Сценарій виховного заходу «Свято Букварика»

Автор: Бронська Любов Олександрівна

Навчальний заклад: Білогородський навчально-виховний комплекс “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” Дубенської районної ради Рівненської області

Сценарій виховного заходу «Свято Букварика»

Вчитель.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут останній раз,

Щоб наших учнів привітати

І провести у другий клас.

Багато доброго й нового

Життя відкриє ще для вас,

Як перша сходинка до нього

Для всіх вас був цей перший клас.

Учень.

Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.

Учень.

Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати –

Тепер вже вміємо читати.

Учень.

Літера перша і перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова,

Перша сторінка і друга сторінка,

Успіхи перші і перша сльозинка.

Учень.

В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас.

До уроку! До уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас!

Учень.

Любі гості, мами й тата,

В нас – Букварикове свято.

Добре,що прийшли до нас

Ви усі у перший клас!

Учень.

Ми всіх гостей вітаємо,

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

Навчився й писати

Дружній наш клас,

Ви можете всі привітати нас!

(Пісня  «Нумо, букви.»)

Учень.

Недавно дуже дивно

Здавалося мені:

І як писати рівно

Ці літери трудні.

І навіть з паличками

Я впоратись не міг,

Криві та з карлючками –

Ну просто як на сміх.

А далі – знов рядочок,

Мов бублик кругле «О»,

Мені аж серед ночі

Ввижалося воно!

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік,

А потім я на диво

Писав, писав і звик.

Старався я не марно,

Кривуль ніде нема,

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

(Пісня «Вперше нас Світланка тішить»)

Учень. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник,

І звуть її по простому –

Всі . Буквар.

(Учень приводить Букваря)

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю – по сходинках своїх.

І от привів, нарешті, подивіться,

У мудрий світ чудесних цих скарбів.

Учень.

Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від «А» до «Я»

І сторіночку останню

Прочитали букваря.

Буквар.

Читати навчився дружний ваш клас,

Настала пора залишити вас.

Учитель. Діти, та як же це? Учив нас Букварик, учив, а ми, навіть, не подякуємо йому?

Та ми ж усі букви тоді забудемо!

Учень. Зачекай, Букварику, невже ти не хочеш знати чого ми з тобою навчилися?

Букварик. І хотілося б, та страшнувато. А коли щось не так?

Діти. Залишайся, Букварику!

Буквар. Ех, вмовили!

Вчитель. Клас! До здачі рапорту Букварику стояти струнко!

Учень.

Товаришу Буквар! На свято прощання з тобою зібралися усі учні класу.

За час навчання в першому класі вивчено 33 літери українського алфавіту.

Учнями класу прочитано, перечитано, зачитано до дірок 100 книжок.

Списано, переписано, недописано в зошитах сотні сторінок.

Загублено 5 поганих звичок, 17 авторучок, 20 олівців, десяток гумок, 30 ґудзиків, 7 гривень і 55 копійок.

Над важкими задачами «зламано» 5 голів, поламано 4 стільці та 7 замків на портфелях.

На території школи розбито 6 носів і 2 шибки.

Всі. Рапорт зданий!

Буквар. Ой-ой-ой! Оце навчив! Оце дожився!

Учень. Букварику! Ти розгнівався? Не журися, це ми навмисне. Хотіли тебе насмішити.

Буквар. Як навмисне? То це все не правда?

Вчитель. Звичайно не правда! А коли й правда, то зовсім трішечки! А головна правда в тому, що ти нас писати та читати навчив.

Буквар.

Я вас навчив читати і писати слово «бабуся» і слово «мати»,

Слова «хлібина», «світ», «дитя», «тато», «учителька», «правда», «знання».

Я залишаю навіки з вами слово «Вітчизна» зі словом «мама»,

Зі словом «пам’ять» слово «солдат».

Хай не зринає у ваших снах підле й потворне слово «війна».

Хай поведе від мого порога вас таємниче слово «дорога».

Хай вам щастить на шляху широкім, любі дівчатка мої ясноокі,

Вмійте боротися з лихом завзято, непосидючі мої хлоп’ята.

Хай підростає перший ваш клас, я залишаю вас…

Учень.

Добрий Букварику! Перша книжко!

Хочеться, навіть, поплакати трішки.

Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи про тебе!

(Пісня «Букварик, друже наш»)

Учень.

Перший раз у перший клас,

Рік тому зустрів він нас.

Потім підем в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний!

Учень.

Один одного ми любим,

Станем всі за одного,

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

Учень.

Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні. Вона разом із нами

Переходить в другий клас!

Учень.

Спасибі скажемо усім,

Хто научив любить цей дім,

Та вулицю, де ми живемо,

Все, що Вкраїною зовемо!

Вчитель.

І вам, шановнії батьки, спасибі хочу я сказати,

Зі щирим вчительським теплом

За допомогу у навчанні, старанність, витримку, любов.

За ночі, ті, що не доспали, коли задачі ви рішали.

За те, що вчились рахувати, старанно букви всі писати,

Та гарно – гарно малювати.

Це – перший крок, попереду ще 10 років.

Отож, навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки!

Завантажити: Сценарій виховного заходу «Свято Букварика» (Розмір: 341.6 KB, Завантажень: 1878)