Як переконати співрозмовника? Які види фейків можна виокремити у сучасному медіапросторі? Як швидко пояснити в месенджері, що ви не довіряєте якійсь інформації? На ці питання відповідає проєкт «Інтернет-мудрість», підготовлений агенцією Platfor.ma за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ми підготували для вас його короткий огляд.
Аби освоїти практичний гід зі спілкування в інтернеті, вам потрібно знати про чотири кроки переконання співрозмовника у дискусії про фейки.
Крок №1. Спочатку переконайтеся, що ви точно маєте рацію – тобто що певне повідомлення дійсно фейкове. Для цього скористайтесь такими порадами:
- проаналізуйте заголовок;
- уважно прочитайте текст;
- зверніть увагу на оціночні слова;
- подивіться, хто опублікував інформацію;
- знайдіть першоджерело;
- перевірте інші надійні ресурси;
- переконайтеся, що це не жарт;
Крок №2. Зробіть так, щоб вас взагалі почали слухати. Проявіть зацікавленість. Всі ми можемо помилятися і керуватись емоціями. Ваше завдання на цьому етапі — спробувати зрозуміти свого співрозмовника, уявити себе на його місці та проаналізувати його точку зору.
Крок №3. Усвідомте, що люди схильні вірити інформації, яка їм близька, та вороже ставитися до тієї, яка їм суперечить. Це називається «упередженість» і ніякі факти не зможуть применшити її міць.
Крок №4. Підштовхніть людину до зміни її думки. Втілити це можна, побудувавши
правильно комунікацію, а саме:
- засумнівайтеся в собі;
- не грубіть і не спрощуйте;
- почуйте «я не знаю»;
- використовуйте числові шкали;
- дайте простір для втечі;
- будьте партнером.
Для того, що вам було простіше розпізнати найбільш небезпечні фейки у своїй стрічці, зазначимо, які вони бувають та як їх виявити.
До основних видів фейків відносять:
- Фейк-клікбейт — «шок», «скандал», «сенсація». Викликає гостре здивування чи обурення, заголовок підштовхує до того, щоби клікнути на ньому, але не відповідає тексту повідомлення.
- Фейк-конспірологія — теорії змови. Дискредитує державу, медичнусистему та будь-які державні структури. Теорії “великої змови” на кшталт чіпування Білла Гейтса – теж належать до цього виду.
- Фейк-псевдоексперт — «британські вчені», «експерти» та «дослідники» без конкретних імен та організацій і посилань на офіційні ресурси.
- Фейк-інфлюенсерський — лідери думок, часто блогери можуть видавати думки за факти. Небезпечні шкідливими або просто неперевіреними порадами.
- Фейк-жарт — несерйозна та весела інформація, її може публікувати будь-хто у соціальній мережі, або ж тематичні сатиричні сайти як UAReview. Викликає емоції, її активно поширюють та сприймають за правду, а першоджерело швидко губиться.
- Фейк-картинка — відредаговані зображення — це найпоширеніший вид і, водночас, найлегший для спростування.
- Фейк-реклама — «Десять з дев’яти стоматологів рекомендують», «Мінздоров’я радить». Слогани просувають якийсь продукт і не мають нічого спільного з правдою.
Також команда проєкту «Інтернет-мудрість» розробила набір стікерів «Мудропак», якими можна позначати фейки та cумнівний контент у Телеграм та Вайбер. Серед стікерів можна знайти «мудрі висловлювання» Конфуція, Лесі Українки, Альберта Ейнштейна, Сократа, княгині Ольги, а також Джейсона Стетхема.
Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»
Читайте також:
- Онлайн-навчання: Як застосовувати TikTok у школі?
- Інформаційна бульбашка: як в еру відкритості не потрапити в пастку «правильних» новин
- Медіаграмотність: Що почитати?
- Цифровий етикет у віршах класиків
- Контекстна реклама і ремаркетинг
- Як створити логотип класу?
- Навчальні відео – використання онлайн-інструментів на уроках