ФайлиШкільному психологу

Психокорекція страхів і тривожності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

Автор: Каленик Оксана Леонідівна

Навчальний заклад: Харківський навчально-виховний комплекс № 180

Психокорекція страхів і тривожності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

 Емоційний стан дитини має важливе значення для розвитку. Емоція страху, зокрема, якщо є надмірно інтенсивною, може призвести до зупинки розвитку соціальної сфери або навіть регресу вже сформованих навичок.

Основні принципи психокорекційної роботи розроблені такими вченими: Б. Ананьєвою, А. Божович, Л. Виготським, П. Гальперіним, В. Давидовим та іншими.

Ці принципи свідчать, що особистість – це цілісна психологічна структура, яка формується у процесі життя людини на основі засвоєння ним суспільних форм свідомості й поведінки. Психологічний розвиток і формування особистості дитини можливі лише у спілкуванні з дорослими і відбуваються, перш за все, у тій діяльності, яка на даному етапі розвитку є провідною. У дошкільному та молодшому шкільному віці  все ще важливою залишається гра. За наявності певних  продуманих умов усі здорові діти мають здатність до розвитку й корекції тих порушень, які не відповідають нормі, в тому числі і корекції страху і тривожності. У більшій мірі результат психокорекційної роботи залежить від її організації.

Програма орієнтована на корекційну роботу з дітьми, що мають різні страхи.

Мета програми – психологічна підтримка дітей, що мають різні страхи, допомогти дітям відчути себе впевненими, розкутими, активними.

Завдання програми:

  1. Знизити тривожність.
  2. Посилити «Я» дитини.
  3. Актуалізувати почуття страху.
  4. Підвищити психічний тонус дитини.
  5. Здійснити контроль над об’єктом страху.
  6. Підвищити впевненість у собі.

1 етап – діагностичний.

Мета: вивчення порушень психологічного здоров’я у дітей.

Діагностика:

  1. Тест «Страхи в будиночках».
  2. Тест «Тривожності» (Р. Темлл, М. Доркі, В. Амен).
  3. Опитувальник «Оцінка рівня тривожності і схильності дитини до неврозу» (А. Захаров).

2 етап – інформаційний.

Мета: інформування батьків і педагогів про наявні порушення у розвитку дітей.

3 етап – практичний.

Мета: профілактика та корекція порушень психологічного здоров’я дітей.

Методи, використані у програмі:

  1. Релаксація.
  2. Концентрація на своїх зорових, звукових і тілесних відчуттях, на емоціях, почуттях і переживаннях.
  3. Заспокійлива і відновлююча музика.
  4. Ігротерапія.
  5. Тілесна терапія.
  6. Арт-терапія.

Заняття проводяться з однією групою два рази на тиждень. Тривалість заняття 40 – 50 хвилин. Дана програма розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (5 – 10 років). У кожній групі 5-6 чоловік.

 Заняття 1.

                                           ЗНАЙОМСТВО

Мета: познайомити учасників групи, підвищення позитивного настрою, емоційне та м’язове розслаблення.

Вправа «Хвиля»

Діти стають у коло, беруться за руки і, посміхаючись, передають «хвилю» (потиском руки) один одному.

Вправа «Що я люблю?»

Діти передають один одному м’яч, називаючи при цьому своє ім’я, розповідають, що вони люблять з їжі, одягу, у що люблять грати і т. д.

Вправа «Вгадай, хто сховався»

Діти закривають очі, одна дитина ховається. Решта повинні виявити, хто сховався і описати його.

Вправа «Впізнай по голосу»

Діти стають у коло, вибирають ведучого. Він встає в центр кола і

намагається дізнатися дітей по голосу.

Гра «Сова»

У кутку залу креслимо коло – «гніздо сови». «Сова» знаходиться в «гнізді». Інші діти – «метелики» й «жуки» – стають за лінію, яка накреслена збоку залу. Середина вільна.

Психолог. День починаться, усі прокидаються («метелики» і «жуки» починають літати по залу). Ніч настає, усі засинають («метелики» і «жуки» завмирають у будь-якій позі).

Сова в цей час тихо вилітає на полювання і забирає «метеликів» та «жуків», які поворухнулися. Ловить до тих пір, поки психолог не скаже: «День!» Сова повертається в «гніздо», а «метелики» і «жуки» починають літати.

Релаксація «У лісі» (виконується під музику)

Закрийте очі. Уявіть ліс: дерева, кущі, квіти … Поруч з вами стоїть великий пеньок. Сядьте на нього. Ви чуєте спів птахів, шелест трави. Сонечко крізь листочки своїми ніжними промінчиками гріє ваші щічки, ручки, ніжки. Теплий вітерець ніби огортає нас пухнастою ковдрою. Вам легко і приємно. Прислухайтеся до себе. Відкрийте очі, якщо хочете, посидьте кілька хвилин.

 Заняття 2.

 МОЄ ІМ’Я

Мета: розвивати вміння правильно оцінювати себе, підвищувати самооцінку, впевненість. Формувати почуття близькості з іншими людьми.

Вправа «Доброго ранку …»

Діти разом з психологом сидять у колі. Усім пропонується привітати один одного, проспівавши «Доброго ранку Саша … Оля … і т. д.»

Гра «Моє ім’я»

Психолог ставить питання. Діти по колу відповідають.

– Як називають тебе батьки, друзі?

– Тобі подобається твоє ім’я?

– Хотів би ти, щоб тебе звали по-іншому? Як?

При ускладненні у відповідях психолог називає пестливі похідні від імені дитини, а той вибирає, що сподобалося.

Психолог каже, що імена ростуть разом з людьми. Коли ви виростите й ім’я підросте разом з вами і стане повним, наприклад: Катя – Катерина, Міша – Михайло і т. д.

Вправа «Встаньте ті, хто …»

– Любить стрибати.

– Вміє малювати.

– У кого є сестра.

– Дуже сміливий.

– У кого є кіт і т. д.

Малювання самого себе

Психолог пропонує намалювати себе у трьох дзеркалах:

  • У зеленому – такими, якими вони уявляють себе.
  • У блакитному – якими вони хочуть бути.
  • У червоному – якими їх бачать друзі.

Гра «Гусениця – метелик»

Діти бігають по килиму, коли дорослий каже: «Гусениця!», – діти повзають; «Метелики», – літають.

Вправа «Довірливе падіння»

Діти встають один проти одного і зчіпляють руки. Одна дитина стає на стільчик і падає спиною на зчеплені руки.

Релаксація «У лісі» (виконується під музику)

Див. заняття 1.

Заняття 3.

 НАСТРІЙ

Мета: розширити знання про свій емоційний стан, розвиток вміння відчувати настрій і співпереживати навколишнім, зменшення тривожності.

Вправа «Посмішка»

Діти стають у коло, беруться за руки, дивляться один одному в очі і мімікою передають добру посмішку.

Вправа «Закінчи фразу»

– Дорослі зазвичай бояться …;

– діти зазвичай бояться …;

– мами зазвичай бояться …;

– тата зазвичай бояться ….

Вправа «Тренуємо емоції»

Психолог пропонує дітям:

  • Насупитися як: осіння хмара, роздратований чоловік.
  • Позлитися як: зла чарівниця, два барани на мосту, голодний вовк.
  • Злякатися як: заєць, що побачив вовка, пташеня, що впало з гнізда.
  • Посміхнутися як: кіт на сонечку, саме сонечко, хитра лисиця, мама дитині.

         Малювання «Мій настрій»

Після виконання малюнків діти розповідають, який настрій вони зобразили.

         Вправа «Вгадай букву (цифру)»

Діти розбиваються на пари. По черзі пишуть на спині один одного різні букви або цифри. Той, кому малюють, повинен вгадати, що намальовано. Аналізуємо почуття.

         Прощання. Вправа «Зморшки»

Психолог. Давайте всі зморщимо обличчя: спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки. Після цього повернемося одне до одного, утворимо жахливу гримасу, розслабимося… й усміхнемося.

Заняття 4.

 ЧОГО Я БОЮСЯ …

Мета: визначити реальні страхи дітей, розвивати вміння говорити про свої негативні переживання в колі ровесників, формувати довіру до соціуму, підвищення психічного тонусу дитини.

Вправа «Привітання»

Діти за сигналом ведучого починають хаотично рухатися, вітаючи один одного наступним чином:

  • один оплеск – вітання за руку;
  • два оплески – привітання плечима;
  • три оплески – привітання спинками.

Вправа «Що таке страх?»

Діти показують страх мімікою і жестами. Звертається увага на те, що багатьом людям притаманне почуття страху – і дорослим, і дітям. Страх – нормальне людське почуття і його не треба соромитися.

Вправа «Чого я боюся?»

Пропонується дітям намалювати те, що їх лякає. Потім учні повинні відчути себе в ролі намальованих страхів, а інші діти відгадують, що це за страх. (Усі страхи залишаються в кабінеті психолога)

Вправа «Перелякана Мишка і сміливий Ведмідь»

У грі по черзі беруть участь усі діти. Одна дитина – Мишка – розповідає, чого боїться, друга – Ведмідь – пропонує свою допомогу і говорить, що потрібно зробити, щоб перемогти свій страх.

Обговорення.

Етюд «Сміливий зайчик»

Зайчик (дитина) стає на пеньок, він нікого не боїться, розповідає вірш.

Вправа «Водоспад»

Психолог включає музику і говорить: «Закрийте очі й уявіть, що ви перебуваєте під невеликим водоспадом. Небо світло-блакитне. Повітря свіже. Вода чиста і прохолодна. Вона м’яко спадає по спині, стікає з ніг і продовжує свій біг далі. Постійте трохи під водоспадом, дозволяючи воді омивати вас і нестися геть »(Вправа виконується стоячи).

Заняття 5.

АМУЛЕТ ХОРОБРОСТІ

Мета: подолання негативних переживань, розвиток упевненості в собі, подолання страху, зниження емоційної напруги.

Вправа «Як ти?»

Діти стоять у колі. Кожен, дивлячись на свого сусіда зліва, намагається описати його настрій.

Вправа «Сміливі хлопці»

Діти вибирають ведучого – він страшний дракон. Дитина стає на стілець і каже грізним голосом: “Бійтеся, мене, бійтеся!». Діти відповідають: «Не боїмося ми тебе!». Так повторюється 2-3 рази. Від слів дітей дракон поступово зменшується (дитина зістрибує зі стільця), перетворюється на маленького горобчика. Починає цвіркати, літати по кімнаті.

Казка «Амулет для хоробрості»

Одного разу в кімнату до Маші непомітно прокрався страх. Він оселився в найтемнішому кутку шафи і не хотів йти звідти.

Маша завжди пишалася тим, що спить одна у своїй кімнаті. У неї, як у всіх дорослих, є своє ліжко, своя подушка. Є нічничок, який Маша сама вміє вимикати.

Але з тих пір з’явився страх, Маша більше не хотіла спати одна. Вона плакала, коли мама чи тато хотіли залишити її саму в кімнаті, особливо, коли потрібно було вимикати світло.

Ось і зараз Маша міцно обіймала тата і просила його не йти. Так спокійно було у тата на руках і зовсім не страшно.

– Я розповім тобі одну історію, – сказав тато. – Слухай.

Жив колись на світі хлопчик. Він був дуже сміливим. І тільки одного боявся цей хлопчик – злющого собаки, який жив у дворі. Собака був на ланцюзі, але так голосно гавкав, що хлопчик навіть не виходив гуляти – так він його боявся.

Коли про це дізналася бабуся хлопчика, вона подарувала йому амулет хоробрості. Як тільки хлопчик його надів, одразу відчув себе дуже хоробрим.                 Так ніби якась сила наповнила його. Він сміливо вийшов у двір, собака одразу перестав гавкати і здивовано подивився на хлопчика. З тих пір хлопчик більше нічого не боявся.

– Пощастило хлопчикові, – мрійливо сказала Маша, – от якби у мене був такий амулет …

– Маша, цим хлопчиком був я. Адже я теж колись був маленьким.

– Шкода, що ти не зберіг той амулет, – сказала Маша. – З ним би мені не було страшно.

– Чому не зберіг? – здивувався тато. – Він завжди був зі мною, і зараз я готовий подарувати його тобі. Я не зробив цього раніше, тому що ти раніше нічого не боялася. А тепер він твій. Давай знайдемо його.

Тато взяв Машу на руки, а вона обійняла його за шию. Вони разом попрямували до тата в кімнату, де він дістав з глибини шафи той самий амулет. На тоненьку мотузочку були нанизані незвичайні шматочки шишок, шматочок горіхової кісточки, сушені коробочки рослин і жолуді.

– Тримай, Машо! – сказав тато. – Тепер тобі нічого боятися, тому що цей амулет хоробрості володіє чарівною силою й робить усіх справжніми героями.

І тато залишив Машу з її новим скарбом.

Одягнувши амулет на шию, дівчинка точно так само, як і тато, відчула, що стала сильнішою. Вона вирушила у свою кімнату, де поселився страх.

– Треба прогнати страх з кімнати, – твердо вирішила Маша. – Тоді я зможу спокійно спати. – І вона підійшла до шафи.

Ось тепер Маша вже майже нічого не боялася, але про всяк випадок озброїлася ліхтариком.

– Виходь, – тихо, але впевнено сказала Маша страху. Вона знала, що страх, як і раніше сидить там, у шафі.

– Ні, – почувся з шафи неголосний низький голос.

– Виходь! Я більше тебе не боюся, – сказала Маша. – Йди з моєї шафи! І більше ніколи не повертайся!

– Ось так завжди, – сумно зітхнув страх, – усі мене проганяють. А що, скажіть, я поганого зробив?

– Ти лякаєш мене, і тому повинен піти, – сказала Маша.

– Але ти не зможеш зовсім без мене, – пручався страх.

– Чому? – здивувалася Маша і навіть опустила ліхтарик.

– Без мене людям буде дуже важко, адже я допомагаю їм бути обережними. Якби ніхто нічого не боявся, що тоді було б?

Якщо б не боялися застудитися, то не надягали б шарф, ходили б босоніж по калюжах і хворіли б.

Якщо б не боялися обпектися, то необережно би поводилися з вогнем, гарячими предметами і частіше обпікалися.

Якщо б не боялися темряви, то не було б ліхтарів на вулицях.

Якщо б не боялися переходити дорогу, то не були б обережні, і на дорогах було б багато аварій.

– Я необхідний людям, я їм допомагаю. А мене ніхто не любить, і всі хочуть позбутися, – схлипнув страх.

– Давай дружити, – несподівано запропонувала Маша.

– Ти … будеш дружити … зі мною? – здивувався страх.

– Ну так. Тільки що ми станемо робити, якщо я почну тебе боятися занадто сильно? – задумалась Маша.

– Коли я маленький – я буду допомагати тобі, а якщо раптом стану великим – ти одягни свій амулет, і я знову стану маленьким, – і страх став ма-аленький-ма-аленький, розміром з вишневу кісточку.

– Добре, – погодилася Маша.

Вона взяла страх у жменю і поклала його в кишеню своєї смугастої піжами. Забравшись у ліжко, яке вже давно чекало її, Маша зручно влаштувала свою пухнасту голівку на подушці і заснула глибоким сном.

З тих пір Маша дружила зі страхом, який допомагав їй бути обережною. А якщо він ставав надто великим, Маша діставала свій амулет. З часом і амулет їй став не потрібен, але Маша дбайливо зберігала його на той випадок, якщо він ще комусь знадобиться.

Виготовлення амулета з природного матеріалу, намистинок.

Вправа «Побажання»

Діти стають в коло, беруться за руки і бажають один одному щось приємне.

 

Заняття 6.

 ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ТЕМНОГО ЛІСУ

Мета: розвиток вміння передавати свій емоційний стан, зниження психоемоційної напруги, підвищення впевненості в собі.

Вправа «Привітання»

(Див. заняття 4)

Вправа «За що мене любить мама … тато … сестра … і т. д.»

Дітям пропонується сказати за що їх люблять дорослі і за що вони люблять дорослих.

Вправа «Лісова галявина»

Уявіть, що ми з вами на лісовій галявині.

Тут зібралися лісові звірі. Першими прискакали лісові зайчики (діти стрибають, як зайчики), потім жаби, лисички, ведмежата, прилетіли метелики, приповзла гусениця (діти імітують рухи тварин).

Малювання «Веселі плями»

Дітям дають аркуші, на яких зображені чорні плями. Хлопці кажуть на які страшні істоти вони схожі. Потім домальовують плями так, щоб вони стали веселими.

Гра «Стежина»

Діти шикуються один за одним і йдуть змійкою по уявній стежці. За командою психолога вони долають уявні перешкоди. «Спокійно йдемо по стежці … Навколо кущі, дерева, зелена травичка … Раптом на стежці з’явилися калюжі … Одна … Друга … Третя … Спокійно йдемо по стежці … Перед нами струмок. Через нього перекинутий місток.

Переходимо по містку, тримаючись за поручні. Спокійно йдемо по стежці … і т. д.

Колективний малюнок на тему «Чарівний ліс»

Обговорення: що вийшло, що вдалося намалювати разом.

Вправа «Повітряна кулька»

Діти сидять на стільчиках. Психолог каже: «Відкиньтеся на спинку

стільця, спина пряма і розслаблена, руки складені на грудях так, щоб пальці сходилися.

Глибоко вдихніть повітря носом, уявіть, що ваш живіт – це повітряна кулька. Чим глибше вдихаєш, тим більша кулька. А тепер видихайте ротом, щоб повітря відлетіло з кульки.

Не поспішайте, повторіть. Дихайте і уявляйте собі, як кулька наповнюється повітрям і стає все більше і більше.

Повільно видихайте ротом, наче повітря виходить з кульки. Зробіть паузу, порахуйте до п’яти. Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Видихніть, відчуйте, як повітря виходить через легені, горло, рот. Дихайте і відчувайте, як ви наповнюєте енергією і гарним настроєм ».

Заняття 7.

 У ЧАРІВНОМУ СВІТІ

Мета: формування позитивної «Я-концепції», самоприйняття, упевненості в собі, зниження тривожності, розвиток соціальної довіри.

Вправа «Привітання»

У різних ситуаціях ми говоримо різними голосом, високим або низьким, голосно чи тихо. Зараз ми спробуємо привітати один одного з різною інтонацією: сердито, радісно, злякано, зі злістю, впевнено.

           Вправа «Конкурс боюсек»

Діти по колу передають м’яч. Той, хто отримав м’яча, повинен назвати той чи інший страх, сказавши при цьому голосно і впевнено «Я … цього не боюся!»

Вправа «Чарівний стілець»

У центр ставиться стілець. Дитина сідає на стілець. Інші говорять про нього щось хороше, висловлюють свої побажання.

Вправа «Коні і вершники»

Діти діляться на пари – одна дитина перетворюється на «коня», інша – на «вершника». «Коням» зав’язують очі, а вершники встають ззаду, беруть за лікті і готуються ними правити. На перегонах завдання «коня» – бігати швидше, а завдання «вершника» – не допускати зіткнення з іншими кіньми.

Вправа «Чарівні дзеркала»

Психолог пропонує намалювати себе у трьох дзеркалах, але не простих, а чарівних: у першому – маленьким і переляканим, у другому – великим і веселим, у третьому – сміливим і сильним.

Після задаються питання: яка людина симпатичніша? На кого ти зараз схожий? У яке дзеркало ти частіше дивишся?

Вправа «Чарівники»

Один з дітей перетворюється на чарівника. Йому зав’язують очі і пропонують здогадатися, хто буде до нього підходити: він обмацує долоні.

Вправа «Водоспад»

Психолог включає музику й говорить: «Закрийте очі й уявіть, що ви перебуваєте під невеликим водоспадом. Небо світло-блакитне. Повітря свіже. Вода чиста і прохолодна. Вона м’яко спадає по спині, стікає з ніг і продовжує свій біг далі. Постійте трохи під водоспадом, дозволяючи воді омивати вас і нестися геть »(Вправа виконується стоячи).

Заняття 8.

 Я БІЛЬШЕ НЕ БОЮСЯ!

Мета: звільнення від негативних емоцій, виховання впевненості в собі.

Вправа «Ласкаве ім’я»

Діти стають у коло і, передаючи м’яча, називають один одного ласкавим ім’ям, наприклад: Сергійку, Танюша і т. д.

Вправа «Незакінчені речення»

Дітям пропонуються речення, які треба закінчити.

– Я люблю …

– Мене люблять …

– Я не боюся …

– Я вірю …

– У мене вірять …

– Про мене піклуються …

Вправа «Страшилка»

Одна дитина лякає дітей, інші тікають, а потім відганяють ведучого словами «Не боюся!».

Вправа «Сліпий поводир»

Діти стають у пари. Один – «сліпий», інший – «поводир» – проводить сліпого через перешкоди. Потім міняються ролями. Обговорення.

Вправа «Як я переплутав слова …!»

Мене лякав так часто жах,

Ховаючись по кутках,

І я, злякавшись, крикнув «Ах!»

Та тільки навпаки, –

Я крикнув «Ха!»

І раптом жах у темряву пірнув.

Злякався він, а слово «Ах!»

Навіки я забув.

Обговорення.

          Вправа «Все для всіх»

Діти стають у коло, кажуть, що вони зробили б для всіх, якщо б, у них була чарівна паличка.

Релаксація «У лісі» (виконується під музику) (див. заняття 1).

Завантажити: Психокорекція страхів і тривожності у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку + Сертифікат (Розмір: 365.7 KB, Завантажень: 8)
Back to top button