ФайлиШкільному психологу

Тренінг згуртування для старших школярів

Автор: Пугачова Валерія Віталіївна

Навчальний заклад: КЗ «Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Рятувальник» Харківської обласної ради

Тренінг згуртування для старших школярів

Будь-яка група підлітків має спільні цілі, навчання і отримання хорошої освіти, перспектива спортивних досягнень і будь-яка інша, все одно, щоб ефективно домагатися поставлених цілей, кожен член спільноти потребує підтримки. Цю підтримку можна отримати як раз в своїй групі. Тільки згуртований колектив домагається перемог. Психологічний тренінг на об’єднання для підлітків – це ефективне рішення багатьох проблем, що виникають в колективі, проблем, які пов’язані безпосередньо з міжособистісним спілкуванням учасників групи.

Мета тренінгу : об’єднання колективу (класу) учнів підліткового віку.

Завдання тренінгу :

 створення неформальних зв’язків і міжособистісних симпатій;

 створення сприятливих умов для розкриття внутрішнього потенціалу підлітків і стимулювання їх особових змін;

 формування сприятливого соціально-психологічного клімату за допомогою співпраці і взаємодопомоги у середині групи;

 допомога учасникам у виборі комфортного положення в колективі;

 формування уміння діяти спільно і вирішувати поточні проблеми разом;

 розвиток здатності учасників тренінгу домовлятися;

 налагодження оптимального рівня психологічної і емоційної сумісності в команді.

Вік учасників : 14-17 років.

Тривалість занять: по 1 год. 30 хв.

Примітка: тривалість кожної вправи і обговорення залежить від кількості учасників, а також від готовності брати активну участь в тренінгу.

Заняття 1.

  1. Вправа “Настрій”

Мета: налаштування на роботу.

Технічне забезпечення: МАК

Хід вправи: Вибрати карту, яка описує ваш настрій на цей момент. Презентувати на групу.

  1. Вправа “Презентація”

Мета: знайомство учасників групи.

Завдання : розвиток здатності учасників уважно слухати співрозмовника, представляти інших.

Хід вправи: Учасники діляться на пари. Перший розповідає про себе, відповідаючи на питання: як звуть, чим займається, хобі, 5 прикметників про себе. Другий запам’ятовує. По черзі всі учасники представляють свого партнера.

Запитання до групи:

 Що ви відчували, коли вас представляли?

 Що важче, представлятися або представляти іншого?

  1. Прийняття правил тренінгу:

 Приходити вчасно. Приходьте вчасно, а краще за декілька хвилин до початку.

 Відключити мобільний телефон. Бажано, щоб усі учасники вимкнули телефони або поставили їх на беззвучний режим. У разі потреби відповісти на дзвінок учасник тихо мовчки покидає аудиторію і також мовчки повертається.

 “Тут і тепер”. Під час роботи учасники обговорюють тільки ті питання, які значимі саме в цей проміжок часу. Це правило допомагає обговорювати дійсно актуальні питання і не витрачати час на порожні міркування.

 Персоніфікація висловлювань. На час тренінгу відмовитися від безособової форми висловлювань, яка допомагає приховувати власну позицію. Краще говорити: “Я думаю” чи “Марія мене не зрозуміла”.

 Щирість. Говоримо тільки те, що думаємо і відчуваємо з приводу того, що відбувається, тобто правду. Якщо немає бажання говорити щиро, то мовчимо.

 Конфіденційність. Все, що відбувається в групі, не слід виносити за межі групи.

 Відмова від безпосередніх оцінок. Обговорюємо не людину, а його висловлювання і вчинки.

 Активність. Намагаємося брати активну участь в тому, що відбувається.

 Один мікрофон. Перебивати один одного, навіть при обговоренні дуже цікавої теми, неприпустимо.

 Самоаналіз. Після деяких вправ осмислюємо труднощі, з якими довелося зіткнутися. Кожен має право поділитися своїми враженнями і відчуттями.

Обговорення. Голосування.

  1. Техніка “Малюнок по кругу” (модифікація Е. Тарариної)

Мета: об’єднання групи, розвиток креативності, підвищення самооцінки; діагностика і корекція способів реагування на дію зовнішнього середовища.

Завдання:

✓ вчитися слухати і чути внутрішнє “Я”;

✓ розвивати емоційний інтелект;

✓ формувати уміння заявляти про свої потреби і передавати свої стани;

✓ навчитися приймати будь-який досвід як корисний.

Інвентар: кольорові олівці, білий аркуш паперу (А4).

Час роботи : 40-45 хвилин.

Алгоритм роботи

Інструкція. Учасникам пропонується сісти в коло і на папері формату А4 створити невеликий малюнок, який в якійсь мірі відбивав би їх стан, настрій в даний момент. Після закінчення роботи учасники передають свої малюнки по колу, починаючи з сусіда ліворуч, який щось домальовує на власний розсуд і передає малюнок далі. Робота триває до тих пір, поки кожен учасник не залишить свій слід на кожному малюнку в групі.

Обговорення.

– Які очікування були у Вас, коли робота “подорожувала”?

– Які відчуття Ви переживали, коли перед Вами виявлялися роботи колег, які треба було доповнити?

– Як Ви сприйняли свою роботу, “вдосконалену” іншими?

– Чи вдалося побачити крізь доповнення інших учасників образ, створений Вами?

– Чи був він досить яскравим, щоб не зблякнути на тлі доданих елементів?

– Чи подобається Вам те, що вийшло після закінчення роботи?

  1. Вправа “Побажання”

Мета: підкріплення позитивних емоцій.

Хід вправи : Передайте м’яч тому, кому хочеться із словами : “Я бажаю тобі…”.

Заняття 2.

  1. Вправа “Снігова куля”

Мета: полегшити запам’ятовування учасників, розрядити обстановку.

Хід вправи : Кожен по колу називає попередніх учасників, потім своє ім’я з прикметником на першу букву імені.

  1. Вправа “Руки, що говорять”

Мета: емоційно-психологічне зближення учасників.

Час: 5 хвилин.

Хід вправи: Учасники утворюють два кола: внутрішнє і зовнішнє, стоячи лицем один до одного. Ведучий дає команди, які учасники виконують мовчки в парі, що утворилася. Після цього, по команді ведучого, зовнішнє коло рухається праворуч на крок.

Варіанти інструкцій парам:

  1. Привітатися за допомогою рук.
  2. Поборотися руками.
  3. Помиритися руками.
  4. Виразити підтримку за допомогою рук.
  5. Погладити руками.
  6. Виразити радість.
  7. Побажати удачі.
  8. Попрощатися руками.

Психологічний сенс вправи : відбувається емоційно-психологічне зближення учасників за рахунок тілесного контакту. Між ними покращується взаєморозуміння, розвивається навичка невербального спілкування.

Обговорення: Що було легко, що складно? Кому було, складно мовчки передавати інформацію? Кому легко? Чи звертали увагу на інформацію від партнера або більше думали, як передати інформацію самим? Як Ви думаєте, на що була спрямована ця вправа?

  1. Музична казка

Необхідний час: 1 година.

Матеріали: пластикові пляшки, коробки, скотч, кольоровий папір, фарби, крупи і так далі.

Хід вправи :

 З підручних матеріалів створити свій музичний інструмент.

Сісти в коло.

 Продемонструвати, як Ви звучите, назвати ім’я героя, якого Ви представляєте.

 Оркестр. Узяти інструменти в руки, вступати по одному, потім по два, по три, всі разом.

 По черзі розповідати казку, супроводжуючи звуком свого музичного інструменту.

Примітка: в казці мають бути зав’язка, пролог, кульмінація, розв’язка.

 Намалювати, момент, що запам’ятався, з казки.

 Обговорення.

  1. Вправа “Мені сьогодні”

Мета: підвести підсумок зайняття.

Хід вправи: Кожен висловлюється, починаючи із слів: “Мені сьогодні сподобалося, що …”. Потім усі учасники разом з психологом встають в коло, тримаючись за руки, всі разом вимовляють: “Дякую”!.

Заняття 3.

  1. Вправа “Побажання”

Мета: налаштуватися на роботу, розрядити обстановку.

Хід вправи: Висловити один одному побажання на сьогодні. Побажання має бути коротким – бажано в одно слово. Ви кидаєте м’яч тому, кому адресуєте побажання і одночасно промовляєте його. Той, кому кинули м’яч, у свою чергу, кидає його наступному, висловлюючи йому побажання на сьогодні. Уважно стежитимемо за тим, щоб м’яч побував у всіх, і постараємося нікого не пропустити.

  1. Вправа “Помінятися місцями”

Мета: зняття напруги і хвилювання учнів, можливість упізнати додаткову інформацію один про одного, створення позитивного настрою.

Час: 15 хвилин

Опис: Забирається один стілець і ведучий говорить: “Поміняйтеся місцями ті, хто (чи у кого)…”., і називає будь-який варіант або ознаку, яка підійде до більшості учасників. Всі, у кого є, назване ведучим, міняються місцями, не домовляючись один з одним. Той, хто залишився без стільця, стає ведучим і все повторюється, але варіанти або ознаки не повинні повторюватися.

Обговорення: Хто, що про кого запам’ятав, хто хотів би, щоб розповіли інші, що про нього запам’ятали і т. д.

  1. Вправа “Перешкоди і можливості” (Гаркавець О. Н.)

Технічне забезпечення: Метафоричні карти “ВІН”, “Cope”, “Сага”.

Хід вправи :

  1. Учасники беруть по 5-7 карт із закритої колоди, розглядають їх, один одному не показують.
  2. Один учасник кладе свою карту на стіл і розповідає про проблему, зображену на карті.
  3. Хто-небудь з групи бере свою карту і пропонує можливе рішення, яке міститься в його карті.
  4. Учасник, який озвучував проблему, повинен вирішити: досить цього, або треба зробити щось ще. Якщо не достатньо, тоді хтось ще пропонує варіанти рішення.
  5. Наступний учасник пропонує свою проблему.
  6. Гра йде до того моменту, поки на руках у учасників є карти.
  7. Потім можна запропонувати учасникам поміняти карти місцями, та карта, яка була проблемою, стає рішенням, карта “рішення” стає “проблемою”.
  8. У кінці гри учасники обговорюють сенс ігрових проблем, шукають їх зв’язок з власним життям.
  9. Вправа ” трішки сильніше ”

Мета: підвести підсумок зайняття.

Хід вправи : Кожен учасник почне фразу, яка закінчується так : “… і тому сьогодні я став трішки сильніший”.

Заняття 4.

  1. Вправа “Вітання”

Мета: вітання один одного і заряд позитивними емоціями.

Інструкція: Розділитеся на три групи: європейці, японці, африканці. Привітайте один одного: європейці потискують руку, японці кланяються, африканці труться ногами.

  1. Гра “Коло з олівцями”

Мета: відпрацювати чітку координацію спільних дій і порівняння своїх рухів з рухами партнера, навчитися “відчувати” іншу людину, орієнтуватись на інших.

Час: 15 хвилин.

Підготовка: для гри потрібні олівці або авторучки (що закриваються ковпачками або із стержнем, що забирається) – по одному на кожного учасника.

Опис: Учасники стають в коло, ті, що стоять поряд повинні утримати подушечками вказівних пальців олівці або ручки. Відстань між сусідами – 50-60 см.

Група, не відпускаючи олівців, синхронно виконує завдання:

  1. Підняти руки, опустити їх, повернути в початкове положення.
  2. Витягнути руки вперед, відвести назад.
  3. Зробити крок вперед; два кроки назад; крок вперед (звуження і розширення кола).
  4. Нахилитися вперед, назад, випрямитися.
  5. Присісти, встати.

Надалі можна ускладнити і різноманітити вправу: Зробити одночасно два рухи (наприклад, зробити крок вперед і підняти руки). Використати не вказівні, а безіменні пальці або мізинці. Тримати руки не в сторони, а схрестити їх перед грудьми (лівою рукою тримає олівець партнера справа, правою – партнера ліворуч). Виконувати вправу із закритими очима.

Обговорення: Які дії повинен виконувати кожен з учасників, щоб олівці в колі не падали? А на що орієнтуватися при їх виконанні? Як встановити з оточенням необхідне для цього взаєморозуміння, навчитися “відчувати” іншу людину? А двох – справа і ліворуч – одночасно?

  1. Техніка “Сімейна трапеза” А. Кокоренко (модифікація Е. Тарариной)

Мета: діагностика і корекція сприйняття людиною себе в оточенні інших членів групи.

Завдання:

 стабілізація самооцінки;

 розвиток емоційного і соціального інтелекту;

 прийняття власних ресурсних і проблемних сторін особи;

 розвиток навички працювати в гурті.

Інвентар: кисті, фарби, баночка для води, білий аркуш паперу (А1).

Час роботи : 40-45 хвилин.

Алгоритм роботи : Учасникам необхідно вибрати, що вони малюватимуть: сніданок, обід або вечеря. Коли вибір зроблений, дається конкретніша інструкція.

Основна частина. Як тільки група обрала тему для малювання, учасники не мають права обговорювати, радитися за допомогою вербальних і інших засобів про те, хто, що і де малюватиме.

Завдання: кожному учасникові необхідно представити себе у вигляді страви на сніданок (обід або вечеря). Час на роботу – 15-20 хвилин. Після завершення роботи обговорення зазвичай розпочинається з емоційного реагування групи в цілому, а потім аналізується індивідуальна робота кожного.

Пропоновані питання:

 Що це за страва?

 Яка вона?

 Чи давно її було приготовано?

 Як довго готувалася?

 Як часто цей продукт повинен з’являтися на столі?

 Ця страва звична для нашої культури або відноситься до екзотичних кухонь?

 Як її оформлено при поданні?

 Це перша, друга або третя страва?

 Які температурні і естетичні характеристики має страва?

 У якому місці на столі вона знаходиться?

 Як “почуває себе” страва в оточенні інших страв?

 Для кого її було приготовано?

Висновки:

 Техніка дозволяє побачити соціометричний зріз групи;

 простежити характер стосунків кожного з присутніх, до себе і сприйняття себе в групі;

 звертає увагу на те, яку роль в групі вибирає для себе учень.

  1. Вправа “Коли я згадуватиму”

Мета: підвести підсумок зайняття.

Хід вправи : Учасникам взятися за руки. Кожен закінчує фразу: “Коли я згадуватиму про сьогоднішній день, то згадаю в першу чергу…”.

Заняття 5.

  1. Вправа “Подарунок”

Мета: Вправа підвищує самооцінку учасників, стимулює роботу над собою. Покращує настрій учасників і атмосферу в групі.

Час: 25-35 хвилин

Хід вправи:

Сядемо в коло. Нехай кожен з вас по черзі зробить подарунок своєму сусідові ліворуч. Подарунок потрібно зробити (вручити) мовчки (невербально), але так, щоб ваш сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Той, хто отримує подарунок, повинен постаратися зрозуміти, що йому дарують. Поки всі не отримають подарунки, говорити нічого не потрібно. Все робимо мовчки.

Коли усі отримають подарунки (коло замкнеться), тренер звертається до того учасника групи, який отримав подарунок останнім, і запитує його про те, який подарунок він отримав. Після того, як той відповість, тренер звертається до учасника, який вручав подарунок, і запитує про те, який подарунок він зробив. Якщо у відповідях є розбіжності, треба з’ясувати, з чим конкретно пов’язано нерозуміння. Якщо учасник групи не може сказати, що йому подарували, можна запитати про це у групи.

Підсумки вправи : При обговоренні вправи учасники можуть формулювати умови, які полегшують розуміння в процесі спілкування. Найчастіше до цих умов відносять виділення істотної, однозначно такої, що розуміється ознаки “подарунка”, використання адекватних засобів невербального зображення істотної ознаки, концентрацію уваги на партнерові.

  1. Техніка “Будинок, в якому нам добре” (модифікація Е. Тарариной)

Мета : об’єднання колективу, розвиток навичок співпраці, конструктивної конкуренції, творчої уяви.

Завдання:

✓ згуртувати команду;

✓ розвинути навички невербального спілкування;

✓ розвинути уміння прислухатися до думки інших і проявляти лідерські якості;

✓ розвивати емоційну лабільність в процесі командної роботи.

Інвентар: вісім листів ватману, з’єднані в два великі полотна, фарби, гуаш, два великі пензлики з мотузками, прив’язаними до ручки завдовжки 70-90 см, вісім глибоких тарілочок, два відра з водою, скотч.

Попередня підготовка. Листи паперу треба скріпити по чотири так, щоб утворилися два великі полотна. До кожного пензлика прив’язати мотузки (на дві більше, ніж кількість учасників). Розвести фарби в тарілочках по одному кольору в кожній, розмістити в ряд на однаковій відстані від команд.

Час роботи : 30-40 хвилин.

Інструкція: Учасників об’єднують в дві групи. Кожна група бере по одному пензлику. Учасникам треба взяти по мотузочку і тримати пензлик за неї. Групі необхідно намалювати малюнок на тему: “Будинок, в якому нам добре”. Під час роботи треба пам’ятати про правила: не розмовляти; свої почуття і думки можна виражати мімікою і жестами; пензлика брати в руки тільки для того, щоб прополоскати у відрі.

Обговорення в групах:

– Наскільки Вам вдалося побувати в різних ролях (лідер, генератор ідей, ведений учасник, блокує роботи групи і т. д.) в процесі малювання?

– Яким одним словом Ви визначите взаємодію в групі?

– Хто виявився найемоційнішою людиною в групі?

– Хто був найраціональнішим?

– Хто в команді був генератором ідей?

– Як Вам працювалося в групі?

– Які емоції Ви переживали?

– Якого корисного досвіду Ви набули, працюючи в команді?

Висновок. Методика дозволяє визначити соціометричний статус кожного з учасників в цій конкретній групі; показати можливості прояву лідерських і виконавських якостей; дозволяє отримати новий досвід групової творчої взаємодії; виразити в коректній формі претензії до товаришів.

  1. Вправа “Наші квіти”

Мета вправи : рефлексія, обмін емоціями, отриманими в процесі тренінгу, почуття єдності.

Час: 30 хвилин.

Опис: На аркуші ватману треба намалювати три кола однакового розміру (надалі до цих кол, по краю кожного, приклеюватимуться різноколірні пелюстки, і в завершенні вийде 3 квітки). Кожному учасникові роздається по три різноколірні пелюстки. У центрі першого кола пишеться “Що я дізнався (лася) про своїх однокласників”, і кожен з учасників на одній з трьох пелюсток пише загальне враження, наприклад, “Я дізнався, що мої однокласники дуже веселі”; “Я дізнався (лася), що мої однокласники можуть підтримати” і так далі.

Потім кожен з учасників приклеює свою пелюстку по краю кола, щоб вийшла квітка. Далі, в центрі другого кола пишеться “Бажаю усім…”, і кожен з учасників на своїй пелюстці пише побажання своїм однокласникам, потім так само кожен приклеює свою пелюстку до другого кола. У центрі третього кола можна написати “Буде гарно, якщо ми… “, кожен з учасників продовжує цю фразу на третій пелюстці, що залишилася, і потім кожна пелюстка також приклеюється до третього кола. Таким чином, виходить три квітки, в створенні яких приймає участь кожен. Ватман з квітами фіксується на класній дошці.

  1. Завершення.

Рефлексія учасників тренінгу, які емоції, враження в цілому від тренінгу, що сподобалося, а що не сподобалося і т. д. Зворотний зв’язок психолога, підведення підсумків тренінгу, побажання учасникам. Потім усі учасники разом з психологом встають в коло, тримаючись за руки, всі разом вимовляють: “Дякую”!.

Завантажити: Тренінг згуртування для старших школярів + Сертифікат (Розмір: 371.4 KB, Завантажень: 3)
Back to top button