Першою на зниження температури повітря реагує нервова система людини, причому майже так, як на раптовий стрес. За «командою» певних центрів у головному мозку організм починає викидати у кров так звані контрінсулярні гормони (гормони стресу, зокрема адреналін та норадреналін). А вони звужують периферичні, тобто зовнішні, судини — шкіри, слизових оболонок — і розширюють внутрішні — серцевого м’яза, мозку, нирок тощо. Можна сказати, організм людини починає обігрівати себе сам ізсередини, а ззовні не пускає холод.
Найчастіше від холодного повітря страждають вуха, ніс, пальці. Це тому, що в мороз через розріджене повітря змінюється в’язкість крові — вона густішає, важче рухається судинами. Відтак можливі стрибки тиску в гіпо- і гіпертоніків. Усе це стосується і рівня глюкози у крові — їй складніше проникати до клітин. Тому різко виснажуються запаси глікогену. Це кепсько позначається на загальному самопочутті. А на розріджене повітря погано реагують і люди з бронхо-легеневими захворюваннями.
Обмороження може спіткати не лише взимку. Його можна дістати і на весняному або осінньому вітрі. Якщо на ногах тісне взуття без устілок і людина страждає на підвищену пітливість ніг, це теж підвищує ризик обмороження.
Найперша ознака, що час поспішати у тепло, — тремтіння. Так м’язи реагують на мороз. «Дрижаки» дають змогу збільшити тепловіддачу майже вчетверо. Наступна стадія охолодження — поколювання у шкірі та біль у пучках пальців. Причому люди часто не зважають на такі «дрібниці», а тим часом бліді щоки й кінчик носа, втрата чутливості у пальцях ніг — це ознаки першої стадії обмороження. Що довше перебування на морозі, то небезпечніше буде переохолодження. Лікування його може тривати кілька навіть не днів, а тижнів. Шкіра лущиться і на деякий час втрачає чутливість.
Якщо доводиться довго бути на морозі, слід неодмінно рухатись — ходити, бігати, підстрибувати, тупати ногами. Таким чином розігріваються м’язи. Дуже ефективні присідання — це немовби «насос» для судин.
А от зігріватися міцними напоями не можна! Алкоголь розширює судини, і вони швидше віддають тепло. До того ж «градуси» порушують кровообіг, створюючи оманливе відчуття тепла. Тому й замерзають досить часто п’яні люди. Приблизно так само діє цигарка — нікотин теж тимчасово розширює судини, злегка поліпшуючи кровообіг. Але потім відбувається «відтік» — можливий навіть спазм судин.
При температурі нижче плюс 8ОС еритроцити гірше переносять кисень у тканини, починається кисневе голодування. Якщо не надати першої допомоги й не зігріти людину, клітини почнуть гинути.
Симптоми обмороження: збліднення, холодні кінцівки, втрата чутливості, набряки рук чи ніг, прозорі або кров’яні пухирці, синюшні плями. При легких обмороженнях людина зазнає поверхневих «опіків». За тяжкого ступеня страждають усі тканини — аж до кісткової. Потерпілого треба відвести у тепло, роззути. Розтерти йому кінцівки, поки не почервоніють, — можна руками, а ліпше шматочком вовняної тканини. Тільки після цього можна занурити кінцівки у воду кімнатної температури і поступово підвищувати її температуру до температури тіла. Далі накласти суху пов’язку і вкутати. Якщо чутливість не повертається, а площа обмороження більша за долоню, ще й з’явилися пухирці, треба терміново кликати лікаря.
У жодному разі не розтирати замерзлі частини тіла снігом! Так можна ушкодити і без того крихкі судини й занести інфекцію. Не слід одразу відправляти потерпілого під гарячий душ. Кровообіг від різких перепадів температури тільки ще дужче застопориться, і уражені ділянки можуть змертвіти. Не треба нічого змащувати жиром і тим більше розкривати пухирці.
Певна річ, найліпше — не обморожуватись. Для цього слід носити холодної пори вільне й тепле взуття. Вузьке, а також завузькі рукавички здушують поверхневі судини, відтак порушується кровотік і підвищується ризик обмороження. У взуття добре б укласти теплі устілки, вдягати вовняні, а не бавовняні шкарпетки. Рукавички мають бути з водостійкої тканини, яка не продувається, з хутром всередині. І ще: не варто мити руки перед виходом на вулицю, на мороз.
Джерело: Сільські вісті