Презентація+ конспект уроку+ відео: Суспільно-політичне життя в УРСР в умовах десталінізації (1956–1964 рр.)
Мета уроку Охарактеризувати та визначити особливості суспільно-політичного життя УРСР періоду десталінізації. Проаналізувати роль рішень ХХ з’їзду КПРС у розгортанні лібералізації в СРСР. Розкрити зміст, наслідки та суперечливість політики реабілітації жертв сталінських репресій. Встановити причини відставки М. Хрущова та охарактеризувати зміни у вищому керівництві УРСР та СРСР.
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
- Пояснювати сутність понять «десталінізація» та «культ особи».
- Називати дату проведення ХХ з’їзду КПРС (лютий 1956 р.).
- Охарактеризувати обмеженість і непослідовність процесу десталінізації в УРСР, зокрема, чому політика реабілітації не поширювалася на певні групи (наприклад, на активних діячів ОУН, УПА, жертв до 1934 р., кримських татар).
- Визначати основні ознаки лібералізації (наприклад, припинення масових репресій, ліквідація системи ГУЛАГу, послаблення цензури).
- Аналізувати суспільне сприйняття рішень ХХ з’їзду КПРС різними верствами населення.
Ключові компетентності НУШ та приклади їх реалізації
- Вільне володіння державною мовою:
- Приклад: Сформулювати власне судження про обмеженість і непослідовність здійснення лібералізації. Чітко оперувати історичною термінологією: «децентралізація», «компартійна номенклатура», «волюнтаризм».
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами:
- Приклад: Аналіз візуальних історичних джерел, зокрема британської карикатури на підсумки ХХ з’їзду КПРС, та визначення її головного змісту.
- Математична компетентність:
- Приклад: Робота з хронологією: встановлення послідовності подій (1956 р. — з’їзд, 1964 р. — відставка М. Хрущова). Аналіз статистичних даних щодо масштабів реабілітації: від 949 тис. в’язнів ГУЛАГу до 11 тис. осіб.
- Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:
- Приклад: Збір додаткової інформації про географічні перейменування населених пунктів (Сталіно на Донецьк).
- Інноваційність:
- Приклад: Застосування методу «ПреС» для аргументації на підтримку або спростування думки сучасних українських істориків В. Барана та В. Даниленка про суперечливий характер десталінізації.
- Екологічна компетентність:
- Приклад: Усвідомлення зв’язку між політичним режимом та економічними рішеннями, які погіршували умови життя людей і спричиняли масові виступи робітництва (наприклад, у Донецьку та Жданові через підвищення цін на м’ясо й молоко).
- Інформаційно-комунікаційна компетентність:
- Приклад: Робота з текстами джерел та додатковими матеріалами (rnk.com.ua/109204). Створення допису про процеси десталінізації в особистому щоденнику від імені реабілітованого українського письменника.
- Навчання впродовж життя:
- Приклад: Здатність самостійно визначати і шукати значення історичних термінів, як-от «децентралізація» чи «номенклатура».
- Громадянські та соціальні компетентності:
- Приклад: Оцінка сутності сталінського режиму та його злочинів (зловживання владою, порушення законів, терор). Визначення того, чому було важливо розвінчати «культ особи». Участь у колективній роботі з визначення ролі рішень ХХ з’їзду КПРС.
- Культурна компетентність:
- Приклад: Обговорення ролі десталінізації у пожвавленні культурних процесів та розширенні меж творчого методу. Наведення прикладів реабілітованих українських митців (Лесь Курбас, Микола Куліш, Василь Еллан-Блакитний).
- Підприємливість і фінансова грамотність:
- Приклад: Обговорення економічних причин невдоволення населення, які призвели до робітничих виступів у Києві, Харкові, Донецьку, пов’язаних із підвищенням цін та погіршенням економічної ситуації, що було спричинено, зокрема, ризикованими кроками М. Хрущова.
Хід уроку
І. Організаційний момент (1-3 хвилини) Створення робочої атмосфери.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація
- Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках.
- Запитання для пригадування: Що таке десталінізація? У чому вона полягала? Яких утисків із боку влади зазнало населення УРСР у повоєнні роки? Як ви розумієте вислів «реабілітовані історією»?
- Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
- Мотивація учнів до навчальної діяльності.
- Вступна бесіда про «сталінський міф» та його вплив на суспільну свідомість.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
- 1. ХХ з’їзд КПРС і початок лібералізації.
- Засвоєння нового навчального матеріалу: ХХ з’їзд відбувся в лютому 1956 р.. На закритому засіданні М. Хрущов виступив із доповіддю «Про “культ особи” і його наслідки», де критикував Й. Сталіна за зловживання владою і порушення законів.
- Введення та пояснення нового матеріалу: З’їзд засуджував лише зовнішні прояви тоталітарного режиму («культ особи») та репресії проти партійних і військових діячів, але не критикував політику примусового соціалістичного будівництва. Не йшлося також про сталінські злочини, як-от Голодомор 1932–1933 рр.. Обмежене заперечення «сталінського міфу» позитивно вплинуло на суспільну свідомість.
- 2. Розгортання десталінізації в УРСР.
- Десталінізація в УРСР відбувалася повільніше і сприймалася неоднозначно, оскільки частина партійної бюрократії була причетна до сталінських репресій.
- Особливості десталінізації: розвінчання «культу особи», ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених осіб, послаблення цензури, зростання частки українців в апараті.
- Процес реабілітації та його суперечливість. У липні 1956 р. почалася реабілітація українських письменників (В. Еллан-Блакитний, Л. Курбас). Реабілітація здійснювалася непослідовно. Не підлягали реабілітації: особи, засуджені до 1934 р., діячі ОУН та УПА, а також кримськотатарська, німецька та інші депортовані національності.
- 3. Зміни в керівництві УРСР. Відставка М. Хрущова.
- Влада УРСР (О. Кириченко) підтримала М. Хрущова під час спроби його усунення влітку 1957 р.. Керівниками компартійних організацій УРСР ставали М. Підгорний та П. Шелест.
- Причини відставки Хрущова: часте нехтування чужими думками, суперечливі рішення, погіршення економічної ситуації, розпочата адміністративна реформа (скасування райкомів, поділ обкомів), яка обмежила повноваження компартійної номенклатури.
- 14 жовтня 1964 р. М. Хрущова звільнили з посади, звинувативши у волюнтаризмі та зосередженні «великої влади». Це стало випадком мирного передання верховної влади.
IV. Закріплення та застосування знань
- Виконання вправ для первинного закріплення вивченого.
- Колективна робота в групі: За допомогою методу «Групове обговорення» визначте роль рішень XX з’їзду КПРС у процесах лібералізації суспільства в СРСР.
- Застосування здобутих знань та навичок на практиці.
- Дискусія (метод «ПреС»): Наведіть аргумент на підтримку або спростування думки істориків про те, що процес десталінізації здійснювався непослідовно і підпорядковувався тактичним політичним потребам.
- Завдання: Поясніть, у чому проявилася обмеженість процесу десталінізації.
V. Підбиття підсумків уроку
- Оцінка результатів уроку.
- Формування висновків.
- Незважаючи на значні позитивні зміни (реабілітація, ліквідація ГУЛАГу, послаблення тиску), лібералізація суспільно-політичного життя тоталітарної імперії була обмеженою і непослідовною. Керівництво УРСР та СРСР не бажало відмовлятися від моделі тоталітарного режиму.
VІ. Домашнє завдання
- Повідомлення та пояснення домашнього завдання.
- Обов’язкове: Охарактеризуйте роль рішень ХХ з’їзду КПРС у розгортанні лібералізації в СРСР.
- Творче завдання (на вибір): Підготуйте есе за темою «“Відлига”: зміни в суспільно-політичних настроях населення УРСР». Або Складіть кросворд за темою «Розвиток України в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства».