Навіть якщо ви не «агент 007» і використовуєте месенджери лише для обміну кумедними відео або для вирішення робочих питань, все одно варто подбати про свою безпеку. Сьогодні розповідаємо про різні типи месенджерів та надаємо ключові поради щодо безпечного використання цих онлайн-помічників – вони будуть корисними і для ваших учнів.
- Viber, Telegram чи Facebook – що безпечніше? Відповісти на це питання важко навіть фахівцям із кібербезпеки. Раніше вважалось, що Telegram та WhatsApp (яким володіє Facebook) із їхньою політикою шифрування є найбезпечнішими, але і ці месенджери неодноразово потрапляли у скандали, пов’язані із витоком даних.
- Популярний Facebook-messenger себе дискредитував ще у скандалі Cambridge Analytica, де, окрім збору відкритих даних про користувачів, політтехнологи також використали й дані із приватного листування американських виборців.
- На відміну від усіх інших месенджерів, у Telegram немає реклами, тому кількість українських користувачів постійно зростає. Але варто пам’ятати, що як і будь-яке медіа, цей застосунок має власника, який його підтримує і фінансує. Крім того, саме у Telegram набули популярності канали, які розповсюджують фейки та дезінформацію.
- Найпопулярніший в Україні месенджер Viber також має свої ризики у користуванні. Наприклад, при створенні резервної копії. Для того, щоб ваші чати і файли збереглись при переході на інший гаджет, вам треба обов’язково обрати місце для збереження цієї інформації. Зазвичай таким місцем є Google-диск. На цьому етапі розробники Viber знімають із себе усю відповідальність, тому що ваші чати зберігаються вже не тільки у самій програмі, а й на сторонніх ресурсах – папці на Google-диск, про захист якої вам треба потурбуватись додатково.
Що ж тоді робити? Відмовитися від використання месенджерів у сучасному світі майже неможливо. Ось кілька порад, які зроблять використання месенджерів безпечнішим:
- Окремий номер. Бажано, щоб номер телефону для месенджера не збігався з тим, до якого прив’язана ваша банківська картка.
- Подвійна аутентифікація. Надавайте перевагу тим програмам, які мають подвійну верифікацію. Це означає, що вхід в месенджер прив’язаний до номеру телефону та/або до електронної пошти, а не тільки до паролю (який, як ви вже знаєте, має бути складнішим, ніж дата народження).
- Не відкривайте лінки чи файли, які ви отримуєте від людей, яких не знаєте.
- Якщо повідомлення надійшло від знайомих, проте виглядає підозріло, не має супровідного тексту – не поспішайте відкривати вкладення. Це може бути автоматичне завантаження вірусних програм на ваш телефон або ж акаунт вашого знайомого могли зламати.
- Для того, щоб незнайомі користувачі не змогли додавати вас у сторонні чати Viber, зайдіть у налаштування конфіденційності застосунку і поставте галочку «Мої контакти» розділі «Хто може додавати вас у групи». У розділі «Особисті дані» є налаштування визначення точного розташування, а також збору даних, які можна вимкнути. Месенджери – потужні канали поширення фейків та дезінформації. Розсилка повідомлень великій кількості адресатів не є безкоштовною. Якщо ви отримуєте якісь акції від магазину, із яким поділились своїм номером телефону, то мета такої розсилки зрозуміла – вам хочуть щось продати. Чому ви отримуєте розсилку із нібито інформаційними повідомленнями із закликами до певної дії – треба ще з’ясувати. Це ж стосується повідомлень у різних чатах: коли «вкидають» певний фейк, тому що точно знають, що багато людей можуть його поширити.
- Не забувайте, що месенджери мають доступ до ваших галерей фото та мікрофону, тому якщо ви не використовуєте ці функції постійно, їх краще відключати.
- Лайфхак: якщо ви хочете повідомити якусь важливу інформацію, наприклад, код від під’їзду, то краще запишіть це аудіоповідомленням. Так ви убезпечите себе від того, що інформацію отримають сторонні особи, адже здебільшого, коли зламують чати, шахраї мають доступ до текстових повідомлень.
Замість висновку: не покладайтеся на політики конфіденційності месенджерів. Постулат, який працює в епоху онлайн: «Якщо ви не хочете, щоб щось стало публічним, не пересилайте цю інформацію навіть приватними повідомленнями».
Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»
Читайте також:
- Онлайн-навчання: Як застосовувати TikTok у школі?
- Ювілей Лесі Українки: ідеї для уроків
- Інформаційна бульбашка: як в еру відкритості не потрапити в пастку «правильних» новин
- Медіаграмотність: Що почитати?
- Цифровий етикет у віршах класиків
- Контекстна реклама і ремаркетинг
- Як створити логотип класу?
- Навчальні відео – використання онлайн-інструментів на уроках
- Креативна святкова листівка власноруч