Створення безпечного освітнього середовища сьогодні — це не лише про справні вогнегасники чи відсутність булінгу в коридорах. В епоху цифрової трансформації захист учнів переміщується у кіберпростір. 26 січня 2026 року Міністерство освіти і науки України видало наказ № 103, яким затвердило ґрунтовні Методичні рекомендації щодо фільтрації інтернет-контенту в закладах освіти.
Цей документ став частиною реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору та Концепції цифрової гігієни дітей. Розглянемо, що саме зміниться в підходах до шкільного інтернету.
Що підлягає обов’язковому блокуванню?
Згідно з рекомендаціями, заклади освіти мають обмежити доступ до чотирьох основних категорій ресурсів:
- Нелегальний контент: Матеріали з насильством над дітьми, пропаганда тероризму, розпалювання ворожнечі (Hate Speech) та інформація про наркотики чи зброю.
- Контент для дорослих: Порнографія, азартні ігри, лотереї, а також ресурси, що пропагують алкоголь та тютюн.
- Загрози цифровій безпеці: Шкідливе ПЗ, фішингові сайти, хакерські ресурси та інструменти для обходу фільтрів.
- Штучний інтелект (ризикований сегмент): Сервіси для створення дипфейків та інструменти генерації неетичного контенту, що можуть бути використані для кібербулінгу чи дезінформації.
Багаторівнева система захисту: від провайдера до гаджета
МОН рекомендує впроваджувати комплексну фільтрацію на різних рівнях:
1. Рівень мережі та провайдера
Закладам рекомендовано звертатися до своїх інтернет-провайдерів для активації послуги «Чистий Інтернет». Це дозволяє відсікати шкідливі ресурси ще до того, як вони потраплять у внутрішню мережу школи.
2. Налаштування роутера (DNS-фільтрація)
Одним із найефективніших безкоштовних методів є використання спеціалізованих DNS-серверів із функцією батьківського контролю (наприклад, Cloudflare Family, Cisco OpenDNS, AdGuard DNS).
Важливо: Рекомендується перевіряти актуальність IP-адрес цих серверів кожні 3–6 місяців та призначити відповідальну особу за цей процес.
3. Налаштування на рівні комп’ютерів та планшетів
Для шкільних ПК та ноутбуків обов’язковим є:
- Безпечний пошук (SafeSearch): Налаштування Google, Bing та YouTube у суворому режимі, щоб приховати відвертий контент.
- Батьківський контроль: Використання вбудованих засобів Windows («Сім’я та інші користувачі»), macOS («Екранний час») або ChromeOS (Family Link).
- Антивірусне ПЗ: Програми повинні бути встановлені на всіх пристроях для перевірки трафіку та блокування потенційно небезпечних файлів.
Парольна гігієна та MFA
Окрему увагу приділено безпеці облікових записів. Для корпоративної пошти, електронних журналів та соцмереж встановлено такі вимоги:
- Складність: Пароль 8–12 символів (різні регістри, цифри, спецсимволи).
- Ротація: Зміна паролів кожні 3 місяці.
- 2FA: Обов’язкова двофакторна автентифікація.
- Менеджери паролів: Рекомендовано використовувати Bitwarden або KeePassXC замість збереження паролів у браузері.
Як протидіяти обходу фільтрів?
Досвідчені учні часто використовують VPN або проксі для доступу до заблокованих сайтів. Рекомендації пропонують технічним фахівцям закладів:
- Використовувати технологію DPI (Deep Packet Inspection) для виявлення VPN-трафіку.
- Блокувати доступ до відомих DoH-резолверів та протоколу QUIC.
- Заборонити встановлення розширень у браузерах через групові політики (GPO).
Корисні ресурси для освітян та батьків
Для глибшого занурення в тему МОН пропонує скористатися перевіреними джерелами, зокрема платформою Дія.Освіта (курси «Кібергігієна», «ДезінҒАКЕція») та порталами Stop-sexting та Кібер Брама.
Безпека в мережі — це процес, а не результат. Регулярне оновлення ПЗ та навчання учнів правилам «цифрового імунітету» є єдиним шляхом до стабільно безпечного освітнього середовища.