СценаріїСценарії до Дня матеріФайли

Сценарій до Дня матері (5-9 класи)

Автор: Логуш Оксана Іванівна

Навчальний заклад: Калуський НВК “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10-ліцей”

Сценарій до Дня матері (5-9 класи)

Учень.  Рухається історія, змінюються часи, удосконалюється життя людини на землі, сягає фантастичних вершин наука й техніка, але неминущою цінністю, незамінною духовною, моральною величиною залишається в людському суспільстві Мати. Адже в основі загальнолюдської моралі – любов до Матері і шаноба до Материнства, які об’єднують людей незалежно від будь-яких відмінностей між ними. У цьому відношенні Мати і Материнство схожі на Сонце, яке несе життєдайне тепло всьому людству.

Чи є в мові ніжніше, милозвучніше у своїй величі й простоті  слово, аніж «Мама» – слово, з яким ми приходимо у цей світ? Куди б доля не закинула нас, у пам’яті жевріє материнська домівка, материнський поріг, материнське вікно, материнські руки, материнська душа.

(пісня «Чорнобривці»)

Чорнобривців насіяла мати

 У моїм світанковім краю,

 Та й навчила веснянки співати

 Про надію квітучу cвою.

 Приспів:

 Як на ті чорнобривці погляну,

 Бачу матір стареньку,

 Бачу руки твої, моя мамо,

 Твою ласку я чую, рідненька.

 Я розлуки та зустрічі знаю,

 Бачила у чужій стороні

 Чорнобривці із рідного краю,

 Що насіяла ти навесні.

 Приспів

 Прилітають до нашого поля

 Із далеких країв журавлі,

 Розцвітають і квіти, і доля

 На моїй українській землі.

Вчитель. Травень  – місяць Пречистої Діви Марії. Вона благословила у хресну путь сина, що став спасителем людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги . У травні, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, дорогу праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві.

Учень.   Є у кожної дитини  матінка єдина:

Та, що любить нас, і дбає, розуму навчає.

Є у кожної дитини, навіть сиротини,

Наша мати солов’їна – рідна Україна.

І у кожному серденьку є і буде жити

Божа Мати  – наша Ненька, Мати всього світу.

Ведучий  1. Квітує ніжно українська земля, вирує яскраво травень   – благословенний місяць року, що щедро дарує нам стільки прекрасних свят.

Ведучий 2. Саме тоді, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас Свято матері.

Сценка

Дівчинка 1. Ти бачила, яке сьогодні гарне небо?

Дівчинка 2. Так, небо дуже красиве. А знаєш, таким воно буває тільки в травні.

Дівчинка 1. А чому?

Дівчинка 2. Тому що травень – найкращий весняний місяць. А ще у травні – День матері.

Дівчинка 1. День матері? Чиєї матері? А… День народження твоєї матері?

Дівчинка 2. Та ні, моя мама народилася взимку. А День матері – це свято усіх матерів… Мені бабуся казала, що кожна людина має три матері: матір, яка народила, матір-землю – рідну  Батьківщину і Матір Божу.  Пресвята Богородиця опікується, благословляє, допомагає, заступається за всіх людей перед своїм сином Ісусом Христом.

Читець.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами:

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо,

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво – ялинка.

Від мами – і літери, й слово,

І зроблена разом обнова…

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

Читець.

Травень розкинув квіти в діброві,

Килими стелить –трави шовкові.

То не пташата щебечуть у гаю,

Хлопці й дівчата пісні співають.

Хлопці й дівчата прийшли з квітками

Пошанувати три наші мами:

Що першу – нашу матінку рідну,

Добру, мов сонце, любу, погідну.

Другу – Вкраїну: тугу-надію.

Третю – на небі Матір-Марію.

Ведучий 3. Мати – найрідніша і найближча кожному з нас людина. Вона дарує нам життя. Вона вчить нас  людських правил, оживляє наш розум, вкладає у наші вуста добрі слова. Образ матері опоетизований у віршах, оспіваний у музичних творах, прославлений у казках і легендах. Перше слово, яке дитина вимовляє, це слово «мама». Мама – наша берегиня.

Ведучий 4.  Ми вже звикли у другу неділю травня вшановувати наших матерів, хоча в середині ХХ століття це свято було несправедливо забуте. А тим часом воно стародавнє, ще з дохристиянських часів. У наших пращурів було Свято  Лади – богині весни, радості, шлюбу, покровительки материнства.

Учень 1. На початку ХХ століття церковна громада назвала травень місяцем Божої Матері. У другу неділю травня відбувалися богослужіння за здоров’я матерів.

Ведучий 2.   1929 року з ініціативи Союзу українок та за підтримки інших культурно-освітніх товариств День матері став  офіційним святом. Цього дня матері були справжніми іменинницями: всі   – від малих до старих вважали за необхідне звернутися до жінки-матері з добрим словом, із побажанням добра, щастя, любові.

Читець.

Мати – досвітняя  пташинка,

Лиш засіріє – уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати –то сонечко рідне,

Сонечко, хоч і земне, –

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

Ведучий 3.  Мама… Найчастіше повторює людина у хвилини радості та печалі. Мама… Яке просте, на перший погляд, слово. Але який глибокий зміст у ньому закладено!

Читець.  Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу я вам –

Рідна матінка моя.

Читець. Можна все на світі зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі,

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами –

В світі усе починається з мами!

Пісня «Ніби вчора, рідна мамо»»

Ніби вчора, рідна мамо,

 Ви мене будили рано,

 Промінь сонця зустрічали солов’ї,

 Пастухи череду гнали,

 На сопілках вигравали,

 Горлицею торкотіли ви мені.

 Приспів:

 Вже дарує сонечко новий нам день,

 Джерельце неспіваних іще пісень,

 Щедроти черпни у ньому, доброти,

 А у ранків золотистих чистоти,

 Диво-сили набирайся у землі,

 Пам’ятай щодень слова мої.

 Ніби вчора, рідна мамо,

 Ви мене будили рано,

 А світанок дивограєм розквітав,

 Верби коси розпустили,

 До водиці нахилились,

 Вітер в краї вашу пісню засівав.

 Приспів

 Ніби вчора, рідна мамо,

 Ви мене будили рано,

 Скільки митей світанкових відійшло,

 Літа з сумом відлітають,

 Ваші внуки підростають,

 Віддаю їм вашу ласку і тепло.

Ведучий 1.  День матері – прекрасне свято. І, мабуть, вам цікаво дізнатися, як воно виникло, звідки прийшло до нас. Тож послухайте.

Ведучий 2. Маленька американка Анна Джервіс дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – рідну матір.  Сирітка в численних своїх поневіряннях і кривдах  прийшла до думки, що в усіх людей на землі  мусить бути  хоча б один-єдиний день на рік, коли б вони всі разом  вшановували і матір-неньку, і матір – Землю, і Матір Божу.

У 1914 році на вимогу жіночих громад, які очолювала Анна, в Америці, у м. Філадельфії, жінки провели День матері.

Ведучий 3. Невдовзі це свято перейняли чимало країн світу. За прикладом Америки пішли Швеція, Норвегія, Німеччина, Данія, Австрія та інші держави Європи. І так друга неділя травня стала Міжнародним святом. Це день найріднішої, наймилішої людини для кожного: і для сивоголового змудреного життєвим досвідом дідуся, і для маленького, ще безпомічного немовляти.

Ведучий 4.  Хочеться вам, любі наші, сказати сьогодні багато добрих і ніжних слів.

Читець.

Добрих слів є так багато,

Немов квітів навесні, всі для тебе їх зібрати,

Хочу, мамо, у ці дні.

Добрим словом привітати,

Моя рідна, я спішу.

Ти прекрасна, ніжна мати –

Я для всіх ось тут скажу.

Хай тебе свята Марія не залишить у путі,

Розквітай, немов калина, будь щаслива у житті.

Нехай сонечко сіяє, Небо чистим хай буде,

Тобі пташка  заспіває,

Щастя, радість принесе.

Учитель.  Мама…У всі віки і всі часи вона підтримувала, надихала, творила. Чи мали б ми без матері нашу історію, наше минуле, нашу славу, нашу пісню… Давайте полистаємо сторінки історії, сторінки Величі і Любові  до Матері.

Ведучий 3.  Жінка як символ самого Життя була об’єктом поклоніння в українців ще з часів Трипільської культури . У давніх українських віруваннях важливе місце займала Берегиня – мати всього живого.

Ведучий 1. З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носили на шиї.  Культ матері, який в українців пов’язувався з обожнюванням землі, став основою  українського національного характеру .

Сценка

Мати і син розглядають рушники

Мати: Зараз приберемо нашу оселю. Ну подавай, та будеш дивитися, чи рівненько припасовані кінці… Постривай, ось ще один.

Син: Навіщо їх стільки?

Мати: Ще мама моєї бабусі так навчала. Адже обереги мають висіти не тільки над вікнами, а й над дверима.

Син: Про які обери ви кажете?

Мати: Обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Це такі, щоб ти знав, добрі охоронці нашого житла, бережуть, аби до хати не заходили домовики. Вони, домовики, шкоди не роблять, але й до хати їх не можна пускати, бо , за повір’ям, принесуть лихо.

Син: А вам доводилося хоч раз бачити домовика?

Мати: Бачити не бачила,  але так кажуть. І ще запам’ятай: обереги боронять свою Берегиню  від домовиків.

Син: А що означає „Берегиня”?

Мати: Берегиня, любий сину,  -це наша оселя. Усе, що ми нажили, усе, що в ній є, що приберегли і надбали від дідів-прадідів.

Син: А, не розказуйте, то все вигадки. казки.

Мати: Може й так. Але коли гарна казка, коли ти віриш в її існування, то чим це зле?

Дорослий син: Через стільки літ я збагнув істину: Берегиня, обереги – наші давні й добрі символи. Їхнє коріння сягає глибини століть. Може, маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти  від забуття нашу пісню й думку, нашу історію й родовідну пам’ять, волелюбний дух, незалежну Україну…

Читець.                                  

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

– На, вдягай, синочку!

В нитці – сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

Пісня «А сорочка мамина»

Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела

Щоб лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів (2):

А сорочка мамина біла-біла

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю

Літа неначе птахи пролітали

Матусі коси дивом зацвіли

І я сорочку білу вишиваю

Як вишивала матінка мені

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

Приспів. (2)

Учитель. Продовжимо нашу мандрівку в часі. XVI-XVII століття. Часи козацтва. Романтизм…А далі Руїна, Коліївщина, кріпаччина …. У цей час засвічується зоря генія Кобзаря.

Читець.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває, іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її,  і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш Бога принесла…

Учитель. А час іде, міняються століття. Початок ХХ  приносить нам буревії революцій, війни, голодомор…

Читець.  Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя незносна мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом.

Учитель. Але образ матері залишається світлим, величним, святим.

Читець. Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік… Коли на городі з’являвся перший пуп’янок огірка чи зацвітав повернутий до сонця соняшник, мати брала мене, малого, за руку і вела подивитися на це диво, і тоді в блакитних очах її назбирувалося стільки  радості, наче вона була скарбничим усієї землі. Вона перша у світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній гороб і калину, вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна,  і як у розквітлому соняшнику ночує джміль. Від неї першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем…

Учитель. 60-ті роки ХХ століття, «відлига», «шістдесятництво»… З новою силою звучить слово про маму.

Читець.

Рідна мати моя, ти ночей недоспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

Читець.

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

Пісня Д. Павличка  «Пісня про рушник»

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Ведучий 1. ХХІ століття, 2013 рік… А зараз ми скажемо своє слово про матір. (Учні зачитують власні твори про маму)

  • Моя мама – найрідніша і найближча для мене людина. Вона вчить, як правильно жити, вчить людських правил, оживляє наш розум. Її вуста промовляють ніжні, розкішні, розумні слова. Я люблю свою маму.
  • Я люблю свою маму за те, що вона мила, добра, лагідна до мене. Я її називаю мамусею. Мама турбується про мене, допомагає мені вирости справжньою господинею. За це я їй дуже вдячна. Люблю тебе, моя матусенько.
  • Моя мама добра, лагідна, щедра, люб’язна, чесна. Я люблю її за все, що вона робить. До мами я звертаюся «Матусю»», «Мамочко», «Мамусю». Матусенька через мене, коли я була немовлям, ночі недосипала. Вона заради мене готова на все. Я дуже люблю свою мамусю і нікому її не віддам!
  • Моя матуся дуже добра і лагідна зі мною. Я її люблю і поважаю, бо Бог її створив, щоб вона піклувалася про мене. У матусі чорно-коричневе волосся і такі самі очі, як у мене. Вона дуже красива. А ще вона смачно готує. Якби не матуся, мене б на світі не було. Я люблю свою маму і буду піклуватися про неї, так само, як вона піклується про мене.
  • Моя мама найкраща, тому що вона добра, щира, завжди про нас дбає, любить нас. Моя мама – найлюбиміша на світі. Вона завжди дбає про мене, дарує свою ласку, підтримку і добро.
  • Моя матуся найкраща. Я люблю її за любов, яку вона віддає нам. За зеленаві очі. Вона у мене, мов ластівочка.
  • Моя мамочко, ти найкраща в світі. Моє життя неможливе без тебе. Ти завжди приголубиш та сильно-сильно обіймеш. Матусю, ти найкрасивіша, найдобріша в цілому світі. Ти мила, щедра, чарівна та весела. Ти виховала мене і навчила життю. Я тебе дуже-дуже люблю!
  • Я люблю свою матусю. Вона для мене на світі єдина тому, що це моя матуся. Вона допомагає в біді, заступиться за мене, вилікує, приголубить, поцілує, дасть, що потрібно. Також моя матуся лагідна та щира, доброзичлива та привітна, красива. Вона любить мене, а я її також! Я їй допомагаю, а вона мені. Навіть якщо я отримала погану оцінку, мамуся мене не сварить, а говорить, щоб я розказала, чому в мене така оцінка. Я люблю свою матусю і нікому її не віддам! Я усе віддам, щоб тільки вона була зі мною.
  • Моя мама найкраща на цілому світі. Вона, ніби сонце, яке зігріває мене своїми промінчиками. Вона лагідна, щира, нічого для мене не жаліє, вона дуже красива. Я ще можу підібрати багато слів про свою матусю. Адже я люблю її понад усе.

Вона одна на землі,

Вона єдина така

Ніжна, прекрасна,

Вона – мама моя.

  • Моя мама для мене найдорожча. Коли я був маленький вона турбувалась про мене, доглядала. Я люблю свою мамусю за те, що вона мене любить, годує і дбає про мене. Моя мама до мене ласкава. Вона – найдорожча… Коли я нечемний, мама мені все пробачить, у скрутну хвилину допоможе і завжди буде зі мною. Моя мама – це моя мама і я люблю її за ласку і за добро.
  • Моя мама найкраща, найдобріша і найкрасивіша на всьому білому світі. Дякую тобі, матусю, за любов, підтримку, недоспані ночі, ласку і добре.
  • Моя мама для мене дуже люба, мила, красива. Я її дуже люблю, тому що вона для мене наймиліша. Я ніколи не покину свою мамусю. Мама теж мене дуже любить, завжди допомагає, піклується і хвилюється. Вона хороша і добра. Я люблю тебе, матусю.
  • Моя найкраща, мила, дорога. Мамо, ти моє сонце, найтепліше і найщасливіше. Красою ти красуєшся, і я тобою милуюся. Ти найкраща, тому що ти – мама.
  • Моя мама – найкраща в світі, най лагідніша, найкрасивіша. Коли я щось попрошу, вона завжди допоможе, виручить і підтримає мене. Такої мами, як у мене, немає ні в кого.
  • Мама для мене ангел. Вона – найрідніша людина. Матуся мене народила, виховала, ночей недоспала. Я буду робити тау, щоб мамуся не сивіла від моїх вчинків. Я люблю і поважаю свою матусю, адже вона для мене не шкодує нічого. Моя мама – найкраща в світі.
  • Моя мама – найрідніша і найближча мені і моїм братам. Вона розумна і дбайлива. А також мила. Коли я був малим, вона мені співала колискові пісні. І зараз продовжує дбати та турбуватися про нас. До матусеньки я приходжу за порадою і знаходжу підтримку. Її доброта і ласка зігрівають мене завжди.
  • Моя матуся найкраща. Вона доглядає мене і сестру. Я її люблю. Вона дуже добра. Мамині очі завжди випромінюють любов. А ще вона дуже смачно готує, у цьому вона професіонал. Я дуже люблю її, бо вона – моя матусенька.
  • Моя мама – найдобріша людина на планеті. Матуся вміє багато чого: готувати їжу, садити рослини, обробляти землю. Також моя мама завжди допомагає мені з англійською. А ще вона завжди підтримує мене. Адже ми з нею найрідніші люди на світі.
  • Моя мама дуже гарна. Вона найкраща в світі. Матуся дуже любить мене, дбає про мене, підтримує і допомагає. А я стараюся їй віддячити: завжди слухаюсь і допомагаю в усьому.
  • Я люблю свою маму, бо вона не шкодує для мене часу, вона навчила, як жити. Для мене вона найкраща, вона дуже добра, красива, розумна, справедлива. Мамуся завжди для мене буде прикладом. Мамочко, тут мало слів, але вони найголовніші!
  • Мамо, від самого народження ти доглядала мене, ввечері співала колискові, лагідно обіймала, цілувала, коли я сумувала, з плачами слухала мої перші слова. Матусю, Ти подарувала мені життя. Як я тобі вдячна! Матусю, ненько, мамочко… Ти вже 11 років виховуєш мене. Скільки разів допомагала мені. Спасибі за моє ім’я, чудове ім’я.

Ти все зробила, щоб я виросла талановитою, охайною дитиною: віддала  мене у садок, у школу, на танці, в музичну школу. Ти подарувала мені щасливе дитинство. Велике спасибі! Я так Тебе люблю!!!

Читець.

Пам’ятаймо, милі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас в усьому світі,

Найдорожчі – наші мами!

Нам маленьким і дорослим –

Все дають вони з любов’ю:

Ніжне серце, світлий розум,

Сили нашому здоров’ю.

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був – до мами!

Радість маєм чи тривогу –

Серце мами завжди з нами.

Де сини її та дочки –

Завжди там вона думками.

Пишем в класі ми на дошці

Наше перше слово – мама!

Найдорожчі мамі діти,

Дітям мама їх – так само.

Треба вчитись і робити

Так, щоб радувати маму!

А як вивчитесь з літами,

Вдячні мамі за турботу,

І поїдете від мами

В інший край десь на роботу –

Хай усі запам’ятають:

І листи, і телеграми

Шліть туди, де їх чекають,

Виглядають ваші мами!

Ведучий 1. Матусин день – це велике свято, адже все прекрасне на землі від променів сонця, від маминої казки і пісні. А скільки легенд на світі про єдине вічне материнське серце. Ось одна із них.

Читець.  Коли Мати Божа втікала від Ірода, то спинилася в пустелі… Випрала сорочечку Ісусикові, а повісити ніде аби висохла. Аж бачить – кущик тернини неподалік. Повісила Пречиста Діва сорочечку, висохла вона. «За твою любов до людей квітнути тобі пишним цвітом,» – сказала Марія. Відтоді милує наше око запашний терновий цвіт.

Ведучий 3.  Краще й мудріше за народ, мабуть, ніхто ще не сказав про матір. Ось послухайте ці прислів’я та приказки і самі пересвідчитесь у цьому.

  • Нема того краму, щоб купити маму.
  • Нема у світі цвіту цвітнішого над маківочки, нема ж і ріднішого над матіночку.
  • Материн сніг, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро зійде.
  • Мати одною рукою бє, а другою гладить.
  • У дитини заболить пальчик, а в матері серце.

Ведучий 2.  А скільки добрих, лагідних, чарівних слів є в нашій мові, щоб звернутися до найдорожчої у світі людини.

Читець.

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся.

Мама, мамочка, мамуся! –

Називаю я тебе,

Рідна ненечко моя!

Учитель. А чи завжди ми задумуємося над тим, чи не ранить наше слово материнську душу, чи не робимо боляче матусі своїми вчинками. Я вірю, що серед нас нема дітей, які  думають тільки про себе, забуваючи про переживання, яких завдають матусі, таких, як героїня гуморески, яку ми зараз послухаємо.

Учень.

Якось літом донечка

Залишила хату

І поїхала кудись

На курси вступати .

Чи вступило,а чи ні

(Буває помилка),

На четвертий день прийшла

Додому посилка.

Мати глянула, а там

Прозорий мішечок,

В нім картопля молода,

цибулі пучечок,

І записочка лежить

Тривожного змісту:

«Неможливо, мамо, жить

Без тебе у місті…

В мене вже не вистача.

Ні часу, ні кошту,

То ж звари картоплю цю

І неси на пошту.

Висилай лиш заказним –

Все точно, по списку,

Не забудь покласти ще

Вареників миску…

Ну, бувай… І ще одне,

За тиждень приблизно

Надішлю тобі попрать

Пакунок білизни.

Не забудь пришить гаплик,

Бо лихо зі мною,

Щоб не спала кофта з пліч –

Тримаю рукою».

Прочитала мати лист

І втратила спокій…

Має ненька радість, бач,

На старості років!

Ведучий 1.  Матусі, неньки, голубки із небес, богині легкокрилі, які ви добрі, милі. Найзаповітніші мрії, найпалкіші бажання ваші – це щоб ми зростали дужі і красиві. А ще розумні, щедрі на добро, на любов, на пошанівок до старших, до святинь свого роду і народу.

Читець.

Хто тебе так щиро любить,

І вбирає, і голубить,

І кладе у ліжко спати?

Мати.

Хто стеріг тебе від злого,

Відмовляв собі усього,

Щоб тобі віддати?

Мати.

Хто тебе узяв за руку

І до школи на науку

Вів, щоб розуму навчати?

Мати.

Ведучий 2. Ріст і силу нам дала ваша любов. А що ростило душу нашу? Слово! Коли ми були немовлятами, ми не знали мови, не розуміли слів. Але материнська любов створила диво-дивнеє – колискову пісню.

Ведучий 3.  Колискова пісня…Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любовю до людей, природи, до рідного  краю, мови, пісні. Під спів маминої колискової виростають  майбутні поети і композитори, вчені, мудрі і працьовиті люди.

Ведучий 4. Материнський образ України усміхається дітям, встає з сивих туманів віків, синього неба, золотавого надвечір’я, з вишневого цвітіння і калинової задуми. На небо нашої вічності випливає слово Мати і купається у сльозі, і світить веселковими барвам дитячої ніжності.

Учень.

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало  колись над колискою

Буду слухати, слухати я

І стояти в замрії берізкою.

Колискова

Ведучий 1.  « Мама »  – найдорожче слово у світі. Де б не були ми, щоб не робили ми, вони завжди світять нам ніжним серцем.

Учитель. Як можна у сьогоднішній святковий день не згадати людину, яка для нас така ж дорога і рідна, як і матуся. Недаремно у деяких країнах її так і називають – Велика Мама. Це наша дорога бабуся.

Ведучий  2.  Бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі вдвоє більше. Бачила у світі вдвоє більше. І ми, безперечно, вдвоє для неї дорожчі, бо ми – діти її дітей.

Читець.

Ой бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді.

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую.

І тебе –я побажаю –

Хай сонечко завжди вітає.

Учень.

Цілую бабусині натруджені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки,

Що вміють такий смачний хліб випікати

І людям добро завжди дарувати.

Ведучий 1. Свято матері в Україні має триєдину суть. У цей день ми вшановуємо  Матір Божу –Діву Марію, вшановуємо рідну матір, що народила нас. Вшановуємо Матір –Україну.

Ведучий 2. Ми горді називатись українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди, діди, батьки, бо де б не був українець, захвилюється аж до сліз, зачувши рідне слово.

Читець.

Краю милий, моя Україно,

Земле моя молода,

Весни квітучі тебе замаїли

У веселкове вбрання.

Ниви засіяні, обрії сині…

Де мені взяти твої глибини

Серцем своїм  осягти?

Читець.

Є у кожної людини

Лиш одна-єдина, неповторна і прекрасна

Рідна Батьківщина.

Є одна на світі Україна.

Читець.

Знаю, бо казала

Мені моя ненька, що я українка –

Правдива, маленька.

Знаю, Україна

Серцю моєму мила.

Я по-українськи

Молитися вчилась.

А моя опіка –

То Божая Мати,

Мати Україна,

Повна благодати.

Ось мою молитву

Прийми, Отче Боже,

Нехай Україні

Вона допоможе.

Пісня «Через поле України»

Через поле України ішла Божа Мати,

Там пшеничні колосочки стали Ї вітати.

Похились, поклонились – вітерець леліє.

Усі разом прошептали: “Радуйся, Маріє!”

Через степи України ішла Божа Мати,

Жайворонки, Божі пташки, стали Ї вітати.

Підлетіли усі вгору – вітерець леліє.

Усі радо щебетали: “Радуйся, Маріє!”

Через гори України ішла Божа Мати,

Там пастушки пасли вівці, стали Ї вітати.

Познімали капелюшки – вітерець леліє.

Усі радо проспівали: “Радуйся, Маріє!”

Через села України ішла Божа Мати,

Там в церковцях божі люди стали Ї вітати

Помолились, поклонились – вітерець леліє.

Усі радо проспівали: “Радуйся, Маріє!”

Через міста України ішла Божа Мати,

Вона прийшла всім сиріткам сльози повтирати.

Повтирала Вона сльози – діточки зраділи,

Що вони такі маленькі Матінку зустріли.

Ведучий 3. Слово «мати» вічне та неповторне, як світ. Мати Божа своєю добротою та покровою заступається за нас – своїх дітей, яких увірив їй Ісус, коли був на хресті.

Читець.

До молитви руки зложу

І прославлю  Матір Божу

Щирим серцем і устами:

Мати, змилуйся над нами.

Дай здоров’я  ще й для тата,

Для сестрички, мами й брата.

Щоби в небі з янголами

Ти утішилася з нами.

Як зростаєм  для народу,

Обминаєм злу пригоду,

Помагаємо   Вкраїні

Підніматись із коліна.

Пісня «Аве Марія»

Вчитель. Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетитеся з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере вас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці.  І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у ваших серцях. Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим садочком, солов’їною мовою, пахучістю трав. І де б ви не були, нехай завжди до вас прилітають лебеді материнства.

Читець.

З далекої тривалої дороги,

Через печалі й гіркоту розлук

Спішу вклонитись отчому порогу

І доторкнутись материних рук.

Ти вміла ждать. За це тобі спасибі,

За білі короваї на столі.

Ти в путь мене благословляла хлібом,

Щоб не цурався рідної землі.

Ділив з людьми і радощі, й печалі, і тривоги,

Не спотикався і не відступав,

Щоб рідного батьківського порога

Ніколи у житті не забував.

Чому мене так вабить рідна хата,

Збадьорює, мов подихом весни?

Бо в хаті тій мене чекає мати

У світлому серпанку сивини.

Вертаючи з віддалених країв,

після тривожних мандрів і розлуки,

цілуймо руки наших матерів,

натруджені й ласкаві  рідні руки!

Ніщо не вічне – вічні матері!

«Мамин вальс»

Ведучий 2. Наші матусі – це Берегині роду українського, його прекрасних символів і давніх звичаїв. Вони уберегли від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і волелюбний дух, навчили величати рідну землю, рідний край, гордитися народом, котрий має таку багату і прекрасну душу.

  Ведучий 4. Наймиліші наші мами! З вашим іменем ми йдемо в життя.  Тож дозвольте обцілувати Вас за недоспані ночі, за всі прикрощі завдані нами і  безмежну любов   до нас.

Читець. Як до великої ріки біжать струмочки звідусюди,

Так і до мами діточки… Йдуть до гнізда свойого люди.

І поки в ньому мати є, то є тепло і є родина.

Там журавель водичку п’є і там захищена людина.

Бо є цілюще джерело, з якого йде наснага й сила.

І як би де вам не було, та сторона та завжди мила!

Бо є незримий оберіг, який від лиха захищає.

Там хати рідної поріг, там рідна матінка стрічає.

Читець

Молю тебе, Мати, щирими словами,

Змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати.

Щоб була потіха для рідної мами –

Змилуйся над нами.

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідному народу

Учитель. Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь. Імення матері, як дух, завжди кликало українців, зрослих на материнській любові, до молитви перед образом  Пречистої Матері Божої. І ми звертаємось до Неї, заступниці  нашої, бо знаходимо у святому материнстві Пречистої риси своїх матерів і просимо її та Сина Божого ласки та заступництва.

Діти.  Господи Ісусе Христе, що пригортаєш малих дітей до Свого серденька! Я знаю, що Ти радо вислухаєш молитву кожної людини, тож вислухаєш і мою щиру молитву. Я не благаю Тебе, Христе любий, ні за що більше, тільки за свою рідну неньку. Зішли  їй, Господи, здоров’я й силу, щоб вона могла й далі працювати для мене й опікуватися мною, як дотепер. І дай, Ісусе дорогий, діждатися моїй любій матері  з мене втіхи й радості. Це буде моїм найбільшим щастям. А я славитиму Тебе вічно. Амінь.

Пісня «Мамина молитва»

Back to top button