Українська освіта сьогодні стоїть перед безпрецедентними викликами, спричиненими повномасштабною війною, демографічними змінами та необхідністю системних реформ. Для глибокого розуміння цих процесів та шляхів їх вирішення, “Укрінформ” провів ексклюзивне інтерв’ю з освітнім омбудсменом Надією Лещик. Вона поділилася аналізом ситуації, окреслила нагальні проблеми та представила амбітні плани щодо захисту прав учасників освітнього процесу та підвищення якості освіти.
Зменшення кількість абітурієнтів та відтік молоді за кордон: тривожні сигнали
Цьогоріч на Національний мультипредметний тест (НМТ) зареєструвалося менше школярів, проте це не свідчить про зниження інтересу до освіти. Основною причиною є масовий виїзд української молоді за кордон. За словами Надії Лещик, якщо у 2023 році 16 тисяч осіб виявили бажання скласти НМТ за кордоном, то у 2025 році ця цифра зросте до 20 тисяч. Хоча прикордонники не ведуть детальної статистики виїзду за віком, факт відтоку, особливо учнів з 17 років, є дуже тривожним сигналом.
Серед ключових причин виїзду освітній омбудсмен називає:
- Безпека: як власна, так і занепокоєння батьків за життя та здоров’я дітей.
- Мобілізаційні аспекти: повідомлення про мобілізацію з 18 років лякають батьків.
Для того, щоб заохотити українську молодь повернутися, Надія Лещик наголошує на необхідності системної державної політики, яка б вирішувала такі проблеми, як:
- Наявність житла.
- Робота.
- Наявність родичів в Україні.
- Привабливість освітньої сфери та доступність медичних послуг (особливо стоматологічних, що за кордоном є складністю).
Інтеграція дітей з-за кордону та ТОТ: подолання освітніх втрат
Особливе питання – це адаптація умов для вступу дітей, які повертаються в Україну після навчання за кордоном. Кабінет Міністрів України вже затвердив постанову про визнання результатів навчання, отриманих у закордонних школах, включно з українськими недільними та суботніми школами. Однак, за даними ООН та ЄС, близько 1,5 мільйона дітей шкільного віку перебувають за кордоном, тоді як до української системи освіти долучено лише 380 тисяч. Це створює значний виклик щодо надолуження освітніх втрат та розривів при їх поверненні.
Омбудсмен застерігає від неправильної практики тестування таких дітей з усіх предметів, що є значним стресом. Вона пропонує орієнтуватися на європейський досвід, де діти здавали лише два тестування: мову країни перебування та математику. Важливим є й психологічний аспект: необхідно боротися з цькуванням дітей, що повертаються, аби їхній шлях назад був “легким та успішним”.
Ситуація з дітьми з тимчасово окупованих територій (ТОТ) ще складніша. На ТОТ перебуває близько 600 тисяч дітей, але кількість тих, хто приєднується до української освіти, стрімко падає (з 56 тисяч до 44 тисяч за рік). Причини цього спаду – небезпека, контроль інтернету, а також складність та значні фінансові витрати на виїзд. Надія Лещик наголошує на необхідності тримати зв’язок з цими дітьми через вчителів, які є носіями української ідентичності, та розширювати мережу освітніх центрів “Україна-Донбас” та “Крим-Україна”, які надають пільгове навчання. Вона також вважає, що кожній дитині з ТОТ, яка приїжджає, має бути надано бюджетне місце як стимул. Для тих, хто залишається на окупованих територіях, запроваджено педагогічний патронаж – індивідуальне навчання з вчителем.
Реорганізація шкіл та оптимізація ВНЗ: між економією та якістю
Реорганізація, ліквідація та укрупнення шкіл є болючим, але часто неминучим процесом. Основні причини:
- Демографічна ситуація: зниження народжуваності та виїзд дітей за кордон призводять до недобору перших класів.
- Реформа профільної школи: формування ліцеїв та пониження ступеня інших шкіл.
- Вимоги МОН щодо кількості учнів у дистанційних класах: від 10 до 15 осіб, що призведе до закриття багатьох шкіл, особливо у прикордонних та віддалених районах.
Омбудсмен акцентує увагу на необхідності системного підходу громад до реорганізації, включаючи прогнозування кількості дітей та забезпечення прав учнів, зокрема, організованого довезення до інших шкіл. Вона навела приклад, коли громада не забезпечувала довезення, і лише після втручання вдалося знайти рішення. Існує також проблема зловживань “оптимізацією” з фінансовою метою для деяких педагогів. Надія Лещик підкреслює, що права учнів завжди мають бути на першому місці.
Щодо вищої освіти, відбувається оптимізація та злиття ВНЗ, що викликає багато звернень. Освітній омбудсмен підтримує політику МОН щодо “очищення” системи від “псевдостудентів” та “псевдоаспірантів”, які використовували навчання для ухилення від мобілізації. Мета таких злиттів – створення потужних профільних закладів, наприклад, технічного спрямування, адже Україні не вистачає “технарів”. При цьому важливо забезпечити права студентів на продовження навчання та запропонувати роботу педагогічним працівникам.
Відродження профтехосвіти та боротьба з булінгом
Професійно-технічна освіта зараз переживає реформу, а МОН відкриває нові центри та забезпечує їх обладнанням. Дослідження служби омбудсмена показують, що працевлаштування та заробітна плата випускників профтехів часто вища, ніж у випускників ВНЗ, що свідчить про велику затребуваність таких фахівців, як електрики та зварювальники. Надія Лещик активно працює над тим, щоб збільшувати квоти на такі затребувані спеціальності.
Булінг залишається гострою проблемою в усіх класах, особливо у підлітковому віці. Освітній омбудсмен бачить системні недоліки у законодавстві та його застосуванні:
- Короткі терміни розгляду справ про булінг у судах (3 місяці), що дозволяє адвокатам затягувати процеси; пропонується збільшити термін до року.
- Відсутність механізму відсторонення педагогів-булерів від роботи з дітьми; омбудсмен пропонує відсторонювати їх на 1-3 роки.
- Проблеми з протоколами поліції та відсутність відповідальності за психологічне та економічне насильство.
- Захист від булінгу обмежується віком до 18 років, тоді як студенти також стикаються з цькуванням, але не мають такого захисту. Надія Лещик наголошує на необхідності захисту всіх здобувачів освіти.
- Приховування випадків булінгу директорами шкіл заради “іміджу”, хоча вони зобов’язані повідомляти поліцію.
Омбудсмен активно співпрацює з депутатами для внесення змін до законодавства, зокрема, до законопроєкту 9400.
Смартфони, олімпіади та мовна політика: оптимізація освітнього процесу
Щодо смартфонів у школі, Надія Лещик пропонує вимкнути звук та вібрацію на уроках і тримати телефони у рюкзаках. Це дозволить дітям залишатися на зв’язку з батьками під час повітряних тривог, але уникнути відволікань під час навчання.
Проблема надмірної кількості заходів та олімпіад також виснажує вчителів та учнів. Омбудсмен наводить шокуючі цифри: 241 захід за наказом МОН, понад 570 від Комітету з фізвиховання, плюс регіональні та святкові події. Вчителі отримують 50-70 “листів щастя” на місяць, що відволікає їх від основної роботи. Це “радянська система атавізму”, яка потребує скорочення для звільнення часу педагогів на якісну підготовку до уроків.
Служба освітнього омбудсмена також активно працює над дотриманням державної мови в освітньому середовищі. Серед успішних кейсів – звільнення директорки дитсадка, яка не володіла державною мовою, та проведення перевірок у Київській області. Омбудсмен підкреслює, що вчителі зобов’язані спілкуватися українською мовою не тільки на уроках, а й на перервах та нарадах, оскільки це частина їхнього робочого часу. Вона також захищає вчителів, які вимагають від учнів відповідати українською, що є законною вимогою.
Пріоритети освітнього омбудсмена: якість, захист та законодавство
Надія Лещик окреслила ключові пріоритети своєї роботи на поточний рік:
- Якість освітнього процесу: зосередження на підтримці талановитих та мотивованих вчителів (звільнення від зайвих обов’язків, паперової роботи) та учнів, яким батьки створюють умови для навчання.
- Зміна законодавства про булінг: адвокатування та просування необхідних змін для ефективної боротьби з цькуванням.
- Захист вчителів: розробка механізмів реагування на антисоціальну поведінку учнів, враховуючи можливі психологічні причини такої поведінки (стрес, депресія, втрата батьків-воїнів).
- Продовження роботи над законодавством: внесення змін до законів, постанов Кабміну та наказів МОН для забезпечення захисту прав усіх учасників освітнього процесу та уникнення їх порушень.
Робота освітнього омбудсмена – це постійний процес, спрямований на покращення системи освіти в Україні та забезпечення гідних умов для навчання та праці всіх її учасників.