Освіта і право

Система освіти Латвії

Основні факти
• Латвія – член Європейського Союзу з 2004 року.
• Кількість населення – 2,07 млн.
• Рівень безробіття – 12% (2013 р.)
• ВВП на душу населення (2012 р.) – 21 тис. дол. США
• Темпи зростання ВВП (2012 р.) – 5%
• Витрати на освіту (% від ВВП) – 5,6 (2009 р.)
• Витрати на освіту (% від усіх державних витрат) – 12,8 (2009 р.)
• Індекс розвитку людського потенціалу – 0,814 (44 місце в світі)
• Індекс освіти – 0,961, (25 місце в світі)
• Результати за Міжнародною програмою з оцінки навчальних досягнень учнів PISA: математика – 482 бали (36 місце), наукова грамотність – 494 бали (30 місце), читання – 484 бали (30 місце)
• Рівень грамотності – 99.8%

Управління та організація системи освіти

Система освіти у Латвії має три рівні управління – національний, місцевий та інституційний. На національному рівні основним керівним органом в сфері освіти є Міністерство освіти і науки, яке готує проекти законодавчих актів, політичних документів, видає ліцензії на відкриття загальноосвітніх установ і встановлює освітні стандарти, а також розробляє програми підготовки вчителів. Хоча дошкільна освіта і виховання перебувають у віданні місцевих органів влади, Міністерство освіти і науки встановлює правову основу для організації дошкільної освіти та її зміст. Муніципалітети зобов’язані надати дітям, що проживають на їх території, можливість отримати дошкільну освіту та комплексну початкову і неповну середню освіту.
Школа є незалежною в управлінні, розробці та впровадженні освітніх програм, може вільно наймати персонал. Зокрема, директор школи (якого призначає засновник) наймає викладацький склад та технічний персонал, управляє фінансовими ресурсами. Вищий навчальний заклад є автономним відносно організаційної процедури, реалізації навчального процесу, впровадження внутрішніх правил і положень, найму і звільнення науково-педагогічного та технічного персоналу і розподілу коштів.

Дошкільна освіта в Латвії є частиною загальної освіти. Починаючи з 2002 року дошкільна освіта для дітей п’яти та шести років є обов’язковою. Діти готуються до школи у дошкільних освітніх закладах та групах, організованих при школах. Дошкільну освіту дитина може отримувати також у сім’ї. Якщо сім’я виховує дитину в домашніх умовах, вона може отримувати науково-методологічне забезпечення в консультативних центрах. Через брак місць у державних освітніх дошкільних закладах, особливо в столиці Латвії, Ризі, було відкрито багато ігрових центрів та центрів розвитку дитини за сприяння муніципалітетів і приватних осіб, як альтернатива закладів дошкільної освіти.

У 2013 році з метою вирішення існуючої проблеми нестачі місць у дитячих садках, Міністерство соціального забезпечення розробило Положення, згідно з якими, проходячи 40-годинне навчання, кожен, хто не порушив Закон про захист прав дітей або не здійснив кримінальний злочин може стати вихователем або нянею, отримуючи 132 євро на місяць від держави.
Початкова і середня освіта організовані як єдина система, яка охоплює дітей з 7-річного віку і передбачає дев’ять років обов’язкової шкільної освіти. Останні роки базової освіти (7-9 класи) також можна пройти в гімназіях, які, в основному, пропонують три роки очного навчання у старших класах для учнів віком від 16 до 19 років. Досягнення у навчанні оцінюються за десятибальною шкалою. По закінченню 3-го, 6-го і 9-го класу учні зобов’язані здати державне тестування. У 2011/2012 році відсоток учнів, які залишилися в тому ж класі на рік у зв’язку з незадовільною успішністю, знизився з 2,5% до 1,7% в порівнянні з попереднім навчальним роком.

Навчання у старших класах (10-12 класи) не є обов’язковим, однак відсоток населення, що отримує повну середню освіту залишається високим. Загальну середню освіту можна отримати у старших класах середньої школи, гімназіях або у вечірніх школах. Ці школи, як правило, також пропонують програми для неповної середньої освіти. Тому учень може весь період навчатися в одній школі, якщо він/вона не вирішує змінити школу. По завершенню старших класів середньої освіти потрібно здавати централізовані іспити, які оцінюються, починаючи з 2012/13 навчального року у відсотках.

В 2010 році понад 50 початкових і середніх шкіл було закрито (з понад 800). 1 вересня 2012 року за шкільні парти сіли 251 686 дітей та підлітків; до червня 2013-го залишилося лише 246 718 учнів.

Професійно-технічну освіту можна отримати в професійних навчальних закладах різного типу. Назви закладів залежать від рівня освіти, типу і особливостей запропонованих програм:
• професійна середня школи (старші класи) – по закінченню школи учень має право продовжити навчання у вищому навчальному закладі.
• заклади професійної освіти, які також надають методичну підтримку іншим закладам професійної освіти і виконують функції екзаменаційного центру, в тому числі визнання неформальної освіти.

Вищу освіту забезпечують в основному незалежні державні і приватні вищі навчальні заклади. Система вищої освіти Латвії пропонує три рівні програм – бакалаврські, магістерські та навчання у докторантурі. Вища освіта надається у вигляді академічних та професійних програм у закладах двох типів: неуніверситетські заклади (до ступеня магістра), та університети (до докторського ступеня). Коледжі можуть підпорядковуватися вищому навчальному закладу, а також функціонувати в якості незалежної установи. Коледжі забезпечують вищу професійну освіту першого рівня, що є першим етапом проходження програм вищої професійної освіти другого рівня, які пропонує вищий навчальний заклад.

Освіта для дорослих – це багатогранний процес, що сприяє розвитку особистості та допомагає людині бути конкурентоздатною на ринку праці впродовж всього життя. Вона є складовою частиною системи безперервної освіти, яка реалізовується згідно з офіційними програмами та шляхом проходження офіційних та неформальних курсів.

Міжнародна аналітична група при Раді Європи дійшла висновку, що латвійська модель освіти за інтересами, безумовно, є кращим прикладом практики позанавчальної освіти. Латвія має давню та успішну традицію позанавчальної освіти під назвою освіта за інтересами або хоббі. Освіта за інтересами існує в багатьох сферах: мистецтво, спорт, технічна освіта і т.д., курси з цих аспектів проходять як у школах, так і в освітніх центрах по інтересам. Освітні заклади за інтересами пропонують безкоштовні або недорогі позанавчальні, дозвільні заходи, а також літнє навчання для дітей і молоді віком від 3 до 25 років; більше 70% молодих людей займаються подібного роду навчанням.

Фінансування

Витрати на отримання дошкільної, базової (загальної початкової та неповної середньої), вищої середньої (загальної та професійної) освіти в державних та муніципальних установах покриваються з бюджетів держави і муніципалітетів. Приватні навчальні заклади фінансуються за рахунок їх засновників, а держава і муніципалітети беруть участь у фінансуванні, якщо в них використовуються акредитовані базові загальні програми середньої освіти. Якщо учень переходить до школи іншого муніципалітету, проводиться проміжний розрахунок між відповідними муніципалітетами.
Фінансування з державного бюджету виділяється щорічно і розподіляється на рівні місцевих муніципалітетів.
Навчальні заклади можуть отримувати додаткові фінанси з таких джерел:
• внески і спонсорська допомога,
• надання послуг ,
• інші джерела доходу.
Витрати на отримання вищої освіти для певної кількості місць щороку покриваються з бюджету держави. Для інших місць установа має право встановити плату за освіту.
Латвія використовує фінансову підтримку європейських структурних фондів, зокрема, для поліпшення і вирішення різних освітніх питань шляхом проведення тендерів.

Учителі

Школи несуть відповідальність за найм вчителів і відіграють безпосередню роль у процесі відбору. Статус зайнятості вчителів є договірним. Відповідно до Закону про працю, школи повинні підписати постійні контракти з учителями. Контракти із вчителями базуються на загальному трудовому законодавстві.

Для того, щоб стати вчителем у школі в Латвії, потрібно отримати повну вищу освіту. Є дві групи програм, що забезпечують підготовку вчителів: академічна і професійна.

Щоб працювати в школі, всі викладачі повинні пройти навчальні програми, що надають не тільки вищу педагогічну освіту, а й кваліфікацію вчителя відповідного рівня. У Законі про освіту зазначається, що особа, яка не має документа, що засвідчує високий рівень володіння латвійською мовою, не може працювати в якості вчителя у державних навчальних закладах. Більшість навчальних програм готують викладачів з окремих предметів (спеціалістів з певного предмету). Проходження певного виду програми дає право викладати відповідний предмет на відповідному рівні освіти. Є винятки – вчителі дошкільних закладів освіти і вчителі початкових класів (1-4 класи) отримують кваліфікацію вчителя відповідного рівня освіти і мають право викладати на цьому рівні більшість предметів, тобто, вони є універсальними вчителями.

Безперервний професійний розвиток є обов’язковим для вчителів Латвії (у тому числі керівників навчальних закладів та їх заступників) на всіх рівнях освіти. Відповідні програми включають в себе роботу над конкретними предметами і мистецтвом викладання, питання співпраці з учнями та батьками, творчі процеси у виховній роботі. Загалом, вчителі самі несуть відповідальність за обов’язкове підвищення своєї кваліфікації. Підвищення кваліфікації вчителя (36 годин на 3 роки) фінансується із державного бюджету.

Оплата та умови праці вчителів

Зарплати латвійських вчителів є одними з найнижчих в ЄС. Місячний оклад вчителя визначається відповідно до кількості годин роботи (включно з перервами між уроками), враховуючи робоче навантаження та стаж роботи. Є три рівні трудового стажу: до 5 років, від 5 до 10 років і більше 10 років. Для того, щоб рік був зарахованим до стажу, вчитель повинен відпрацювати принаймні 240 педагогічних годин протягом цього календарного року. На центральному рівні встановлюється мінімальна заробітна плата, а директори шкіл визначають заробітну плату вчителів з урахуванням місячної ставки і робочого навантаження. У 2013 році встановлена законом мінімальна заробітна плата вчителя становить € 398 в місяць.

Існують наступні види надбавок до заробітної плати вчителів:
1. Надбавка за якісну роботу – позитивні показники викладання чи результати учнів – відповідно до критеріїв, погоджених із засновником закладу; до 7% із фонду оплати праці навчального закладу.
2. Доплата за додаткове викладання/педагогічну роботу (за винятком заміни відсутнього вчителя); до 20% від місячного основного окладу або погодинної тарифної ставки.
3. Викладацьке навантаження включає в себе також індивідуальну роботу з учнем, перевірку/виправлення письмових тестів/робіт, виховну робота у класі.
4. Викладачі державних гімназій та науково-практичних центрів професійно-технічної освіти: 10 % від місячної зарплати.
5. Вчителі 3-го, 4-го і 5-го рівня якості професійної діяльності отримують додаткову надбавку у розмірі 8%, 20% і 25% зарплати, тим самим мотивуючи вчителів з найвищою професійною кваліфікацією.

Середня заробітна плата (включно з внесками на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) вчителя початкової та нижньої середньої освіти складає 760 євро на місяць. Середня заробітна плата (включно з внесками на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) вчителя старших класів середньої школи складає 793 євро на місяць. Розрахунки проводились з урахуванням заробітної плати тих вчителів, які мають навантаження від 1 до 1,9 ставки (1 ставка включає в себе 21 годину; максимально допустимий робочий час в одній установі є 40 робочих годин на тиждень).

Навантаження вчителя включає в себе тільки викладацький час; основне навчальне навантаження для вчителів дошкільних закладів становить 30 астрономічних годин, для вчителів загальноосвітніх шкіл – 21 година на тиждень. Час підготовки до уроків не входить до загального робочого навантаження. Планується внести зміни в розрахунок робочого навантаження вчителів, увівши 40-годинний робочий тиждень, як і для всіх інших працівників. Ці 40 годин включатимуть години для перевірки письмових робіт, консультацій та підготовки до уроків та інші обов’язки.

Вчителям надається 8 тижнів щорічної відпустки; а також до 12 тижнів оплачуваної творчої відпустки і до 24 тижнів неоплачуваної творчої відпустки, якщо вчитель підписав контракт щодо підготовки навчальних матеріалів.
Офіційний пенсійний вік, який в Латвії як для жінок, так і для чоловіків становить 62 роки, з 2014 року буде поступово підвищуватись, хоча спочатку планувалося, що це буде зроблено з 2016 року. Вік виходу на пенсію буде підвищуватися, допоки не досягне 65 років в 2025 році. Кількість років трудового стажу (на посаді вчителя, або на іншій посаді) і розмір заробітної плати враховується при розрахунку розміру пенсії.

Back to top button