксидів Натрію і Кальцію.
43 Солі, їх поширення в природі.
44 Середні та кислі солі.
45 Практична робота 1

Дослідження якісного складу солей.

Практична робота 1
46 Поняття про жорсткість води та способи її усунення.
47 Навчальні проекти

14. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

48 Сучасні силікатні матеріали. Лабораторний дослід

7, 8. Виявлення у розчинах силікат- і ортофосфат-іонів.

49 Мінеральні добрива. Навчальні проекти

8. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

9. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.

50 Поняття про кислотні та лужні ґрунти. Навчальні проекти

12. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

51 Якісні реакції на деякі йони Лабораторний дослід 3 – 6

Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.

52 Навчальні проекти 13. Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію.
53 Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.
54 Навчальні проекти 10. Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.
55 Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.
56 Практична робота

2. Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами.

Практична робота 2
57 Розрахункові задачі Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.  
58   Контрольна робота №2
59   Узагальнення знань з теми « Неорганічні речовини та їх властивості»
Тема 5. Хімія і прогрес людства
60 Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій. . Учень/учениця:

Знаннєвий компонент

наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Ціннісний компонент

оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем;

усвідомлює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;

популяризує хімічні знання;

критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел;

висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.

61 Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної проблем.
62 Роль хімії у розв’язанні енергетичної, проблеми.
63 Роль хімії у розв’язанні екологічної проблеми.
64 Навчальні проекти

15. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп.

65 «Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.

 

66 Навчальні проекти

16. Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».

67 Узагальнення: роль біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства Тематичне оцінювання №5
68 Повторення вивчено курсу хімії
Завантажити: Календарно – тематичне планування уроків хімії 11 клас + Сертифікат (Розмір: 374.3 KB, Завантажень: 1116)
Back to top button