Педагоги у дзеркалі статистики

Педагоги у дзеркалі статистики

Педагоги у дзеркалі статистики

За даними Держкомстату України, на початок нинішнього навчального року маємо 19900 шкіл, в яких працюють 500,1 тисячі педагогічних працівників. Хто вони — сіячі «розумного, доброго, вічного» в Україні? Який соціальний портрет педагога можна змалювати мовою цифр і фактів?

В українських школах нині навчається 4 мільйони 90 тисяч учнів. Отже, на одного вчителя припадає десь вісім школярів. Це дуже хороший показник, яким Україна може пишатися. Адже такої «розкоші» на ниві загальної освіти не можуть собі дозволити навіть такі економічно розвинені (читай — небідні) держави, як США, Німеччина, Франція, Японія, Канада. Зокрема, у США на одного шкільного вчителя припадає 22 учні, в Німеччині — 18, у Франції — 15…

Але на цьому, мабуть, приводи для гордості перед світом за становище нашого учителя та умови його роботи закінчуються. З огляду на якість шкільної освіти в країні загалом, яка все ж залишає бажати ліпшого. Це засвідчують результати тестів ЗНО та річних підсумкових контрольних перевірок знань учнів початкових та середніх класів.

У чому ж причина такої низької віддачі вчительської праці? Можна багато розмірковувати про недоліки організацїї вітчизняної системи шкільної освіти, а саме: недосконалі предметні програми, слабка матеріальна база навчальних закладів, погана мотивація учнів до успіхів в навчанні тощо. Та все ж, як на мене, головне гальмо — украй низька зацікавленість до високопродуктивної праці самих педагогів.

Узяти хоча б їхню зарплату, де середньостатистичний показник — 2529 гривень (311 доларів, якщо конвертувати в інвалюту). Це значно менше, ніж зарплата у сферах транспорту, будівництва чи комунальних послуг у цілому по країні. І водночас у 19 разів менше, ніж заробляє дипломований учитель у тих же США чи Німеччині, де його зарплатня відповідно 6000 і 5598 доларів на місяць. До відома, у Південно-Африканській Республіці цей показник становить 1558 доларів, у Чехії — 1367, Словаччині — 1351, Угорщині — 1267, Індії — 1205, Росії — 482, навіть у Білорусі і то — 372 долари.

Це не може не позначитися на престижності вчительської професії в суспільстві. Адже не секрет, що молоді спеціалісти не поспішають іти працювати в школу. А в сільську — й поготів. Тож брак кадрів часто компенсують вчителі-пенсіонери. Таких нині в українських школах чи не кожний п’ятий. Кожний десятий-одинадцятий — передпенсійного віку. Подолати проблему старіння в учительському середовищі МОНмолодьспорту не вдається роками, як і забезпечити педагогів житлом. За припущенням міністерства, щонайменше десять відсотків від загальної кількості вчителів в Україні (а це 50000 осіб) гостро потребують поліпшення житлових умов. Для того, щоб держава мала змогу забезпечити їх бодай пільговими довгостроковими кредитами на придбання житла, необхідно передбачити в держбюджеті близько 7 мільярдів гривень.

За даними Державного комітету статистики, впродовж двох останніх років українська система середньої освіти втратила близько 700 загальноосвітніх навчальних закладів. Тим часом державне замовлення на підготовку педагогічних кадрів з роками дедалі зростає. То де ж працюють ці молоді спеціалісти?

Джерело: silskivisti.kiev.ua

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*