У МОН визначили переможців конкурсу стартапів, розробники яких отримають кошти на впровадження та розвиток проектів

У МОН визначили переможців конкурсу стартапів, розробники яких отримають кошти на впровадження та розвиток проектів, а також менторську допомогу. Фінал змагань пройшов сьогодні, 16 травня 2018 року, в приміщенні Міністерства.

Найкращі стартапи визначали в двох номінаціях: «Економічно спрямовані інновації» та «Соціально спрямовані інновації». Місця розподілилися таким чином:

«Економічно спрямовані інновації»

І місце – Розробка вібраційного млина для механоактивації сипкого матеріалу (Вінницький національний аграрний університет)

ІІ місце – Розроблення технології екологічно чистої біорозкладувальної тари з термостійкими властивостями для гарячих напоїв (Сумський національний аграрний університет)

ІІІ місце – Eventyr, рекламна платформа доповненої реальності (Харківський національний університет радіоелектроніки)

Приз глядацьких симпатій – Розробка вібраційного млина для механоактивації сипкого матеріалу (Вінницький національний аграрний університет)

«Соціально спрямовані інновації»

І місце – Освітній портал «Класна оцінка» (Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»)

ІІ місце – Навчальний апаратно-програмний комплекс «Розумний будинок 3Д», Розумний робот «Елеон» (Шосткинський інститут СумДУ)

ІІІ місце – Online Concilium, платформа для проведення онлайн консиліумів (Київський національний економічний університет)

Приз глядацьких симпатій – Друге життя замків Тернопілля (Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка)

Під час оцінювання проектів журі звертало увагу на 3 основні критерії: новизна, масштабованість (розмір аудиторії, на яку розраховано розробку), стан готовності до впровадження.

Загалом же цього року на участь у конкурсі було подано 240 заявок, з яких найбільше від вишів – 165. Також свої проекти надсилали представники наукових установ національних академій наук, шкіл, коледжів, професійно-технічних училищ тощо. До півфіналу відібрали 40 проектів, а в фінал – 20.

Найбільше поданих проектів стосувалися сфери ІТ, освіти, охорони здоров’я, агросектору, енергоефективності, екології, допомоги людям з особливими потребами.

«Цього року ми проводили конкурс стартапів уже втретє й отримали найбільшу кількість заявок за весь час. Традиційно, найактивнішими були університети, приміром, він КНУ імені Тараса Шевченка надійшло 16 заявок, від СумДУ – 11. Вже наступного року ми плануємо розширити можливість брати участь у конкурсі й для приватних підприємців-розробників», – розповіла генеральний директор директорату інновацій та трансферу технологій МОН Дар’я Чайка.

Під час проведення конкурсу працювала демо-зона, де можна було ознайомитися з проектами фіналістів та півфіналістів. Там було представлено найрізноманітніші розробки – від живих австралійських раків, вирощених в ставках на півдні України, до платформи доповненої реальності.

Приміром, чимало уваги привернула робота столичних школярів та студентів – вічна канцелярія. Створений ними блокнот не пошкоджується, не намокає і всі зроблені в ньому ручкою записи можна стерти звичайним антисептиком. До нього в комплекті йде олівець, що ніколи не закінчується. Він створений з металу, який окислюється під час взаємодії з папером і залишає слід. Написи такими олівцем стираються звичайним ластиком.

Ще одна «шкільна» розробка – від учня з Закарпаття, з якою він переміг на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії. Йдеться про створення паперу з опалого листя. За словами юного винахідника, його розробку вже можна запускати в серійне виробництво. Для переробки підходить фактично будь-яке листя – щоб отримати целюлозу, його треба відварити в розчині натрію. А з відходів можна буде робити паливні брикети та навіть добрива.

Винахідники з СумНАУ, що потім отримали 2 місце, пропонували відвідувачам випити чаю з їхніх одноразових стаканчиків, які не тільки є абсолютно безпечними для довкілля та розкладаються за 3 місяці, а й навіть удобрюють ґрунт. У майбутньому ця розробка може стати альтернативою не тільки для одноразового посуду, а й ПЕТ-пляшок, в яких можна буде зберігати масло, алкоголь тощо.

Ще один аграрний виш – Вінницький НАУ – запропонував проект енергозберігаючого вібраційного млина, що в підсумку став переможцем. Він дозволяє робити подрібнення до розміру частинок від 5 до 50 мікрометрів, що в 5 разів тонше людської волосини. Це дає змогу більше активувати матеріал. Приміром, подрібнені на такому млині лікарські засоби засвоюються організмом не за кілька годин, як при звичайному подрібненні, а максимум за годину.

Поспостерігати можна було й за тим, як 3D принтер друкує череп конкретної людини. Моделювання тривимірних моделей анатомічних структур (череп, судини головного мозку, хребці) та їхній друк на 3-D принтері придумали вчені з кафедри нейрохірургії НМАПО ім. Шупика. Одним з застосувань розробки може бути планування хірургічних втручань, коли, наприклад, хірургу потрібно провести складне втручання в головний мозок. Тоді на принтері можна створити точну копію органу конкретного хворого і провести на ньому тренування. Причому собівартість такого макету становитиме всього кількасот гривень.

Переможці конкурсу отримали призи від партнерів фестивалю – сертифікати на туристичні поїздки, на безкоштовну участь у виставках Innovation market та Ukrainian Israeli Innovation Summit 2018, на навчання та менторську допомогу, участь у International Startup University Battle у Копенгагені.

6 переможців конкурсу отримали грошові нагороди на розвиток проектів від компанії Київстар, генерального партнера Всеукраїнського фестивалю інновацій. Дві команди, що зайняли перше місце, отримали по 25 тисяч гривень, чотири команди, що зайняли друге та третє місця – по 10 тисяч гривень.

«Школи та університети – це найважливіші центри розвитку проривних технологій, адже тут сміливі інноватори, які не мислять шаблонами. Активна співпраця бізнесу з освітніми закладами та молодими підприємцями – запорука розвитку інноваційних проектів в Україні», – розповіла Наталія Кострова, керівник відділу корпоративної соціальної відповідальності Київстар.